Постановление суда № 274316, 30.10.2006, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" жовтня 2006 р. Справа №6/241

За позовом Мале приватне підприємство "Віал"

до Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція

про скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя Паскарь Авель Дмитрович

Представники:

позивача Доготар В,М., директор

відповідача Швець О.І., довіреність від 27.10.2006 року № 8005/9/10-020

в засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ:

Мале приватне підприємство “Віал”, м. Сокиряни Чернівецької області, звернулось з позовом до Сокирянської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2006 року № 0000422301/1//10-035 про стягнення податку на додану вартість в сумі 126770 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 62123 грн.

Позов мотивується тим, що Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція Чернівецької області починаючи з 13.12.2005 р. по 13.01.2006 р. та з 16.01.2006 р. по 20.01.2006 р. проводила планову виїзну перевірку Малого приватного підприємства „ВІАЛ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 30.09.2005 р.

За результатами проведення вищевказаної перевірки складено акт від 26.01.2006 року № 057/2301/32218316, яким було встановлено порушення підпункту 3.1.1 пцнкту 3.1 статті 3, підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 126770 грн. На підставі акту перевірки яким підприємству донараховано 126770 грн. податку на додану вартість та 62123 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

При визначенні податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту всупереч вимогам статті 7 Закону № 168/97 перевіряючі безпідставно зависили податкові зобов'язання відповідно до завищеного валового доходу раніше описаного та виключили зі складу податкового кредиту суми коштів зазначених у наявних податкових накладних, які виписані від ПП «Альмір» та ТОВ «СТК - Центр». Витрати підприємства по сплаті ПДВ на момент складання та подання декларацій з податку на додану вартість були підтверджені належними податковими накладними, а тому підприємство не вчинило неправомірних дій при їх включені до податкового кредиту та мало всі правові підстави включати ці витрати до складу податкового кредиту. Крім того, в чинному законодавстві України з питань оподаткування підприємств відсутня правова норма, яка б визначала, що при умові визнання установчих документів одного підприємства недійсним, інше підприємство, яке мало правові стосунки з першим підприємством, повинно відкоригувати суму свого податкового кредиту і тим більше відсутня правова норма, яка б дозволяла за таких умов органам державної податкової служби застосовувати штрафні санкції. При визначенні податкового кредиту, перевіряючі безпідставно виключили зі складу податкового кредиту суму коштів податкового кредиту відповіло до залишків ТМЦ на складі підприємства. Твердження перевіряючих про те, що дані залишки ТМЦ не призначенні для їх використання у власній господарській діяльності підприємства с хибним, оскільки чинним законодавством під основною господарською діяльністю розуміється діяльність платника податку, визначена у його статутних документах, яка є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний період. Також на підприємстві є торговий патент на право оптової торгівлі продуктовими товарами, з якого вбачається, що дані ТМЦ складають основу у господарській діяльності підприємства, яку воно проводить протягом календарного року. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідач відзиву на позов не надав, однак заявив письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справ господарського суду Чернівецької області № 3/95 та № 3/96 про визнання недійсними угод, укладених позивачем з ПП “Альмір” та ТОВ “СТК-Центр”.

Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання відповідача не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача підлягає задоволенню.

Пунктом 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, господарського чи кримінального судочинства, суд зупиняє провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Судом встановлено, що дана справа дійсно пов’язана зі справами господарського суду Чернівецької області № 3/95 та № 3/96. У зв’язку з тим провадження у даній справі підлягає зупиненню до набрання законної сили постанови у зазначених справ.

Керуючись пунктом 3 частини першої ст.156Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі зупинити до набрання законної сили судових рішень (постанов) у справах господарського суду Чернівецької області № 3/95 та № 3/96.

2. Зобов’язати відповідача надати господарському суду судове рішення у справах № 3/95 та № 3/96 протягом 10 днів після набрання ним законної сили.

3.Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернівецької області в порядку і строки, встановлених статтею 186 КАС України.

Суддя А.Д. Паскарь