Постановление суда № 2744721, 12.08.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2008 року № К-4455/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Костенка М.І.

Маринчак Н.Є. Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області

на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 22.01.2007 р.

та постанову господарського суду Донецької області від 09.11.2006 р.

у справі№ 41/297а господарського суду Донецької області

за позовомДержавного підприємства «Сніжнеантрацит»

доДержавної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003021540/0 від 11.08.2006 р., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області від 09.11.2006 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2007 р., задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Сніжнеантрацит» та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сніжне № 0003021540/0 від 11.09.2006 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Сніжне оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, просить скасувати їх та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, щовідповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобовязань за період з 30 червня 2005 р. по 05 вересня 2006 р., за результатами якої складений акт перевірки № 180/15-31906124 від 11.09.2006 р.

11.09.2006 р. відповідачем на підставі висновків акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003021540/0, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосований штраф в сумі 15208,44 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 414 календарних днів узгодженого податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 30416,86 грн.

Відповідачем було надано суду першої інстанції розрахунок штрафних санкцій, згідно якого підставою для визначення узгоджених сум податкових зобовязань, а також підстав їх виникнення відповідачем визначені рішення про правонаступництво № ПИС 1492/10 від 05.07.2005 р. та № 1535/10 від 06.07.2005 р.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у розмірах, передбачених вказаним підпунктом. Тобто, дана правова норма передбачає застосування штрафів у разі коли платник податку не сплачує саме узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Як встановлено судами, узгодженість податкових зобовязань позивача визначена через наявність листів позивача до відповідача № 426/06-07 від 04.07.2005 р. та № 446/06-07 від 04.07.2005 р. з проханням передати податкову заборгованість по особовим карткам структурних підрозділів ДП «ДВЕК» на особові картки позивача, що не передбачено Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.

Ні Інструкція, яка була затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.1994 р. № 37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.2001 р. № 342, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за № 887/6078) і яка діяла до 13.08.2005 р., ні Інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005 р. (наказ Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123) не містять у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Згідно п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення податкових зобовязань відповідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та від обовязку самостійно сплатити суму податкового зобовязання відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону.

Строки сплати узгодженого податкового зобовязання визначені у п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до пп. 5.3.1 якого платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Податковий орган при здійсненні перевірки повинен був встановити, за яким розрахунком виникли податкові зобовязання та їх суму, строк сплати та термін прострочення.

На підставі акту перевірки судами встановлено, що податковий орган при перевірці не використовував розрахунки по збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі яких виникли у платника податку податкові зобовязання, а зазначив, що суми нараховані згідно рішення про правонаступництво № ПИС 1492/10 від 05.07.2005 р. та № 1535/10 від 06.07.2005 р.

Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що листи ДП «Сніжнеантрацит» до податкового органу № 426/06-07 від 04.07.2005 р. та № 446/06-07 від 04.07.2005 р. з проханням передачі податкової заборгованості по особовим карткам структурних підрозділів ДП «ДВЕК» на особові картки ДП «Сніжнеантрацит» не є належними доказами на підставі яких у встановленому законом порядку повинні встановлюватися факти виникнення податкових зобовязань та строки їх сплати.

Оскільки податковий орган у акті перевірки не визначив податкові періоди, строки сплати податкових зобовязань відповідно вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то такий акт правомірно не було прийнято судами як доказ порушення платником податку встановлених цим Законом строків сплати податків.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що постановлені у справі судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, у звязку з чим підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області відхилити.

УхвалуДонецького апеляційного господарського суду від 22.01.2007 р. та постанову господарського суду Донецької області від 09.11.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Костенко М.І.

(підпис) Маринчак Н.Є.

(підпис) Нечитайло О.М.

(підпис) Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Патюк А.О.