Постановление суда № 2685527, 27.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2008 року                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого                                  Співака В.І.,

суддів                                              Білуги С.В.,

                                             Гаманка О.І.,

                                             Загороднього А.Ф.,

         Заїки М.М.,

при секретарі                                 Міненку І.М.,

за участю представника позивача Павшинської Н.С.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесина постанову господарського суду Одеської області від 09.06.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2006р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень – рішень від 22.03.06р. №0000872334/2 в частині визначеного завищення суми податкового кредиту за травень 2005р. на суму 4208,33 грн., №0000882334/2 в частині визначеного завищення суми податкового кредиту за червень 2005р. на суму 50987,26 грн. та  №0000892334/2 повністю, -

встановила:

У березні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВО» (далі – ТОВ «СКВО») звернулося до господарськогосуду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі – ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень – рішень від 22.03.06р. №0000872334/2 в частині визначеного завищення суми податкового кредиту за травень 2005р. на суму 4208,33 грн., №0000882334/2 в частині визначеного завищення суми податкового кредиту за червень 2005р. на суму 50987,26 грн. та  №0000892334/2 повністю.

Постановою господарського суду Одеської області від 09.06.2006р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 22.03.2006р. № 0000872334/2 в частині визначеного завищення суми податкового кредиту за травень 2005р. у сумі 4208, 33грн., № 0000882334/2 в частині визначеного завищення суми податкового кредиту за червень 2005р. у сумі 50987, 26грн. та № 0000892334/2 повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» судовий збір у сумі 85грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2006р. було здійснено правонаступництво Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі  м. Одеси на Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси було залишено без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 09.06.2006р. – без змін.

 ДПІ у Приморському районі  м. Одеси подала касаційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Одеської області від 09.06.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2006р. скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «СКВО».

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланові документальні перевірки з питання правомірності заявленого ТОВ «СКВО» до відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України у податкових деклараціях за травень-липень 2005р. за результатами яких було складено акти від 07.10.2005р. № 7413/23-3412/31982116/10/229, № 7414/23-3412/31982116/10/230, та від 21.10.2005р. № 7785/23-3412/31982116/10/231. Вказаними актами було встановлено порушення приписів Закону України «Про податок на додану вартість», які виявилися у невключенні до об’єкту оподаткування коштів, отриманих від фізичних осіб за інвестиційними договорами на фінансування автомобільної стоянки (підземного гаражу), що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість у травні 2005р. на суму 4208, 33грн., у червні 2005р. на 50987, 26грн., у липні 2005р. на  33700грн. На підставі цих актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси було складено оскаржувані податкові повідомлення – рішення.       

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України  «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно пункту 1.4 статті 1 вищенаведеного Закону поставка товару – будь-які  операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що інвестиційний договір на фінансування будівництва гаражного комплексу, який є складовою частиною житлового будинку, укладений між ТОВ «СКВО» та фізичними особами – інвесторами безпосередньо не передбачає передачу права власності на майно, оскільки лише після завершення будівництва ТОВ «СКВО» передає інвесторам документи для оформлення права власності на відповідну частину житлового будинку, а отже у товариства перед інвесторами виникають боргові зобов’язання.

Відповідно до пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Згідно вищенаведеного законодавства, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що оскільки  в зв’язку з отриманням ТОВ «СКВО»  коштів від інвесторів для фінансування будівництва гаражного комплексу у складі житлового будинку, згідно з інвестиційними договорами, у ТОВ «СКВО» виникли боргові зобов’язання, то ці суми не включаються до валового доходу та не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесизалишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 09.06.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2006р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень – рішень від 22.03.06р. №0000872334/2 в частині визначеного завищення суми податкового кредиту за травень 2005р. на суму 4208,33 грн., №0000882334/2 в частині визначеного завищення суми податкового кредиту за червень 2005р. на суму 50987,26 грн. та  №0000892334/2 повністю- без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                    В.І. Співак

Судді                                                                                                                   С.В. Білуга

                                                                                                                         О.І. Гаманко

                                                                                                                         А.Ф. Загородній

                                                                                                                         М.М. Заїка