№ 27693609, 08.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 листопада 2012 р. № 2-а- 10687/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Альтаріс" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В

Позовні вимоги заявлені до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2012 року №0000232301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 48923,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -24462,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі та зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та вважає неправомірним донарахування позивачу ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач мав законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум за господарськими відносинами з ТОВ «Промтехноопт». Позивач зазначив, що бухгалтерський та податковий облік підприємства здійснювався без порушень цивільного, господарського законодавства України, вимог Податкового кодексу України. Укладені позивачем угода з вказаним контрагентом є дійсною, спрямованою на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обов'язків, за якими відбулося фактичне отримання поставленого товару, його переробка та подальша реалізація, проведені розрахунки. Отримані за угодою первинні документи оформлені відповідно до вимог законодавства, є підставою для відображення здійснених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення позиція, яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що при проведенні перевірки позивача взятий до уваги висновок акту перевірки ДПІ на обліку у якому знаходиться контрагент позивача, якими встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, порушення ч.1,5 ст.203, 215, п.1. ст.216, ст.228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення ними по правочинах здійснених із постачальниками та покупцями. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання юридичної особи, про щ йому видане відповідне свідоцтво серії А 01 № 391016, основними видами діяльності позивача згідно довідки зі статистики є оптово-роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.31, 45.32); оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткування (46.61); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); консультування з питань комерційної діяльності й керування (70.32).

У період з 13.04.2012 року по 20.04.2012 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Альтаріс»з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт", за результатами якої складено акт від 26.04.2012 року № 102/22-35787685, яким зафіксовані порушення п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у розмірі 48923,90 грн.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 11.05.2012 року № 0000232301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73385,90 грн., в тому числі 48923,90 грн. (основний платіж), штрафні санкції 24462,00 грн.

Перевіривши оскаржуване рішення на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, передбачено, що самостійно визначений платником податку податковий кредит вважається сформованим правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст..198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою, але не беззаперечною передумовою для визначення правильності формування податкового кредиту. Формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із контрагентами, сплати їх вартості та подальшого використання у господарській діяльності.

З наявних у справі документів вбачається, що 01.04.2011 року між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" укладено договір купівлі-продажу № 0401/01, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: запчастини до сільськогосподарської техніки, а покупець прийняти та своєчасно оплатити їх на умовах договору (п.1.1. Договору).

На виконання умов договору контрагентом позивача виписані податкові накладні (а.с.54-61), дослідивши які, суд встановив, що вони відповідають вимогам ст..201 ПК України, наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Із наявної у матеріалах справи виписки банку, встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Отримання товару підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними (а.с.46-53), На підтвердження реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, позивачем надано до матеріалів справи товарно-транспортні накладні (а.с.38-45), зі змісту яких вбачається, що пунктом розвантаження є м.Харків вул. Каліна,79.

В судове засідання представником позивача не надано суду, доказів знаходження у позивача за адресою м.Харків вул. Каліна,79, складських приміщень, не надано доказів взяття придбаних товарно-матеріальних цінностей на облік та їх подальшої реалізації (використання), видаткових накладних на списання ТМЦ зі складу.

Згідно з п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно -транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до р.1 вказаних Правил вантажовідправником є - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку; перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

Із наданих суду ТТН (а.с.38-45) вбачається, що автопідприємством є позивач, вантажовідправником ТОВ "Промтехноопт", одержувач товару- позивач, перевезення здійснено автомобілем ГАЗ 33021 ЗГН, тоді як в судове засідання не надано жодних первинних документів на підтвердження наявності у позивача вказаного автомобіля або використання останнього за договором оренди, подорожніх листів. При дослідженні долучених до матеріалів справи ТТН судом встановлено, що вони не містять розділу "Вантажно-розвантажувальні операції" та відповідно відсутні будь-які відмітки щодо здійснення вказаних операцій, відсутні відмітки стосовно доручення на отримання ТМЦ.

Крім того дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи підтверджено, що 11.02.12р., 10.04.2012 року співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова здійснений виїзд за юридичною адресою ТОВ "Промтехноопт"(код ЄДРПОУ 37092055) м. Харків, вул. Архангельська, 6, за результатами якого, було складено довідку про відсутність підприємства ТОВ "Промтехноопт", за місцем реєстрації (юридичною адресою).

Матеріалами справи також підтверджено, що при відпрацюванні поданої звітності за січень 2012 року встановлено, що обсяг оподаткованих операцій з ПДВ склав більше 15101,2 тис. грн. Статутний фонд складає 3,0 тис. грн. Сплата податку на прибуток: 1 кв. 2011р 0,0 грн, валові доходи 65471,9 тис. грн, податкове навантаження 0,0 грн., 2 кв. 2011р 0,0 грн, валові доходи 126290,3 тис. грн, податкове навантаження 0,0 грн., 3 кв. 2011р. 0,0 грн, валові доходи 309938,5 тис. грн, податкове навантаження 0,0 грн., 4 кв. 2011р. 0,0 грн, валові доходи 451824,7 тис. грн, податкове навантаження 0,0 грн. Згідно інформації 1-ДФ наданої до ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова ТОВ "Промтехноопт"має "9"стан, кількість працюючих на підприємстві - 1 особа.

За період грудень 2011-січень 2012 року ТОВ "Промтехноопт" не підтвердило жодним первинним документом здійснення фінансово-господарської діяльності, руху активів у процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану платника податків.

Вищевикладене свідчить про те, що підприємство ТОВ "Промтехноопт"(код ЄДРПОУ 37092055), за період грудень 2011 року -січень 2012 року має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб' єкта господарювання: відсутній кваліфікований персонал: незначний штат працюючих при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч за а спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби; приміщення для зберігання товарів; платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку); відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку.

З врахуванням вищевикладеного, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки позивача.

Щодо долученої до матеріалів справи постанови Вовчанського районного суду від 26.06.2012 року у адміністративній справі № 3/2008/395/12 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадової особи позивача, як підстави задоволення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Стаття 1631 КУпАП передбачає застосування штрафу за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Проте суд зауважує, що спірним питанням у справі є питання, чи було допущене суб'єктом господарювання - юридичною особою порушення вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та визначення штрафних санкцій на підставі ст.123 ПК України, що не може бути ототожнено. Отже така справа не є справою про правові наслідки дій чи бездіяльності фізичної особи, щодо якої ухвалено постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Альтаріс" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення- залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 13.11.2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.