Постановление суда № 27361156, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/4659/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства "Роса" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Приватне підприємство "Роса" (далі -ПП "Роса") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі -ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року позов ПП "Роса" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Дарницькому районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Роса" у задоволені позову.

ПП "Роса" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2007 року по 28.01.2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.02.2010 року №309/2306/24935735, в якому зафіксовано порушення з боку позивача вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2004 року №614, а саме в період з 02.01.2007 року по 23.02.2007 року позивачем проводитись розрахункові операції по продажу товарів за готівкові кошти на загальну суму 397260,08 грн. без роздрукування відповідних розрахункових документів, а саме: касовий чек не містив назви господарської одиниці.

У зв'язку з виявленням порушення та на підставі ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем прийнято спірне рішення №0000402303 від 05.02.2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19865300,40 грн.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зробили висновок, що фінансові санкції, застосовані до позивача рішенням №0000402303 є адміністративно-господарськими, а тому при їх розрахунку мають бути враховані положення ст.ст. 238 та 250 ГК України.

Штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, а за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої ст. 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Вказані санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених ст. 250 зазначеного Кодексу для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається із рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.02.2010 року, воно прийнято на підставі ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому, за своєю суттю є рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення, вчинені позивачем протягом січня лютого 2007 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1986300,40 грн. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров