Приговор № 26702133, 11.10.2012, Коломацький районний суд Харківської області

Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 2019/391/12

2012 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Різуненкове

11 жовтня 2012 року

Коломацький районний суд Харківської області в складі головуючого судді -Яковенко А.О., при секретарі судового засідання -Рахімовій О.Б.,

з участю прокурора - Фатєєва А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Коломак, Харківської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, військовозобов'язаного, не працюючого, раніше судимого: вироком Коломацького районного суду Харківської області від 06.09.2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком два роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Коломак, Харківської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, військовозобов'язаного, не працюючого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

за ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучі раніше судимим вироком Коломацького районного суду Харківської області від 06.09.2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком два роки, на шлях виправлення не став, повторно скоїв корисний злочин.

14 липня 2012 року, близько 23-30 год., ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи злочинний намір направлений на скоєння крадіжки, діючи із корисних мотивів, повторно, переслідуючи корисну мету, через вікно проник всередину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який належить гр. ОСОБА_3, де відкривши внутрішній замок вхідної двері для ОСОБА_2, який також проник в середину будинку, звідки спільно з ОСОБА_2 здійснили крадіжку алюмінієвого бідона ємкістю 40 літрів та два металевих кутки, чим завдали потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди.

14 липня 2012 року близько 23-30 год. ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_1, маючи злочинний намір направлений на скоєння крадіжки, діючи із корисних мотивів, переслідуючи корисну мету, шляхом вільного доступу, проник всередину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який належить гр. ОСОБА_3, звідки спільно з ОСОБА_1 здійснили крадіжку алюмінієвого бідона ємкістю 40 літрів та два металевих кутки, чим завдали потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду.

Вказаними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було завдано потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду, яка відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 7701 від 25.07.2012 року, складає 282 грн. 20 коп.

Умисними діями підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинено злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: крадіжка, поєднана з проникненням у житло.

Прокурор в судовому засіданні обвинувачення підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обсяг якого зазначений в обвинувальному висновку, підтримав в повному обсязі та просив суд визнати підсудних винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їм покарання в межах санкції відповідної статті КК України, цивільний позов задовольнити частково.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними себе в інкримінованому їм злочині за ч. 3 ст. 185 КК України визнали повністю, щодо скоєного ними діяння пояснили так, як зазначено вище, у скоєному щиро розкаюються, цивільний позов визнають.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Учасниками судового розгляду не заперечувався подальший порядок розгляду справи, визначений ч. 3 ст. 299 КПК України, у добровільності та істинності їх позиції щодо недоцільності дослідження доказів по справі, суд не сумнівається.

Суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України обмежився лише допитом підсудних і дослідженням даних, що характеризують особу підсудних, і не досліджував інші докази, які є в матеріалах справи і ніким не оспорюються, оскільки учасники судового процесу не заперечували проти цього. При цьому учасникам судового розгляду роз'яснені права і можливі наслідки застосування положень ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, доведена в повному обсязі і їх дії кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, поєднана з проникненням у житло.

При призначенні покарання підсудним, суд бере до уваги обставини справи, дані про винних осіб та ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_1 раніше судимий за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком два роки, що підтверджується копією вироку Коломацького районного суду Харківської області від 06.09.2011 року (а.с. 126), не працюючий, негативно характеризується за місцем проживання, що підтверджується характеристикою з фактичного місця проживання (а.с. 109), на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 111-112).

Таким чином суд, дослідивши дані про особу підсудного ОСОБА_1, приходить до висновку, що вказана особа остаточно на шлях виправлення не стала та залишається потенційно небезпечною для суспільства.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає щире розкаяння підсудного та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання для підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину повторно (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України) та вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України), оскільки вказані обставини не впливають на кваліфікацію злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як ознака злочину.

Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу підсудного ОСОБА_1, а також наявність вироку Коломацького районного суду Харківської області від 06.09.2011 року, яким підсудний ОСОБА_1 засуджений по ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробувальним строком 2 роки, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 неможливо без його ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити йому покарання, що передбачене санкцією частини 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі.

Досліджуючи дані про особу підсудного ОСОБА_2 судом встановлено, що підсудний ОСОБА_2 раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, неодружений, не працює, негативно характеризується за місцем проживання, що підтверджується характеристикою з фактичного місця проживання (а.с. 138).

Таким чином суд, дослідивши дані про особу підсудного ОСОБА_2, приходить до висновку, що вказана особа є потенційно небезпечною для суспільства.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає щире розкаяння підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, а згідно ч. 2 ст. 66 КК України -вчинення злочину раніше не судимою особою.

Обставиною, що обтяжує покарання для підсудного ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України), оскільки вказана обставина не впливає на кваліфікацію злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як ознака злочину.

Враховуючи досліджені судом обставини справи та дані про особу підсудного ОСОБА_2, суд вважає за необхідне призначити йому покарання, що передбачене санкцією частини 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі.

Виходячи з наявних обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим приходить до висновку застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити підсудного ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 343 КПК України постановляючи вирок, за яким до підсудного застосовується та чи інша міра покарання, суд повинен обміркувати питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили і має право обрати запобіжний захід або ж скасувати, змінити чи підтвердити раніш обраний.

Враховуючи дані про осіб підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та інші обставини справи, суд приходить до висновку, що запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно підсудного ОСОБА_1 необхідно змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою; стосовно підсудного ОСОБА_2 - залишити раніше обраним -підписку про невиїзд.

Стосовно цивільного позову ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 328 КПК України постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до п. 3 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року N 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 5 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року N 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають, зокрема, наявність такої шкоди. При цьому, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Судом встановлено та підтверджено зібраними матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було вчинено злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України та завдано ОСОБА_3 у зв'язку з цим моральної шкоди, яка пов'язується з порушенням права власності у зв'язку з протиправним посяганням на нього, що у розумінні п. 3 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року N 4 належить до визначення моральної шкоди, а тому, враховуючи відсутність підстав та доказів для задоволення її у більшому розмірі, суд вважає можливим задовольнити цивільний позов ОСОБА_3 частково, у розмірі 500 грн.

Питання про розподіл судових витрат вирішуються судом згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України, приписами якої визначено, що при визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати.

Судовими витратами по справі, відповідно до фактичних обставин справи, є витрати на проведення судової товарознавчої експертизи, які згідно з розрахунком вартості проведення експертизи складають 196.40 грн. (а.с. 93) та мають бути стягнуті з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 71, 75, 76, ч. 3 ст. 185 КК України, ст.ст. 65, 93, 299, 321-324, 328, 330-335, 343 КПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" від 06.11.2009р. N 10, Постановою ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року N 4, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Коломацького районного суду Харківської області від 06 вересня 2011 року за ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, остаточно призначивши покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі УДПтС України в Харківській області.

ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 11 жовтня 2012 року.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбуття призначеного покарання з випробувальним строком на 2 (два) роки.

Звільняючи засудженого ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, на підставі cт. 76 КК України, суд покладає на засудженого наступні обов"язки:

- не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу органу УДПтС України в Харківській області;

- повідомляти органи УДПтС України в Харківській області про зміну місця мешкання, роботи або навчання;

- періодично з'являтись для відмітки до територіального органу УДПтС України в Харківській області.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраною -підписку про невиїзд з постійного місця мешкання.

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3) компенсацію моральної шкоди у розмірі 500.00 (п'ятсот грн. 00 коп.) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, АДРЕСА_2) витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 196.40 (сто дев'яносто шість грн. 40 коп.) грн. на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Харківській області (одержувач платежу -НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області, код по ОКПО 25574728, р/р 31253272210487 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, вид платежу: за проведення товарознавчої експертизи).

Речові докази по справі: алюмінієвий бідон ємкістю 40 літрів та два металевих кутки, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Коломацького РВ УМВСУ в Харківській області, після набрання вироком законної сили -вважати повернутими потерпілій ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області усіма учасниками судового розгляду впродовж 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя А. О. Яковенко