Решение № 27292002, 07.11.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/9030/2012

Провадження по справі 2/2506/3181/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2012 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Рахманкулової І.П.,

при секретарі Сірій К.М.,

за участю представника позивача Слєпченка С.А.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «АТП -2528»Чернігівської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в :

позивач КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача 35328 грн. 31 коп. матеріальної шкоди. Обгрунтував позивач свій позов тим, що відповідач працюючи на посаді контролера контрольно-технічного пункту «АТП-2528», з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність, неналежно виконував свої посадові обов'язки, внаслідок чого в ніч з 13.09.2012 року на 14.09.2012 року з адміністративної будівлі підприємства невстановлена особа здійснила крадіжку товарно- матеріальних цінностей, вартість яких в розмірі 35328 грн. 31 коп. позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив суд його задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на відсутність вини ОСОБА_2 у заподіянні шкоди позивачу.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_2 наказом №10 від 01.03.2004 року прийнятий на посаду контролера контрольно -технічного пункту КАТП -2528. У записі №38 від 01.07.2012 року вкладиша до трудової книжки ОСОБА_2 зазначено, що відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010 іменувати професію контролер технічного стану автомототранспортних засобів.

Наказом №33 від 08.10.2012 року відповідача звільнено з роботи за власнимим бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України.

З постанови про порушення кримінальної справи від 14.09.2012 року вбачається, що у період часу з 18-00 13.09.2012 року до 05-30 год. 14.09.2012 року невстановлена особа проникла до адміністративної будівлі КП «АТП-2528», звідки таємно викрала грошові кошти в сумі 2658, 97 грн., ноутбук Асус вартістю 4019,52 грн.; ноутбук Асер вартістю 5478, 72 грн.; ноутбук Леново вартістю 5304,48 грн. та шприцемент в комплекті вартістю 35000 грн., чим КП «АТП-2528»завдано матеріальної шкоди.

За фактом таємного викрадення майна КП «АТП-2528»порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Пред'явивши вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок викрадження речей, позивач посилається на укладений 01.03.2004 року між КП «АТП-2528»та ОСОБА_2 договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Статтею 134 п.1 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством відповідно до ст.135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Представник позивача та відповідач в судовому засіданні пояснили, що при укладенні договору про повну матеріальну відповідальність жодним чином не визначався перелік цінностей чи майна, які передавалися на відповідальне зберігання ОСОБА_2

Частиною 1 ст. 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Проте, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідач неналежним чином виконував покладені на нього трудові обов'язки.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачем трудових обов'язків, наявності вини відповідача у заподіянні шкоди підприємству, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Комунального підприємства «АТП -2528»Чернігівської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: