Постановление суда № 27524065, 19.11.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2602/2985/12

У Х В А Л А

іменем України

"19" листопада 2012 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р. розглянувши заяву ПАТ «БТА Банк»про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ «БТА «Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ПАТ «БТА Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Заявник ПАТ «БТА Банк»звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій просив тимчасово відмовити у видачі паспорта, тимчасово обмежити у праві виїзду з України із тимчасовим вилученням паспорта ОСОБА_1 та накласти арешт на все майно з чого б воно не складалося і деб воно не знаходилося та грошові кошти, що належать ОСОБА_1, в тому числі на: рухоме майно -корпоративні права ОСОБА_1 на Приватне підприємство «Селтік», ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце знаходження: АДРЕСА_1 та нерухоме майно ОСОБА_1 -єдиний майновий комплекс -Приватне підприємство «Селтік», ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце знаходження: АДРЕСА_1.

В судове засідання сторони не викликались, що не суперечить вимогам ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали поданої заяви, співставивши їх вимоги у відповідності до вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної заяви виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з ч.1 ст.151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову ( ч.2 ст. 151 ЦПК України), оскільки відповідно до ст. 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Порушуючи питання про накладення арешту на все майно з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, позивачі не надали суду жодного доказу на підтвердження того, що відповідач може або намагається уникнути відповідальності або існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дана заява є необґрунтованою та передчасною.

Керуючись статтями 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ПАТ «БТА Банк»про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ «БТА «Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Р. Лужецька