Постановление суда № 27728721, 11.09.2012, Севастопольский апелляционный административный суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7954/09/4/0170

11.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

не з'явились,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 15.06.11 у справі № 2а-7954/09/4/0170

за позовом Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" (вул. Зябрева, 3,Керч,Автономна Республіка Крим,98324)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим ДПС (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2010 року позовні вимоги Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, задоволені.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 19.06.2009 року № 0001421502/0 про визначення Риболовецькому колгоспу "Жемчужина моря" (ідентифікаційний код 03889089) суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 504297, 40 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" 3, 40 судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2010 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Риболовецький колгосп «Жемчужина моря»(далі -позивач) звернувся до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі -відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 19.06.2009 року №0001421502/0. Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно зробив висновки про заниження позивачем суми податку на додану вартість до сплати в бюджет, оскільки позивач мав право на застосування спеціального режиму оподаткування, який передбачено ст. 8-1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -Закон №168). Крім того позивач зазначив про невірний розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон №2181).

Апеляційним розглядом встановлено, що позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 03889089, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість (а.с. 6-8).

Посадовою особою податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларації позивача з податку на додану вартість за січень, лютий і березень 2009 року, за її наслідками складено акт від 05.06.2009 року №1025/15-2/03889089. (а.с. 18-31). Згідно із висновками цього акту встановлено порушення пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 у результаті чого сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету збільшується на 347372,00 грн.

На підставі даного акту та відповідно до абз. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 19.06.2009 року №0001421502/0 (а.с. 13) про визначення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 504297,40 грн., у тому числі за основним платежем -347372,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -156925,40 грн.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

Згідно із даними акту перевірки, листом ДПІ у м. Керчі АР Крим листом від 23.02.09 року вих. № 2092/10/15-2 відповідачу відмовлено в реєстрації як суб'єкту спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість на 2009 рік.

У зв'язку із цим надані позивачем документи податкової звітності (податкові декларації з податку на додану вартість (скорочені) з додатками №№2, 3 за період січень-березень 2009 року) приймались відповідачем «до відома»без проведення по картці особового рахунку.

Також позивачем надано звіт про суми пільг в оподаткуванні юридичних і фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, в якому вказано про застосування пільги з ПДВ «сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством (суб'єкт спеціального режиму, який провадить діяльність у сфері рибальства) на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), яка не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку -для інших виробничих цілей»у сумі 347372,00 грн.

За наслідками перевірки встановлено неправомірне декларування позивачем пільг з ПДВ на суму 347372,00 грн., оскільки позивачеві відмовлено у реєстрації як суб'єкту спеціального режиму оподаткування з 01.01.2009 року.

За даними акту перевірки, позивач занизив суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету: у січні 2009 року -на суму 198327,00 грн.; у лютому 2009 року -на суму 130484,00 грн., у березні 2009 року -на суму 18561,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що податковим органом не надано належних доказів правомірності його висновків про заниження суми податкового зобов'язання позивачем, а тому і для застосування фінансових санкцій у даному випадку немає правових підстав.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Підпункт 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 встановлюють загальні правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, визначення податкового кредиту і суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню.

Разом з тим, відповідно до п. п. 8-1.1, 8-1.2, 8-1.10 ст. 8-1 Закону №168 (у редакції Закону України від 31.10.2008 року №639-VI «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2009 року) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку -для інших виробничих цілей.

Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що Риболовецький колгосп «Жемчужина моря»не мав права застосовувати спеціальний режим оподаткування у період з січня по березень 2009 року, надавати скорочені декларації з ПДВ та не сплачувати податкові зобов'язання до бюджету, оскільки йому відмовлено у реєстрації як суб'єкту спеціального режиму оподаткування.

Однак, судовою колегією встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.07.2009 року у справі №2а-4333/09/5/0170 за позовом Риболовецького колгоспу «Жемчужина моря»до Державної податкової адміністрації України про зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування по ПДВ з 01.01.2009 року, яку залишено без змін згідно із ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2010 року, позов задоволено: Державну податкову адміністрацію України зобов'язано здійснити реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування з ПДВ з 01.01.2009 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач мав право на застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ.

До того ж судова колегія підкреслює, що підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій податковий орган зазначив пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, а підставою визначення суми зобов'язання за основним платежем -абз. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4.

Відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 податковий орган може застосувати штрафні (фінансові) санкції у разі донарахування суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (за наслідками камеральної перевірки), при цьому сума штрафу розраховується у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання.

Втім з розрахунку штрафних санкцій (а.с. 15) вбачається, що штраф розраховано у розмірі 10 відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для ПДВ, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення-рішення, крім того, заниження суми податкового зобов'язання встановлено за наслідками документальної перевірки.

Таким чином, судова колегія вважає, що податковий орган фактично застосував санкції, передбачені пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, підставою для застосування яких також є недоплата (заниження суми податкового зобов'язання) платником податків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для застосування фінансових санкцій у даному випадку немає правових підстав.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1 Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим ДПС - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.11 у справі № 2а-7954/09/4/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта