Постановление суда № 27589115, 12.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/58966/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року

у справі № 2а/0270/616/12

за позовом Споживчого товариства «Ринокторг»

до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство «Ринокторг»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (правонаступник Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби) № 0000031501 від 27.01.2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову; адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне рішення податкового органу, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.02.2002 року між Гайсинською міською радою та СТ «Ринокторг»укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 951 м2, за яким земельна ділянка передається в оренду з метою комерційної діяльності в м. Гайсин по вул. К. Маркса, 55, згідно рішення Гайсинської міської ради 17 сесії 23 скликання від 28.12.2001р., терміном до 01.01.2051 року.

27.01.2011 року СТ «Ринокторг»подало до Гайсинської МДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік та узгодило податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік в розмірі 1,80 грн. за 1 м2 (всього 1 711,80 грн.).

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки СТ «Ринокторг»з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, в частині розміру орендної плати за землю за 2011 рік, складено акт № 30/1501/31613885 від 19.01.2012р., в якому зафіксовано порушення пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за землю з юридичних осіб за 2011 рік на суму 3 423,60 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 27.01.2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000031501 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 3 852,55 грн., в т.ч.: 3 423,60 грн. основного платежу та 428,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що СТ «Ринокторг»07.02.2002 року укладено договори оренди земельних ділянок із Гайсинською міською радою про користування земельною ділянкою загальною площею 951 м2 для комерційної діяльності у розділі 3 якого зазначено, що орендна плата вноситься орендарем на рівні ставки земельного податку та змінюється у випадах, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до рішення міської ради від 13.01.2011 року ставка податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь), розташовані в межах міста Гайсина, нормативну грошову оцінку яких не проведено, становить 1,80 грн. за 1 м2.

Донараховуючи грошове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідач виходив з того, що збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося у зв'язку зі зміною мінімального розміру орендної плати відповідно до Податкового кодексу України, а тому необхідність сплати орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності у новому розмірі виникла в орендаря незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку; дані відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності; хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства; до сплати обов'язкових платежів віднесено і плату за землю, яка не може залежати від умов договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що в діючому законодавстві не закріплено обов'язку орендаря перераховувати орендну плату за землю в разі законодавчої зміни її розміру; до вказаних договорів оренди землі не були внесені зміни щодо збільшення орендної плати, підстави для сплати позивачем орендної плати у збільшеному розмірі -відсутні.

Суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. пп. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як встановлено в судовому порядку, позивач у 2011 році в порушення вимог зазначеної норми Податкового кодексу України здійснював нарахування і сплату орендної плати по договорах оренди землі в розмірах менших, ніж встановлено Кодексом -трикратного розміру, тому висновок податкового органу про заниження позивачем суми орендної плати за землю за вказаний період є законним та обґрунтованим, про що також зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби підлягає задоволенню, постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року -скасуванню, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року -залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року скасувати та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний