№ 27012011, 18.10.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-2046/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Юрчук Л.М.

за участю представників:

- від позивача -Матвієць В.В., Глинченко О.М.,

- від відповідача -Колода В.І., Анцибор Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Власівські мережі" Власівської селищної ради (надалі - позивач) до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Встановив:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача та з урахуванням ухвали про відмову у відкритті провадження в частині вимог від 02.07.2012р. (а.с. 56), просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.12.2011р. №0001522300, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 314526,35 грн. та від 13.03.2012р. №0000362300, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 262105,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, про безпідставність висновків відповідача щодо необхідності визначення грошового зобов'язання, оскільки до спірних правовідносин не повинні застосовуватись норми п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині встановлення строку включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, які виписані до набрання чинності Податковим кодексом України.

В судовому засіданні представники позивача вимоги позову підтримали та просили суд позов задовольнити.

Відповідачем подано письмові заперечення, вимоги позову не визнаються та вказується, що подаючи уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, позивачем порушено вимоги абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з пропуском 365 денного строку.

В судовому засіданні 18.10.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 23.10.2012р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд вважає, що позов належить задовольнити враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість за період січень-травень 2010р. з додатками №5 відповідно до яких позивачем сформовано податковий кредит (а.с. 8-12).

14.03.2011р. позивачем до вищевказаних декларацій було подано уточнюючі розрахунки, згідно яких рядки декларацій з ПДВ не змінювались, а лише в додатках №5 приведено у відповідність період виписки податкових накладних, а саме:

- уточнюючий розрахунок за січень 2010 року змінено період виписки накладної з січня 2010 р. перенесено в листопад 2009р. в сумі 205,29 грн. та в грудень 2009 р. в сумі 19897,54 грн. (а.с. 13, 14);

- уточнюючий розрахунок за лютий 2010 року змінено період виписки накладної з лютого 2010 р. на грудень 2009 р. в сумі 10218,19 грн. та січень 2010 р. в сумі 35776,67 грн. (а.с.15, 16);

- уточнюючий розрахунок за березень 2010 року змінено період виписки накладної з березня 2010 р. на січень 2010р. в сумі 61722,49 грн. та лютий 2010 р. в сумі 35013,95 грн. (а.с. 17, 18);

- уточнюючий розрахунок за квітень 2010 року змінено період виписки накладної з квітня 2010р. на лютий 2010 р. в сумі 28894,37 грн. (а.с. 19, 20);

- уточнюючий розрахунок за травень 2010 року змінено період виписки накладної з травня 2010 р. на лютий 2010 р. в сумі 12598,76 грн. та березень 2010 р. в сумі 5357,09 (а.с. 21, 22).

Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питання правомірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість по податковим накладним після спливу 365 календарних днів з дати їх виписки по вищевказаним уточнюючим розрахункам.

Результати перевірки оформлені актом від 07.12.2011р. №350/2300/32092251 (а.с. 81-92).

В ході перевірки встановлено порушення абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого, на думку відповідача завищено суму податкового кредиту в розмірі 209684,23 грн., в т.ч. по періодах: січень 2010 р. -20102,83 грн., лютий 2010 -45994,86 грн., березень 2010 р. - 96736,44 грн., квітень 2010 р. -28894,37 грн., травень 2010 р. -17955,76 грн.

На підставі висновків цього акту та за наслідками процедури адміністративного оскарження відповідач виписав податкові повідомлення-рішення від 23.12.2011р. №0001522300, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 314526,35 грн. та від 13.03.2012р. №0000362300, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 262105,29 грн. (а.с.26, 27).

Посилання відповідача на той факт, що позивач не мав права включати до податкового кредиту січня-травня 2010 року податкові накладні, виписаних після спливу 365 календарних днів з дати їх виписки, оскільки це суперечить нормам Податкового кодексу України щодо строків такого включення суд вважає необґрунтованим, з приводу чого зазначає наступне.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, у зв'язку з чим втратили чинність Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

При цьому суд зазначає, що на момент виникнення у позивача права на податковий кредит, що оспорюється відповідачем, порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Суд також зазначає, що в даному випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Також суд зазначає, що в стовпці № 3 «Період виписки»розділу II «Податковий кредит» Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 (в редакції, чинній на дату виписки вищезгаданих податкових накладних) вказано, що до податкового кредиту звітного періоду включаються будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності (1095 днів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до законодавства, що діяло у 2010 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2010 році податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р., суттєво скорочує право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду з 1095 до 365 днів. Прикінцеві та перехідні положення ПКУ не містять норм щодо поширення дії норми п. 198.6 ст. 198 на правовідносини, до виникли до набрання ним чинності. З огляду на це визначені статтею 198 ПКУ нові строки для формування податкового кредиту застосовується лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011р.

За статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладені в акті перевірки висновки відповідача є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому в суду відсутні правові підстави вважати правомірними податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобов'язання позивачу.

Відповідно до норми статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати у формі сплаченого судового збору відшкодовуються за рахунок державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 23.12.2011 року №0001522300.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 13.03.2012 року №0000362300.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2146,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 23.10.2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник