№ 27748721, 18.04.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-1041/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 16-30 год. адміністративну справу

за позовом: Промислово-торгівельного підприємства «Мастер»

до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання -Канюки І.І.,

представників:

позивача -Дівін К.Г.,

відповідача -не з'явився,

Промислово-торгівельне підприємство «Мастер»звернулося з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001182300 від 25.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 60 759,46 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Зітекс», а непідтвердження реальності господарських операцій з контрагентами ПП «Зітекс»по ланцюгу поставок ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для висновку про протиправність його формування. Також позивач зазначає, що господарські операції з ПП «Зітекс»спрямовані на досягнення економічного результату підприємства, оскільки придбаний товар використаний підприємством.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.64).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 18.04.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 24.04.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 02.11.2011 р. по 08.11.2011 р. посадовою особою Світловодської ОДПІ на підставі направлення на перевірку №002388 від 01.11.2011 р. та наказу Світловодської ОДПІ від 01.11.2011 р. №569 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПТП «Мастер»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту сум податку на додану вартість, та правомірності декларування валових витрат в деклараціях з податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП «Зітекс»за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 р., за наслідками якої складено акт №291/2300-23689429 від 14.11.2011 р., де висновками, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.198.2., п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено заявлену суму податкового кредиту за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. на загальну суму ПДВ 60 759,46 грн.(а.с.11-20).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001182300 від 25.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 60 759,46 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.10).

Судом встановлено, що 19 травня 2011 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 74 197,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 60 759,46 грн. з операцій по придбанню у ПП «Зітекс»тканини сатину, в тому числі 13 680,00 грн. за податковою накладною №50 від 01.04.2011 р., 2 771,46 грн. за податковою накладною №51 від 01.04.2011 р., 13 870,00 грн. за податковою накладною №52 від 01.04.2011 р., 14 440,00 грн. за податковою накладною №53 від 01.04.2011 р., 15 998,00 грн. за податковою накладною №54 від 01.04.2011 р., виданими ПП «Зітекс»(а.с.35-39, 44-50).

В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до умов договору №01032 поставки товарів, укладеного між ПП «Зітекс»(постачальник) та ПТП «Мастер»(Покупець) позивач придбавав тканину сатин, клейонку, рушники, скатертини та товари народного споживання на загальну суму 303 797,30 грн., в т.ч. ПДВ 60 759,46 грн., що підтверджується видатковими накладними №50 від 01.04.2011 року, №51 від 01.04.2011 р. (а.с.23, 24).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено готівкою, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера (а.с.25-34).

В судовому засіданні встановлено, що перевезення придбаного товару здійснювалося транспортним засобом FORD Transit, орендованим ПТП «Мастер»у ОСОБА_2 (а.с.40-42).

Відповідач вважає, що податкові накладні видані ПП «Зітекс»за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження. Сформульоване в Господарському кодексі України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення.

У відповідності до п. п. 2.2 п. 2 Статуту Промислово-торгівельного підприємства «Мастер»(Нова редакція) предметом діяльності підприємства є, зокрема виробництво товарів широкого вжитку (а.с.55-57).

З матеріалів справи вбачається, що товар придбаний у ПП «Зітекс»використаний позивачем у своїй господарській діяльності, оскільки придбаний сатин був перероблений в наволочки, простирадла, підковдри, комплекти і проданий іншим контрагентам, що відповідачем не спростовано (а.с.76-100).

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

В силу припису п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме -містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ПП «Зітекс»на момент виписки податкових накладних було зареєстроване платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Світловодська ОДПІ в акті вказала, що в ході перевірок ПП «Зітекс»не підтверджено наявність поставок товарів по ланцюгу підприємств-постачальників у квітні 2011 р., що на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини між ПП «Зітекс»та його контрагентами підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованого податкового кредиту за квітень 2011 р. став висновок Світловодської ОДПІ про непідтвердження факту віднесення контрагентом ПП «Зітекс», а саме ТОВ «Євросвіт»до складу податкового зобов'язання з ПДВ сум податку на додану вартість через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій.

Суд вважає таку позицію Світловодської ОДПІ безпідставною, оскільки, покупець не може нести відповідальність не тільки за несплату податків продавцями постачальників своїх продавців, а й за несплату податків самими продавцями, тобто власними контрагентами.

Більш того, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку в другій та третій ланках ланцюга господарських операцій права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Окрім цього, Світловодська ОДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «Зітекс»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Світловодської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Світловодська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності осіб з контрагентами своїх постачальників та контрагентів зі своїми постачальниками, зокрема щодо створення їх із протиправною метою і несплати ними податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ тощо. Суду також не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів (робіт, послуг), одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією Промислово-торгівельного підприємства «Мастер»щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість.

Всупереч наведеним вимогам та нормам ст.71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001182300 від 25 листопада 2011 року.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем і ПП «Зітекс». Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту у квітні 2011 р. позивач сформував правомірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001182300 від 25 листопада 2011 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Промислово-торгівельному підприємству «Мастер»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 60 759,46 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду С.В. Могилан