№ 27486947, 16.11.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4001/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Судді - Гусева О.Г.,

при секретарі судового засідання - Селімової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулося до суду з адміністративним позовом у якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Грін-Агро»за період січень -березень 2011 року. За наслідками проведеної перевірки був складений акт та на підставі вищевказаного акту прийняті податкові повідомлення-рішення, які на думку позивача суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Позивач посилаючись ст. 56, ст., ст. 6, 8, 105 КАС України вважає, що їх позов підлягає задоволенню.

Представник позивача у судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсягу, просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсягу, оскільки на його думку між позивачем та його контрагентом була відсутня реальність виконання угод.

У судовому засіданні встановлено слідуючи обставини та відповідні ним правовідносини -

ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" має статус юридичної особи.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків позивач перебуває на обліку у Спеціалізованій СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС.

Позивач є платником податку на додану вартість.

На підставі направлень від 31.01.2012 року за № 38/16-2 та від 14.12.2011 року за № 654/16-2 виданих Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС службовими особами відповідача було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Грін-Агро»за період січень -березень 2011 року.

16.02.2012 року Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі за наслідками проведеної перевірки було складено акт № 33/16-2/00131713/9, за висновками якого було встановлено порушення позивачем п. 198, п. 198.2 ст. 198 ПК України в результаті чого було виявлено заниження позивачем податку на додану вартість у періоді що перевірявся на загальну суму -8076569 грн. 00 коп.

Відповідач на підставі на акту № 33/16-2/00131713/9 від 16.02.2012 року прийняв та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000181620 від 01.03.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі -8076569 грн. 00 коп. та штрафними санкціями у розмірі -3 грн. 00 коп.

07.03.2012 року ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" подала скаргу до ДПС в Одеській області з вимогою про скасування вищевказаного податкового повідомлення рішення.

27.03.2012 року ДПС в Одеській області розглянувши скаргу позивача від 07.03.2012 року винесла рішення про часткове задоволення скарги в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі -2 грн., в іншій частині податкове повідомлення рішення від 01.03.2012 року за № 0000181620 залишило без змін.

04.04.2012 року відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000181620 про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі -8076569 грн. 00 коп. та штрафними санкціями у розмірі -1 грн. 00 коп.

06.04.2012 року позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000181620 від 01.03.2012 року та податкового повідомлення рішення № 0000181620 від 04.04.2012 року.

08.06.2012 року ДПС України розглянувши повторну скаргу позивача винесла рішення про відмову у задоволенні повторної скарги та залишення податкового повідомлення-рішення № 0000181620 від 01.03.2012 року та податкового повідомлення рішення № 0000181620 від 04.04.2012 року без змін.

У судовому засіданні представник позивача пояснила суду, що вони не згодні з податковими повідомленнями - рішенням відповідача, оскільки вони є безпідставними та суперечать вимогам закону.

Крім того представник позивача звернула увагу на те, що викладені у акті перевірки доводи про те, що господарські операції між ними та ТОВ „Грін-Агро" у період, який перевірявся мають ознаки нікчемності не відповідає дійсності, оскільки ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" на підтвердження реальності угод надало усі необхідні документи, які свідчать про наявність між ними та контрагентом фінансово-господарських операцій.

У зв'язку з чим представник позивача вважала, що наявність документального підтвердження отримання товару, повна сплата поставки товару, та отримання податкових накладних від ТОВ «Грін-Агро»за період січень -березень 2011 року свідчить про те, що існувала реальність господарських операцій між ними та ТОВ «Грін-Агро», а тому вона просила суд скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення у повному обсягу.

У свою чергу представник відповідача з позовними вимогами не погодився у повному обсягу та просив суд у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що у акті перевірки від 16.02.2012 року за № 33/16-2/00131713/9 було встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у періоді що перевірявся на загальну суму -8076569 грн. 00 коп., як наслідок того, що між позивачем та його контрагентом був відсутній фактичний рух товарів та витрат з придбання товару, а тому договори, які були укладені між позивачем та ТОВ «Грін-Агро»є нікчемними та порушують норми чинного законодавства.

Встановлені обставини підтверджують наступні докази:

- акт перевірки;

- податкові повідомлення-рішення;

- первинна бухгалтерська документація;

- свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

- довідками з ЄДРПОУ;

- довідка про взяття на облік платника податків;

- первинна скарга;

- повторна скарга;

- доповнення о повторної скарги;

- акти приймання-передачі товару;

- податкова накладна;

- видаткові накладні;

- копія контракту;

- копія договору;

- копії митних декларацій;

- копії довідок;

За даними обставинами суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсягу, оскільки відповідно до ст. 198.2 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до 201.1 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно до ст. 201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того відповідно до ст. 201.8 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, якими є позивач та його контрагент, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.

Згідно зі ст. 201.4 Податкового Кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Ст. 201.7 Податкового Кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до ст. 198.3 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі ст. 201.9 Податкового Кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

Таким чином, відповідно до зазначених норм у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям в загальному розмірі - 8076569 грн. 00 коп. до складу свого податкового кредиту, що він і зробив у податковій декларації.

З акту перевірки вбачається, що висновок СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту за період, який перевірявся ґрунтуються на тому, що угоди між позивачем та ТОВ «Грін-Агро»були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України мають ознаки нікчемності.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи представником відповідача не було надано до суду доказів щодо визнання вказаних угод між позивачем та його контрагентом у встановленому законом порядку недійсними.

Крім цього такі висновки відповідача спростовуються також і іншими матеріалами справи, а саме актами приймання виконаних робіт за період який перевіряється згідно зазначених договорів та іншою первинною бухгалтерською документацією.

Таким чином, враховуючи правомірність формування податкового кредиту, у податкового органу були відсутні правові підстави для збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 8076569 грн. 00 коп. та накладення на нього штрафних санкцій, а також винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ході розгляду справи представник позивача довів суду ті обставини, на які вона посилалася в обґрунтування заявлених позовних вимог, а представник відповідача не надав до суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

До того ж з Державного бюджету України в особі Головного Управління державного Казначейства України в Одеській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за звернення позивача до суду у розмірі -2146 грн. 00 коп.

Керуючись: ст., ст. 183, 187, 198, 201 ПКУ, ст.234 ЦК України, ст.19 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71-72, 86-87, 94, 159 - 164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсягу.

Скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС за № 0000181620 від 01.03.2012 року у розмірі - 8076572 грн. 00 коп. та за № 0000181620 від 04.04.2012 року у розмірі - 8076570 грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" судовий збір у розмірі -2146 грн. 00 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

16 листопада 2012 року

Суддя: Гусев О.Г.

.