Постановление суда № 27612832, 20.11.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

20 листопада 2012 р. Справа № 13/59/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С. С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р. П.,

розглянувши в приміщенні суду заяву відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" про розстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 0039002, м. Київ, пров. Шевченка, 12) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця" (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23-а)

до: відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (код ЄДРПОУ 00294020, 24321, м. Ладижин, вул. Промислова, 1, Вінницька область; пошт. адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, 38, оф. 306)

про стягнення 1406155,95 грн. заборгованості за кредитним договором № 04-2.1/517 від 12.09.2008 року

представники сторін не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.04.2011 року у справі № 13/59/2011/5003 задоволено повністю позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця" та вирішено стягнути з ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь позивача 958000,00 грн.-заборгованості про кредиту, 448155,95 грн. -заборгованості по відсотках, 14061,56 грн.-відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. -відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання вказаним рішенням законної сили на його виконання судом видано наказ від 17.05.2011 року.

Відповідач не погоджуючись з даним рішенням суду звернувся із апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 року рішення господарського суду Вінницької області від 26.04.2011 року у справі № 13/59/2011/5003 залишено без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" - без задоволення.

В подальшому, 22.10.2012 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" від 18.10.2012 року про розстрочення виконання рішення господарського суду Вінницької області від 26.04.2011 року по справі № 13/59/2011/5003.

Дану заяву відповідач (заявник) мотивував наступним.

На даний момент своєчасне виконання рішення суду у даній справі з боку ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" неможливе так як на фінансовому стані підприємства сильно позначились світові фінансові процеси, зокрема фінансова криза, через яку підприємство не в змозі працювати на повну потужність. Майна, яке належить підприємству не достатньо щоб покрити всі борги перед позивачем, що негативно позначиться і на його господарській діяльності. Але не зважаючи на це, підприємство нарощує свої виробничі потужності і має намір виконувати свої боргові зобов'язання.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини, відповідач (заявник) просить суд, розстрочити виконання рішення господарського суду Вінницької області від 26.04.2011 року у даній справі з кінцевим терміном погашення загальної заборгованості в сумі 1 420 453,50 грн. до 25.10.2013 року наступним чином :

1) часткове погашення заборгованості в сумі 50 000,00 грн. - "25" 10. 2012 р.;

2) часткове погашення заборгованості в сумі 50 000,00 грн. - "25" 11. 2012 р.;

3) часткове погашення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. - "25" 12. 2012 р.;

4) часткове погашення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. - "25" 01. 2013 р.;

5) часткове погашення заборгованості в сумі 150 000,00 грн. - "25" 02. 2013 р.;

6) часткове погашення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. - "25" 03. 2013 р.;

7) часткове погашення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. - "25" 04. 2013 р.;

8) часткове погашення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. - "25" 05. 2013 р.;

9) часткове погашення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. - "25" 06. 2013 р.;

10) часткове погашення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. - "25" 07. 2013 р.;

11) часткове погашення заборгованості в сумі 100 000,00 грн. - "25" 08. 2013 р.;

12) часткове погашення заборгованості в сумі 150 000,00 грн. - "25" 09. 2013 р.;

13) часткове погашення заборгованості в сумі 220 453,50 грн. - "25" 10. 2013 р..

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.10.2012 року вказану заяву про розстрочку виконання рішення суду призначено до розгляду на 06.11.2012 року, однак у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача (заявника) та неподанням останнім витребуваних доказів, суд ухвалив відкласти слухання вказаної заяви на 20.11.2012 року.

02.11.2012 року від позивача - ПАТ "Промінвестбанк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця" надійшов відзив на заяву про розстрочення виконання рішення суду № 102-14/157 від 01.11.2012 року наступного змісту.

12.09.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанк в м. Ладижин правонаступником якого є обласне відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця та ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" (далі ВАТ "ЛЗСЦ") було укладено кредитний договір № 04-2.1/517 (кінцевим терміном погашення 07.09.2010 року), згідно якого банком надавався кредит у сумі 1 300 000 грн. на умовах овердрафту.

Станом на 25.03.2011 року у позичальника існувала заборгованість :

- по кредиту - 958 000,00 грн.;

- по процентам - 448 155,95 грн.;

Всього на суму 1 406 155,95 грн..

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.04.2011 року у справі № 13/59/2011/5003 задоволено позов банку та стягнуто з відповідача 1 406 155,95 грн..

17.11.2011 року відділом примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження.

Станом на 31.10.2012 року за ПАТ "ЛЗСЦ" рахується заборгованість по кредиту у сумі 958 000,00 грн. та по процентам в розмірі 448 155,95 грн., що загалом становить 1 406 155,95 грн..

09.10.2012 року до банку подано гарантійний лист № 823-4 генерального директора ПАТ "ЛЗСЦ" Коляси С.В. з графіком погашення існуючої кредиторської заборгованості, починаючи з 25.10.2012 року з кінцевим терміном погашення 25.10.2013 року.

Враховуючи те, що розгляд справи в господарському суді Вінницької області призначено на 06.11.2012 року, а термін погашення заборгованості, згідно подано графіку передбачений з 25.10.2012 року та ще не виконувався було запропоновано боржникові розробити та подати на розгляд господарського суду та стягувача новий графік погашення, починаючи з 25.11.2012 року.

В підтвердження викладених обставин, позивачем надано суду довідку № 102-05/1-252 від 31.10.2012 року про те що за відповідачем рахується заборгованість перед обласним відділенням ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця у сумі 1 406 155,95 грн. та копію вказаного вище гарантійного листа.

На визначену дату 20.11.2012 року в судове засідання представники сторін не з'явилися, витребуваних ухвалою суду документів відповідач не надав, хоча про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх. № 08-65/9230/2012 від 16.11.2012 року.

Слід зазначити, що приписи ст. 121 ГПК України не вимагають обов'язкової участі представників сторін.

При цьому, відсутність представників позивача та відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду заяви і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення та оглянувши наявні докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 115 ГПК України визначає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ч.1, ч.2 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 визначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач (заявник) в обґрунтування своїх доводів у заяві зазначає, що доказами наслідків вкрай негативного впливу фінансово-економічної кризи на підприємстві ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", які тривають і по цей час є зокрема :

- балансові звіти ВАТ "ЛЗСЦ" про фінансові результати за 2008 р., 2009 р., 2010 р., в яких чітко вбачається той факт, що підприємство з 2008 року є збитковим, а саме в 2008 році відповідач зазнав чистих збитків на суму 223 000 грн., в 2009 році на суму 7 445 000 грн., в 2010 році на суму 8 247 000 грн. і балансовий звіт за 2007 рік з позитивними показниками фінансових результатів, де чистий прибуток складає 3 534 300 грн. як доказ того, що підприємство почало отримувати збитки саме з 2008 року (причинний зв'язок), тобто з моменту настання фінансово-економічної кризи (обставини непереборної сили);

- численні арешти коштів, що містяться на всіх банківських рахунках, які належать ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", ускладнює і так вкрай тяжкий економічний стан підприємства;

- виникнення заборгованості із заробітної плати, що змушувало відповідача кошти, отримані від реалізації готової продукції (оскільки вони є єдиним джерелом отримання прибутку підприємства) позачергово направляти на погашення заборгованості з заробітної плати.

Однак доказів на підтвердження доводів щодо розстрочки виконання рішення суду та обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, а саме : наявності скрутного матеріального стану, відсутності коштів на банківських рахунках і майна відповідачем не надано.

Слід зазначити, що наявність фінансово-економічної кризи у світі є загальним чинником, який рівноцінно впливає як на позивача так і на відповідача у справі.

Окрім того, відповідно до графіку, який зазначений відповідачем у заяві, термін розстрочення та погашення заборгованості передбачений з 25.10.2012 року.

Водночас, станом на 20.11.2012 року. вказана вище дата уже пройшла, тому суд не може затвердити даний графік.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не довів існування виняткових обставин, необхідних та достатніх для розстрочки виконання рішення суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви від 18.10.2012 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Вінницької області від 26.04.2011 року у справі № 13/59/2011/5003.

При цьому, відмова в задоволенні вказаної заяви не позбавляє боржника на звернення з іншою заявою про розстрочку рішення із зазначенням нового графіку погашення заборгованості присудженої рішенням суду.

Керуючись ст. ст. 86, 115, 121 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" від 18.10.2012 року про розстрочення виконання рішення господарського суду Вінницької області від 26.04.2011 року у справі № 13/59/2011/5003 з кінцевим терміном погашення загальної заборгованості в сумі 1 420 453,50 грн. до 25.10.2013 року.

2. Копію даної ухвали направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (м. Київ, пров. Шевченка, 12; 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23-а)

4,5 - відповідачу (24321, м. Ладижин, вул. Промислова,1, Вінницька область; пошт. адреса : м. Вінниця, вул. Соборна, 38, оф. 306)