Постановление суда № 27339762, 06.11.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/13337/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С. , розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

Заявники звернулися до суду із заявою про розірвання шлюбу.

Дослідивши матеріали заяви, приходжу до висновку, що вона (заява) подана з порушенням правил підсудності, а тому підлягає поверненню заявникам для подання до належного суду, виходячи з наступних підстав.

Зі змісту статті 234 ЦПК України вбачається, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно ч. 3 ст. 110 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Як вбачається зі змісту поданої до суду заяви, заявники звертаючись до Подільського районного суду м. Києва обґрунтовують це тим, що ними досягнуто згоди про розгляд справи за зареєстрованим місцем перебування ОСОБА_1, а саме: АДРЕСА_1 в підтвердження чого надають Договір оренди зазначеної квартири від 01.08.2012 року.

Однак з даним твердженням я погодитись не можу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік;

реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення відомостей про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб (далі - орган реєстрації).

При аналізі вищезазначеної норми Закону вбачається, що місцем перебування особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік і інформація про адресу перебування особи повинна бути внесена до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

Враховуючи вищевикадене, факт надання заявниками Договору оренди житла не може свідчити про те, що дане житло є зареєстрованим місцем перебування особи, а належними та допустимими доказами в даному випадку в розумінні ст.ст. 58,59 ЦПК України повинні буди відповідні відмітки в паспортному документі, або іншому документі, який його замінює та довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування, у зв'язку з чим приходжу до висновку, що дана заява не підсудна Подільському районному суду м. Києва і підлягає поверненню заявникам.

Інших підстав, визначених в ст. 110 ЦПК України «Підсудність справ за вибором позивача», які б дозволили звертатися з даною заявою до Подільського районного суду м. Києва, мною не встановлено.

Стаття 115 ЦПК України визначає, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Крім того враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку, що дана справа не підсудна Подільському районному суду м. Києва, заявнику ОСОБА_1 в силу п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», підлягає поверненню сплачена останнім сума судового збору.

На підставі викладеного, ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 109, 110, 115 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, повернути заявникам для пред'явлення до належного суду.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 110 грн. 00 коп., сплачений відповідно до Квитанції № 12598.34.4 від 02.11.2012 року на р/р 31213206700008, МФО 820019, код 37975298 ГУ ДКСУ у м. Києві.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко