Решение № 272891, 06.11.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.06 Справа 351/13-06

За позовом Дочірнього підприємства „Райське Джерело”, м. Київ

до Товариства з обмеж відповідальністю „Слай-Ойл”, смт. Баришівка

про стягнення 1676,13 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача:. Новожилов Є.В. –довіреність;

Від відповідача: не з’явився;

суть спору:

Дочірнім підприємством „Райське Джерело” (далі –позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Слай-Ойл” (далі –відповідач) про стягнення 1676,13 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №5097 від 06.08.2003 р. щодо оплати за надані послуги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 16.10.2006р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

06.08.2003 р. між Дочірнім підприємством „Тівей Україна” та відповідачем було укладено договір №5097 на поставку питної води та оренду устаткування (далі –Договір).

Згідно з Рішенням Компанії „Тівей Менеджмент, ЛЛС” від 22.12.2005 р. змінено назву Дочірнього підприємства „Тівей Україна” (код 30858101), власником якого є Компанія на Дочірнє підприємство „Райське Джерело”.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов’язується поставити воду „Еден”, а відповідач прийняти її і оплатити у зазначений у договорі термін.

Відповідно до п. 3.2. договору на замовлення відповідача позивач надає йому в оренду кулер та/або підставку (далі –устаткування).

15.08.2003 р. згідно додатку №1 до договору №5097 відповідачу було надано в оренду на підставі п. 3.2 договору кулер в кількості 1 шт. з орендною платою в розмірі 225 грн. за 3 місяці.

Згідно п. 4.1 договору ціна продукції та орендна плата за користування устаткуванням визначається позивачем у рахунках-фактурах або накладних.

За розрахунком позивача за період з 01.11.2003 р. по 01.11.2005 р. за оренду устаткування відповідач повинен був сплатити 1676,13 грн. згідно виставлених йому рахунків фактур, що містяться в матеріалах справи.

28.11.2005 р. в зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором у відповідача було зняте устаткування, що підтверджується актом на зняття обладнання у клієнта, підписаному представниками сторін.

Таким чином, судом встановлено, що в зв’язку з порушенням умов договору та прийнятих на себе зобов’язань у відповідача на день подання позову виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1676,13 грн.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати, то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензію позивача №21-02 від 03.02.2006 р., з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 1673,13 грн. відповідачем залишено без відповіді і задоволення.

На день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача та підтверджується матеріалами справи складає 1676,13 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 1676,13 грн. основного боргу є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеж відповідальністю „Слай-Ойл” (Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Пархоменка 30; код ЄДРПОУ 31490180) на користь Дочірнього підприємства „Райське Джерело” (03050, м. Київ, вул. Предславинська, 34-б; код ЄДРПОУ 30858101) 1676 (тисячу шістсот сімдесят шість) грн. 13 коп. заборгованості, а також судові витрати: 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Наріжний С.Ю.