Справа № 1570/3454/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2012 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Соколенко О.М.
при секретарі -Кулішенко Є.С.
за участю: представника позивача -Грунь С.О. (за довіреністю);
відповідачі -не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Гражданпромспецпроект», відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради, про визнання недійсними установчих документів з моменту реєстрації та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Гражданпромспецпроект»про визнання недійсними установчих документів з моменту реєстрації та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Гражданпромспецпроект»(код ЄДРПОУ 36502478) від 05.05.2009 року за № 1556 102 0000 035419 з моменту його вчинення через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 05.05.2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради зареєстровано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Гражданпромспецпроект»(код ЄДРПОУ 36502478, місцезнаходження: 65012, м. Одеса вул. Канатна, 75, кв.28), яке включено до Єдиного державного реєстру за № 1556 102 0000 035419, та перебуває на обліку в органах ДПІ з 05.05.2009 року за № 78194. Позивач вказує, що на момент утворення ТОВ «Гражданпромспецпроект»та подачі усіх необхідних документів для державної реєстрації, невідповідності установчих документів вимогам чинного законодавства встановлено не було, у зв'язку з чим, ТОВ «Гражданпромспецпроект»на законних підставах було зареєстровано у якості юридичної особи. Також, позивач зазначив, що директором та засновником даного підприємства була ОСОБА_2 19.05.2011 року на підставі підписаних ОСОБА_3 статутних документів, виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 1551050004035419 зареєстрований статут ТОВ «Гражданпромспецпроект»у новій редакції та 25.05.2011 року ТОВ «Гражданпромспецпроект»взято на податковий облік в ДПІ у Приморському районі м. Одеси. Також, позивач зазначає, що 19.09.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію про відсутність юридичної особи -ТОВ «Гражданпромспецпроект»за юридичною адресою.
В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на постанову слідчого слідчо-оперативної групи СВ ПМ ДПС в Одеській області Голотова О.В. про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 26.12.2011 року (кримінальна справа №051201100163), зазначив, що ОСОБА_3 фактично став засновником та директором TOB «Гражданпромспецпроект», при цьому наміру здійснювати заявлену в статуті фінансово-господарську діяльність даного товариства він на мав, та після реєстрації у державних органах передав статутні документи та печатки товариства ОСОБА_5 Отже, позивач вважає, що в діяльності товариства вбачаються ознаки фіктивності, а реальною метою створення товариства є прикриття незаконної господарської діяльності інших суб'єктів господарювання. Таким чином, посилаючись на положення ст. ст. 45, 55-1, 62, 65 ГК України, ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», позивач вважає, що установчі документи ТОВ «Гражданпромспецпроект»є такими, що суперечать діючому законодавству та є підстави для визнання недійсними установчих документів відповідача з моменту реєстрації та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Гражданпромспецпроект».
Отже, зважаючи на п.п.20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, позивач звернувся з вказаними позовними вимогами до суду, вважаючи, що наявність товариства, діяльність якого здійснюється з порушенням норм діючого законодавства та засновницьких документів, місцезнаходження якого невідомо, утворює реальну загрозу нанесення прямих збитків економічним інтересам держави та може привести до значних негативних наслідків у вигляді ухилення від сплати встановлених законами податків.
Під час розгляду справи, судом на підставі ст. 52 КАС України залучено у якості другого відповідача - відділ державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради, оскільки однією з позовним вимог позивача є вимога про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації товариства.
Відповідачем - Відділом державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради до суду надані заперечення на адміністративний позов (а.с.66-67), в яких зазначено, що державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради на законних підставах була проведена державна реєстрація юридичної особи ТОВ «Гражданпромспецпроект»та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.05.2009 року за номером № 1556 102 0000 035419. Також, як зазначив відповідач, на підставі норм чинного законодавства державним реєстратором 19.05.2011 року була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи TOB «Гражданпромспецпроект», номер запису 15561050004035419. Відповідач вказує, що державному реєстратору були подані всі необхідні документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів вищезазначеної юридичної особи, відповідно до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»та підстав для залишення без розгляду згідно ч. 11 ст. 29 цього Закону, а також для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів TOB «Гражданпромспецпроект»відповідно до ст. 30 вказаного Закону, у державного реєстратора не існувало. Також, відповідач вказав, що у зв'язку з отриманням від органу державної податкової служби повідомлення установленого зразка про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма 18-ОПП), державним реєстратором було відправлено TOB «Гражданпромспецпроект»повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки та 19.09.2011 року державним реєстратором, після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення, було внесено запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей стосовно TOB «Гражданпромспецпроект». Таким чином, відповідач вважає, що дії державного реєстратора виконавчого комітету Одеської міської ради при здійсненні своїх повноважень при проведенні реєстраційних дій відносно TOB «Гражданпромспецпроект»є обґрунтованими та законними, такими що відповідають нормам чинного законодавства в сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже у задоволені позовних вимог позивачу просив суд відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач - Відділ державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради в судове засідання не з'являвся, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, разом з цим, надав до суду клопотання, в якому просив суд розглянути справу за його відсутності (а.с.64).
Відповідач - TOB «Гражданпромспецпроект» до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але, судова повістка повернута до суду, з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає»(фірма вибула). Згідно ч. 4 ст. 33 КАС України, судова кореспонденція надсилається юридичним особам -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином. Отже, як вбачається з викладеного відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, у зв'язку з чим справа розглядалась за наявними в матеріалах справи доказами в порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись з запереченнями відповідача - Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що спірні відносини виникли між сторонами у сфері державної реєстрації суб'єкта господарювання та пов'язані з проведенням державної реєстрації юридичної особи.
Статтею 104 цього Кодексу передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема ст.ст. 20, 67 Податкового кодексу України.
Так, згідно з п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
При цьому, п.п.20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України містить відсильну норму - випадки, у яких податковий орган має право звертатися до суду з вимогами про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання мають бути визначені іншими законами.
Так, статтею 55-1 Господарського кодексу України, яка набрала чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, встановлено ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, а саме: - зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; - незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;
- зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; - зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
Інші законодавчі норми, зокрема, ст. 59 Господарського Кодексу України, стаття 110 Цивільного кодексу України та ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підстав для визнання недійсними установчих документів юридичної особи та підстав щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, не містять, тоді як визначають підстави для скасування державної реєстрації (припинення) юридичної особи.
Отже, наявність вищеперерахованих ознак фіктивності є підставою для звернення органу державної податкової служби до суду з вимогою про визнання недійсними реєстраційних (установчих) документів юридичної особи.
ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, вбачаючи ознаки фіктивності в діяльності ТОВ «Гражданпромспецпроект»звернулася до суду з позовними вимогами про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Гражданпромспецпроект»з моменту реєстрації та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Гражданпромспецпроект»(код ЄДРПОУ 36502478) від 05.05.2009 року за № 1556 102 0000 035419 з моменту його вчинення через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(в редакції, що діяла на момент реєстрації відповідача - ТОВ), державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації (перереєстрації) юридичних осіб включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.
Приписами ч.1, 2,4 ст. 87 ЦК України, передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», передбачено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, що діяла на момент реєстрації відповідача - ТОВ) для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: - заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; - примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної; - два примірники установчих документів; - документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - сьомою цієї статті.
Частиною 11 вказаної статті визначено умови, за яких державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Згідно з ч.1 статті 25 вказаного Закону передбачено порядок проведення державної реєстрації юридичної особи, згідно якого, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.
Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.
Частинами 3,4 Статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
Судом встановлено, що 05.05.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 15561020000035419 зареєстровано як юридична особа товариство з обмеженою відповідальністю «Гражданпромспецпроект»(ідентифікаційний код 36502478, місцезнаходження: Одеська область, місто Одеса, Приморський район, вулиця Канатна, 75, кв. 28), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.8-11). Як зазначив представник позивача, директором та засновником даного підприємства на момент його реєстрації була ОСОБА_2
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Гражданпромспецпроект»взято на облік платника податків в органах державної податкової служби 07.05.2009 року за № 78194, станом на момент звернення до суду перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС та керівником підприємства є ОСОБА_3, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про взяття на облік платника податків № 22222 від 14.05.2012 року (а.с.12).
При цьому, вирішуючи питання про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Гражданпромспецпроект»з моменту реєстрації, суд зазначає наступне.
Відповідач - Відділ державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради в своїх запереченнях зазначив, що державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради на законних підставах була проведена державна реєстрація юридичної особи ТОВ «Гражданпромспецпроект»та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.05.2009 року за номером № 1556 102 0000 035419.
В свою чергу, як зазначив сам позивач у своїй позовній заяві та підтвердив представник позивача у судовому засіданні, на момент утворення ТОВ «Гражданпромспецпроект»та подачі усіх необхідних документів для державної реєстрації, невідповідності установчих документів вимогам чинного законодавства встановлено не було, у зв'язку з чим, ТОВ «Гражданпромспецпроект»на законних підставах було зареєстровано у якості юридичної особи.
Отже, є незрозумілим посилання позивача на те, що наявні підстави для визнання недійсними установчих документів відповідача з моменту реєстрації та підстави для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Гражданпромспецпроект»від 05.05.2009 року за № 1556 102 0000 035419 з моменту його вчинення через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути.
Разом з цим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на момент реєстрації ТОВ «Гражданпромспецпроект»у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, визначені ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Також, позивач у своєму позові зазначає, що 19.05.2011 року на підставі підписаних ОСОБА_3 статутних документів, виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 1551050004035419 зареєстрований статут ТОВ «Гражданпромспецпроект»у новій редакції.
В свою чергу, відповідач - Відділ державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради зазначає, що 19.05.2011 року на підставі норм чинного законодавства державним реєстратором була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи TOB «Гражданпромспецпроект», номер запису 15561050004035419 на підставі поданих документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів вищезазначеної юридичної особи відповідно до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», та підстав для залишення без розгляду згідно ч. 11 ст. 29 цього Закону, а також підстав для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів TOB «Гражданпромспецпроект»відповідно до ст. 30 вказаного Закону, у державного реєстратора не існувало.
При цьому, суд зазначає, що дії державного реєстратора по вчиненню реєстраційної дії від 19.05.2011 року щодо внесення до ЄДР запису №5 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи поданого відповідачем пакету документів позивачем не оскаржуються.
Також, суд зазначає, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на постанову слідчого слідчо-оперативної групи СВ ПМ ДПС в Одеській області про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 26.12.2011 року, якою порушено кримінальну справу стосовно засновника та директора TOB «Гражданпромспецпроект»ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за фактом скоєння фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду, за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, а також за фактом пособництва в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, передбаченого ст. ст. 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України та кримінальну справу об'єднано в одне провадження з кримінальною справою № 051201100163, і присвоєно єдиний реєстраційний номер 051201100163 (а.с.13-14).
При цьому, в матеріалах справи наявний лист за підписом заступника начальника УПМ -начальника СУ ДПС в Одеській області від 11.10.2012 року № 5624/09-0010 (а.с.68-69), з якого вбачається, що по кримінальній справі № 051201100163 закінчено досудове слідство, та 02.10.2012 дана кримінальна справа направлена до Приморського районного суд м. Одеси для розгляду по суті. Також, у цьому листі повідомляється, що 06.01.2012 винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 в якості обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України, 10.01.2012 у зв'язку з не встановленням місця перебування ОСОБА_3, він оголошений у розшук та 12.09.2012 кримінальна справа № 201201200053 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. ст. 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України виділена в окреме провадження із кримінальної справи № 051201100163 за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_5 та інших за ст. ст. 28 ч. З, 205 ч. 2, 28 ч. 3, 27 ч. 5, 212 ч. 2 і ч. 3 КК України.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.97) встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доки його вину не буде доведено згідно із законом.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ст. 324 Кримінально-процесуального кодексу України, питання про наявність кримінального діяння та наявності вини підсудного у вчиненні злочину вирішується судом при постановлені вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником позивача, ні на момент звернення до суду, ні на момент розгляду справи, в судовому порядку не вирішено питання по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. ст. 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України та не постановлено обвинувального вироку.
Таким чином, суд вважає посилання позивача на постанову слідчого слідчо-оперативної групи СВ ПМ ДПС в Одеській області про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 26.12.2011 року як на підставу для визнання недійсними установчих документів з моменту реєстрації та недійсним запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців необґрунтованим та безпідставним, оскільки згідно ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Тому, наявність кримінальної справи без постановлення вироку, який би встановив фіктивний характер діяльності підприємства відповідача, не підтверджує доводи позовної заяви.
Разом з цим, суд звертає увагу на відмінність між провадженням незаконної діяльності товариства та порушеннями, допущеними при його створенні та відмінність відповідних правових наслідків.
Як вбачається з вказаної вище постанови, ОСОБА_3, став засновником та директором TOB «Гражданпромспецпроект»з квітня 2011 року, а не з моменту реєстрації відповідача - з 05.05.2009 року.
Так, незаконна господарська діяльність не є порушенням допущеним при створенні товариства, а відтак не може покладатись в основу заявлених позовних вимог, зокрема і в контексті тієї обставини, що створювалось TOB «Гражданпромспецпроект»не нинішнім керівником, і не в період, за який господарська діяльність податковими та слідчими органами характеризується як незаконна. Більш того, така діяльність стосується конкретного періоду роботи товариства і не може, з правової точки зору, створювати правові наслідки для всього попереднього періоду діяльності товариства, в даному випадку, починаючи з 05.05.2009 року.
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні та до суду позивачем не надано жодного доказу на обґрунтування посилань, зазначених в адміністративному позові щодо наявності ознак фіктивності TOB «Гражданпромспецпроект»з моменту реєстрації, а саме, що установчі документи TOB «Гражданпромспецпроект»з моменту реєстрації є недійсними, підробленими чи сфальсифікованими.
Також матеріали справи не містять відомостей про наявність вироку, рішення суду чи іншого передбаченого законом документа, яким було б встановлено факт недійсності, підробки чи фальсифікації установчих документів TOB «Гражданпромспецпроект»з моменту реєстрації, а саме з 05.05.2009 року.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено відповідачем -відділом державних реєстраторів ОМР, що на час здійснення реєстрації підприємства відповідача підстав для відмови державним реєстратором у його державній реєстрації виявлено не було. Разом з цим, позивачем не надано доказів про те, що при створенні відповідача допущені порушення закону, які не можуть бути усунені, та про те, що відповідач, як суб'єкт господарювання був створений з метою порушення економічних інтересів держави, а відтак позивачем не доведені обставини, які дають підстави для звернення до суду, в тому числі щодо визнання реєстраційних документів недійсними. Належних доказів, зокрема обвинувального вироку за статтею 205 Кримінального кодексу України щодо посадових осіб ТОВ «Гражданпромспецпроект»суду не надано.
Тобто, позивачем не підтверджено наявність ознак фіктивності у «Гражданпромспецпроект» з причин допущення при її створенні порушень, які не можна усунути.
Більш того, суд зазначає, що п.п.20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України не передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання саме з моменту реєстрації.
Наведені вище обставини справи у своїй сукупності вказують на відсутність підстав для визнання недійсними установчих документів з моменту реєстрації підприємства та державної реєстрації ТОВ «Гражданпромспецпроект»через допущені при його створенні порушення, які не можна усунути, оскільки не доведено ні факту наявності таких порушень, ні наявності обставин, що свідчать про неможливість їх усунути.
Разом з тим, стосовно позовних вимог ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації від 05.05.2009 року за № 15561020000035419 з моменту його вчинення через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути, суд зазначає наступне.
Статтею 104 цього Кодексу передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Як вже встановлено судом, п.п.20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Відповідно до п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Позовна вимога позивача про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації суб'єкта господарювання, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи не є тотожною з вимогами, право на звернення з якими встановлено підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 та п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України. Водночас, як вбачається з викладених норм, вказані норми не передбачають права органів державної податкової служби на звернення до суду із позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, через порушення закону, допущені під час створення юридичної особи, які не можна усунути.
Крім того, випадки, які надають органам державної податкової служби право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути, -не встановлені Конституцією, Кодексом адміністративного судочинства України та законами України, якими врегульовані спірні правовідносини. Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено звернення до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, як спосіб виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій або як спосіб реалізації законних повноважень.
В свою чергу представник позивача також не зміг зазначити законодавчої норми, що наділяє позивача правом на звернення до суду з вимогою про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи з моменту його вчинення через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути.
Отже, враховуючи викладене, вказана вимога позивача є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Разом з цим, посилання позивача в позовній заяві на відсутність відповідача за місцем юридичної адреси на увагу не заслуговує, оскільки позивачем у відповідності до вимог ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»не заявлялось вимог про припинення юридичної особи у зв'язку із наявністю в Єдиному реєстрі запису про відсутність відповідача за місцезнаходженням.
Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Позивачем по даній справі не надано належних, вичерпних та допустимих доказів на підтвердження вимог позовної заяви, та в ході розгляду справи таких доказів судом не встановлено.
Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що адміністративний позов державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Гражданпромспецпроект», відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради, про визнання недійсними установчих документів з моменту реєстрації та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації від 05.05.2009 року за № 15561020000035419 з моменту його вчинення через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути - задоволенню не підлягає з мотивів безпідставності та недоведеності.
Судові витрати по справі згідно зі статтею 94 КАС України стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 103, 158 -163, 167 КАС України,суд, -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Гражданпромспецпроект», відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсними установчих документів з моменту реєстрації та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 16 листопада 2012 року.
Суддя О.М.Соколенко
.
Судебное решение № 27693353, Одеський окружний адміністративний суд было принято 16.11.2012. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 1570/3454/2012. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: