№ 27260607, 31.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 жовтня 2012 р. № 2-а- 9932/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участі:

представника позивача - Пулькіна Ю.П.,

представника позивача - Дербунович О.Л.,

представника відповідача - Лавренчук О.В.,

представника відповідача - Усачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватної науково-виробничої фірми "ДІПАРХ" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватна науково-виробнича фірма "ДІПАРХ" (надалі - ПНВФ "ДІПАРХ"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд з урахуванням наданих уточнень скасувати податкове повідомлення - рішення (форма "Р") №0001121510 від 01.03.2012р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на стягнення податку на прибуток та санкцій у сумі 1963 грн.; скасувати податкове повідомлення - рішення (форма "П") №0008091510 від 30.11.2011р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та його стягнення у сумі 332743 грн.; зобов'язати Державну податкову службу у Харківській області Державної податкової служби скасувати податкове повідомлення - рішення (форма "Р") №0001121510 від 01.03.2012р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на стягнення податку на прибуток та санкцій у сумі 1963 грн., податкове повідомлення - рішення (форма "П") №0008091510 від 30.11.2011 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та його стягнення у сумі 332743 грн.

Ухвалою суду від 31.10.2012 року адміністративний позов в частині позовних вимог щодо зобов'язання Державної податкової служби у Харківській області Державної податкової служби скасувати податкове повідомлення - рішення (форма "Р") №0001121510 від 01.03.2012р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на стягнення податку на прибуток та санкцій у сумі 1963 грн., податкове повідомлення - рішення (форма "П") №0008091510 від 30.11.2011 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та його стягнення у сумі 332743 грн. - залишено без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок проведеної камеральної перевірки ПНВФ "ДІПАРХ" відповідачем складено акт від 09.11.2011 р. №6072-15109/14097351, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення №0001121510 від 01.03.2012р. та №0008091510 від 30.11.2011р. Позивач із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню. При цьому позивач вважає, що ним було правомірно та обґрунтовано відображено в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від 09.08.2011 року у складі витрат (рядок 04) від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у сумі 341276,00 грн., що також повністю відповідає алгоритму, передбаченому формою декларації. Позивач також вважає, що положення Податкового кодексу України не містять ніяких обмежень щодо витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, при цьому посилалися на те, що підприємством у поданій податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на 332743 грн., за рахунок неправомірного включення витрат не 1 кварталу 2011 року до рядка 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)», що призвело до заниження об'єкту оподаткування та не нарахування податку на прибуток. Таким чином, враховуючи встановлені при перевірці порушення податковий орган вважає, що правомірно прийняв оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцем ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (правонаступником якої є Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року платника - ПНВФ "ДІПАРХ", про що складено акт від 09.11.2011 р. № 6072-15109/14097351 (а.с. 20-22).

За результатами перевірки встановлено заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1963,00 грн. та завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 332743,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем 30.11.2011 року було прийняте податкове повідомлення - рішення №0008091510, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 332743,00 грн. (форма "П") (а.с. 11).

01.03.2012 року за результатами розгляду скарг позивача №16/12/1 від 16.12.2011 року та №19/12/1 від 19.12.2011 року (а.с. 82-87), відповідно до рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 08.02.2012 року №644/10/25-103 (а.с. 29-30) та на підставі акту перевірки позивача, відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0001121510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 1963,00 грн. (форма "Р") (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено відповідачем у зв'язку з відображенням у складі інших витрат по рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового періоду) витрати у сумі 341276,00 грн., що виникли за рахунок віднесення до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року «самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів» по рядку 05.2 у сумі 370891,00 грн., що на думку відповідача, є неправомірним, оскільки не узгоджується із положеннями п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі - ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках витрат, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі витрати повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відтак, підприємство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат 1 кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (№9002891622 від 06.05.2011 року) по рядку 08 (об'єкт оподаткування) підприємством задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 341276,00 грн., що виникло за рахунок віднесення до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року по рядку 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів) суми у розмірі 370891,00 грн. (а.с. 12-13).

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, підприємство по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, зазначило від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду витрати в сумі 341276,00 грн., в який перенесло показники, відображені по рядку 08 відповідно до декларації, складеної за 1 квартал 2011 року (а.с. 14-16).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, а відтак підстав для зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями у податкового органу не було.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пунктом 56.21 ст. 56 ПК України передбачено, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної науково-виробничої фірми "ДІПАРХ" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення (форма "Р") №0001121510 від 01.03.2012 року Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про стягнення податку на прибуток та санкцій у сумі 1963 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення (форма "П") №0008091510 від 30.11.2011 Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та його стягнення у сумі 332743 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05.11.2012 року.

Суддя Піскун В.О.