Решение № 27572305, 15.11.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/4367/12 15.11.2012 15.11.2012 15.11.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1490/2897/12 Головуючий у першій інстанції-Тихонова Н.С.

Категорія 27 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі - Скопенко В.М.,

за участю відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2012 року у цивільній справі за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості

У С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк) звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Позивач зазначав, що 30 листопада 2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8 337 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 17 серпня 2011 року виникла заборгованість на суму 22 431, 02 грн., позивач просив стягнути кредитний борг.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2012 року позов ПриватБанку задоволено повністю, з ОСОБА_1 стягнуто 22 431, 02 грн. кредитної заборгованості, в тому числі 20415,49 грн. заборгованості за кредитом, 471,2 грн. заборгованості за процентами, 1544,33 грн. штрафу, а також судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення процесуальних прав розглядом справи у його відсутності, просив рішення скасувати.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2007 року між ПриватБанком та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти METRO з кредитним лімітом 8 337 грн. зі сплатою 2,5% на місяць ( 30 % річних) на залишок заборгованості ( а.с.5). Кредитний ліміт позивачем збільшено до 11700 грн. ( а.с.77).

Відповідач ОСОБА_1 користувався платіжною картою, картрахунок не закрито, кредитні зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів в повному обсязі позичальником не виконані.

Факт невиконаних кредитних зобов'язань за договором ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не заперечував.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 30 листопада 2007 року, що відповідно до статей 526, 530, 1048-1050 ЦК України є підставою стягнення кредитної заборгованості.

При цьому, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта про сплив строку позовної давності.

Відповідно до умов розділу 4 заяви позичальника ( а.с.5 зворот) заява позичальника та Умови та правила надання банківських послуг ( далі - Правила) та Тарифами банку складають укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.

Відповідно до пунктів 9.3, 9.12 Правил картрахунок відкрито на невизначений строк, а договір дії протягом 12 місяців з моменту підписання, але якщо протягом строку дії договору жодна сторонами не проінформувала іншу про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий же строк.

З копії особистого рахунку позичальника ( а.с.77-82) вбачається, що банківські операції за картковим рахунком ОСОБА_1 здійснювались протягом 2007-2011 років, у липні 2009 року відповідач вносив кошти готівкою. Заяв про припинення дії договору жодна з сторін не заявляла.

Таким чином, звернувшись до суду з позовом у серпні 2011 року, Приватбанк не пропустив строк позовної давності як до вимог про стягнення залишку кредиту, так і процентів та штрафу.

При визначенні розміру заборгованості колегія суддів виходить з наступного.

До суду першої інстанції позивач надав розрахунок ( а.с.3-4), за яким кредитна заборгованість станом на 17 серпня 2011 року складає 22 431, 02 грн., в тому числі 20415,49 грн. заборгованості за тілом кредиту, 471,2 грн. заборгованості за процентами, 1044,33 грн. штрафу.

В судовому засіданні апеляційного суду 1 листопада 2011 року представник Приватбанку підтвердив, що заборгованість за тілом кредиту при кредитному ліміті 11700 грн. у будь-якому разі не може складати 20415,49 грн., а наданий суду розрахунок є помилковим.

За клопотанням представника позивача апеляційний суд двічі відкладав розгляд справи на 8 та 15 листопада 2012 року для можливості уточнення розрахунку чи надання іншого.

В судове засідання апеляційного суду 15 листопада 2012 року представник позивача не з'явився, уточнений розрахунок суду не надав.

За таких обставин колегія суддів вирішує спір на підставі наявних у справі доказів.

Розмір заборгованості за кредитом (тіло) у розмірі 20415,49 коп. при ліміті карткового рахунку 11700 грн. колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки, навіть якщо позичальник взагалі не здійснював погашення кредиту, борг за тілом кредиту не може перевищувати ліміт.

Визначити дійсний борг ОСОБА_4 за тілом кредиту за даними особового рахунку позичальника ( а.с.77-82) не представляється можливим.

При цьому ОСОБА_4 надав апеляційному суду листа Приватбанку за № 0001.00/6.95 від 4 червня 2009 року, в якому заборгованість за тілом кредиту визначена у розмірі 5799,02 грн.

Заборгованість за тілом кредиту в такому розмірі ОСОБА_4 не заперечує.

Заборгованість за процентами за користування кредитом в межах позовних вимог ( а.с.3-4) складає 471,2 грн.

Фіксована частина штрафу за порушення кредитних зобов'язань відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг ( далі - Умови) складає 500 грн. Процентна складова штрафу за пунктом 8.6 Умов складає 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом та процентами - 313,51 грн. ( /5799,02 + 471,2/ х 5%).

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним борг ОСОБА_4 за тілом кредиту - 5799,02 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 471,2 грн., штраф - 813,51 грн., а всього 7083,73 грн.

Обґрунтованість позовних вимог в іншій частині позивач не довів.

Тому розмір стягнення з ОСОБА_4 кредитної заборгованості підлягає зменшенню, а судове рішення - зміні.

Відповідно до правил статті 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь Приватбанку підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам 108,63 грн. судових витрат, понесених позивачем при подачі позову; а з Приватбанку на користь ОСОБА_4 - 35,37 грн. судових витрат, понесених при подачі апеляційної скарги.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2012 року змінити, зменшивши стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з 22 431 грн.02 коп. до 7 083 грн.73 коп. та судових витрат з 344 грн. 31 коп. до 73 грн.26 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді