Постановление суда № 27563770, 13.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року м. Київ Справа № А38/473-07

К-12457/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р.

у справі № А38/473-07

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «А.В.К»(далі -позивач, ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі -відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) про скасування рішення.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 р. позов задоволено. Скасовано рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.03.2007 р. № 0000168822/0/8205.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р. постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську провела невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К»з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 06.04.2005 р. по 19.12.2005 р., за результатами якої складено акт № 88-08-03/2-00373882 від 07.03.2007 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало у порушенні термінів надходження валютної виручки в іноземній валюті за експортовану продукцію на його валютний рахунок в уповноваженому банку у вересні та грудні 2005 року.

Також зазначено, що в разі припинення арбітражним судом провадження у справі, у тому числі і при добровільному виконанні контрагентом своїх зобов'язань за контрактом, це є підставою для нарахування пені за несвоєчасне повернення виручки в іноземній валюті.

20.03.2007 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську прийняла рішення № 0000168822/0/8205, яким до позивача застосувала штрафні (фінансові) санкції у сумі 22 573,45 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.06.2003 р. між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Транзит С» (Покупець) укладено контракт № 504, за умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити та відвантажити Покупцю кондитерські вироби, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного контракту.

На виконання умов контракту позивач відвантажив ТОВ «Транзит С» кондитерські вироби вартістю 49 999,50 доларів США по ВМД № 110000002/5/314796 від 23.06.2005 р. з граничним терміном надходження валютної виручки 21.09.2005 р. та кондитерські вироби вартістю 45 753,56 доларів США по ВМД № 11000000/5/318180 від 25.07.2005 р. з граничним терміном надходження валютної виручки 24.10.2005р. Всього кондитерських виробів відвантажено на загальну суму 95 753,06 доларів США.

Також встановлено, що у зв'язку з невиконанням ТОВ «Транзит С»зобов'язань по контракту № 504 та у відповідності до п. 9.1 даного контракту, 15.09.2005 р. позивач звернувся в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з ТОВ «Транзит С» 95 753,06 доларів США.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду від 13.02.2006 р. позов було задоволено, ТОВ «Транзит С»зобов'язано негайно після отримання даного рішення сплатити ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.»25 753,56 доларів США вартості несплаченої продукції та 2 676,17 доларів США відшкодування витрат по арбітражному збору, на загальну суму стягнення - 28 429,73 доларів США.

Провадження в частині стягнення з ТОВ «Транзит С»20 000 дол. США за кондитерські вироби, відвантажені по ВМД № 11000000/5/318180 від 25.07.2005р., було припинено у зв'язку з добровільною сплатою цієї суми 19.12.2005р. після звернення ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К»до суду та відкриття провадження у справі.

Крім цього, 28.09.2005 р. ТОВ «Транзит С»після відкриття провадження у справі № 221р/2005 сплатило добровільно 49 999, 50 доларів США за кондитерські вироби, відвантажені по ВМД № 110000002/5/314796 від 23.06.2005 р, у зв'язку з чим позовні вимоги зменшено на зазначену суму.

З огляду на вищевикладене, після подання позову до Міжнародного комерційного арбітражного суду та відкриття 15.09.2005 р. цим судом провадження у справі № 221р/2005, ТОВ «Транзит С»добровільно сплачено позивачу суму боргу в розмірі 69 999, 50 доларів США.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі -Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1, 2 зазначеного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0, 3 % суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. В разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені ст.ст. 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Частинами 3, 4 вищезазначеної статті встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені ст.ст. 1, 2 цього Закону, поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. В разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених ст.ст. 1, 2 цього Закону не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Отже, обґрунтованість позовних вимог резидента про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, що підтверджена рішенням суду та добровільною сплатою нерезидентом боргу після відкриття провадження у справі, є підставою для звільнення його від відповідальності у вигляді сплати пені, передбаченої ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті».

Крім того, слід зазначити, що пеня, встановлена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», не є штрафною санкцією у сфері оподаткування, оскільки застосовується за невиконання умов зовнішньоекономічних договорів і за своєю правовою природою являється одним із видів адміністративно-господарських санкцій.

Відтак, рішення про стягнення пені за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не може бути прийнято за процедурою, передбаченою Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську відхилити.

2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов