Справа № 1570/6301/2012
УХВАЛА
19 жовтня 2012 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця»в особі Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці, треті особи -ОСОБА_5, Державне підприємство «Одеська залізниця», про визнання актів недійсними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця»в особі Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці, треті особи -ОСОБА_5, Державне підприємство «Одеська залізниця», про визнання недійним акту №008640 від 14.03.2012 року, складеного працівниками Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці (ЦКРУ «Укрзалізниця») відносно ОСОБА_1; визнання недійсним акту №008639 від 14.03.2012 року, складеного працівниками Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці (ЦКРУ «Укрзалізниця») відносно ОСОБА_2; визнання недійсним акту №008638 від 14.03.2012 року, складеного працівниками Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці (ЦКРУ «Укрзалізниця») відносно ОСОБА_3; визнання недійсним акту №008637 від 14.03.2012 року, складеного працівниками Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці (ЦКРУ Укрзалізниця») відносно ОСОБА_4. Разом з цим, у позовній заяві, окрім позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати Головне управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці відшкодувати йому матеріальні витрати за надання юридичної допомоги у розмірі дві тисячі гривень.
У відповідності до ч.2 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі якщо відсутні підстави, в тому числі, для відмови у відкритті провадження у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема: 1)спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2)спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3)спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5)спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6)спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до 2 ст. 2 вказаного Кодексу, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачі просять визнати недійними акти, від 14.03.2012 року №008639, №008640, №008638 та №008637, складені працівниками Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці (ЦКРУ «Укрзалізниця») про перевезення безквиткових пасажирів.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку №1196 від 27.12.2006 року затверджено Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (надалі -Правила), які застосовуються при перевезенні пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничними лініями загального користування тільки у внутрішньому сполученні та у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам або громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, у тому числі розташованим за межами України.
Відповідно до п.18.1 цих Правил контроль за перевезенням та обслуговуванням пасажирів здійснюється посадовими та службовими особами залізниць, у тому числі контролерами - ревізорами поїздів, старшими ревізорами з контролю доходів та ревізорами з контролю доходів.
Пунктами 18.4, 18.5 Правил передбачено, що під час перевірки особи, які виявили недоліки в організації продажу проїзних документів і обслуговуванні пасажирів, уживають заходів щодо усунення таких недоліків. Результати перевірки особи, які здійснюють контроль, записують у рейсовий журнал поїзда (журнал про контроль на вокзалі), а у разі виявлення фактів оформлення проїзних документів з порушенням цих правил повинні скласти акт і направити його відповідним підприємствам для реагування та вжиття заходів.
Визначення нормативно-правового та правового акту індивідуальної дії дано у «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за № 381/10661. Згідно вказаного порядку, нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.
До правових актів індивідуальної дії, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства відносяться рішення суб'єкта владних повноважень, які поширюються на конкретних фізичних чи юридичних осіб і є актом одноразового застосування норм права, якими порушуються права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Як вбачається з оскаржуваних позивачами актів, у них зафіксовано, що працівниками ЦКРУ «Укрзалізниця»було проведено перевірки/ревізії, в присутності позивачів, під час яких виявлено перевезення безквиткових пасажирів у певній кількості осіб.
При цьому, суд зазначає, що у вказаних актах не міститься ніяких посилань на порушення позивачами норм діючого законодавства та застосування до позивачів жодних видів відповідальності, ці акти не містять жодних обов'язкових для позивачів вимог та приписів щодо їх прав та обов'язків, а також у них не зазначено про виникнення у позивачів будь-яких правових наслідків за результатами перевірок/ревізій.
Адміністративний суд розглядає позовні заяви про визнання недійсними тільки обов'язкових для виконання рішень державних та інших органів. Не підлягають розгляду в адміністративному суді акти перевірок, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру, по своїй правовій природі не породжують, не змінюють і не припиняють прав та обов'язків.
З означеного можна зробити висновок, що оскаржувані позивачами акти в даному випадку є лише засобами документування дій позивачів та не є актами індивідуальної дії-рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, оскільки вказані акти виступають лише службовими документами, які підтверджують факт виявлених недоліків при перевезенні пасажирів, не мають юридичного характеру та не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків цих осіб, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, оскільки даний спір про визнання недійними актів від 14.03.2012 року №008639, №008640, №008638 та №008637, складених працівниками Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці (ЦКРУ «Укрзалізниця») відносно позивачів, не стосується оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у розумінні положень КАС України, суд дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а отже у відкритті провадження слід відмовити.
Крім того, суд зазначає, що позивачами разом із позовною заявою до суду надано копії ухвал Одеського окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження по справі № 1570/4679/2012 та № 1570/3224/2012. Із ухвали про відмову у відкритті провадження від 01.08.2012 року по справі № 1570/4679/2012 вбачається, що позивачі вже звертались до Одеського окружного адміністративного суду з тотожними позовними вимогами до Державного підприємства «Укрзалізниця», а саме про визнання акту №008640 від 14.03.2012 року, складеного працівниками ЦКРУ "Укрзалізниця" відносно ОСОБА_1 -недійним, визнання акту №008637 від 14.03.2012 року, складеного працівниками ЦКРУ "Укрзалізниця" відносно ОСОБА_4 -недійним, визнання акту №008638 від 14.03.2012 року, складеного працівниками ЦКРУ "Укрзалізниця" відносно ОСОБА_3 -недійним, визнання акту №008639 від 14.03.2012 року, складеного працівниками ЦКРУ "Укрзалізниця" відносно ОСОБА_2 -недійним. Згідно даних відділу судової статистики та узагальнення судової практики ухвала Одеського окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження по справі № 1570/4679/2012 набрала законної сили 28.08.2012 року.
Також, з ухвали про відмову у відкритті провадження від 23.05.2012 року по справі № 1570/3224/2012 вбачається, що, зокрема, ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовними вимогами до Державного підприємства «Одеська залізниця»пасажирське вагонне депо Одеса-Головна, ЦКРУ "Укрзалізниця", в тому числі, про визнання акту недійсним. Згідно даних відділу судової статистики та узагальнення судової практики вказана ухвала набрала законної сили 08.06.2012 року.
Тобто, як вбачається з викладеного позивачі вже звертались до суду з позовними вимогами щодо визнання недійними актів від14.03.2012 року №008639, №008640, №008638 та №008637, складених працівниками Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці (ЦКРУ «Укрзалізниця») відносно них, тобто з того ж самого предмету спору та підстав, однак до іншого відповідача - ДП "Укрзалізниця".
Разом з цим, щодо вимог позивача - ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці відшкодувати матеріальні витрати за надання юридичної допомоги у розмірі дві тисячі гривень, суд зазначає наступне.
У позовній заяві вказано, що у зв'язку з наданням позивачам юридичної допомоги, яка полягає у необхідності представляти інтереси у суді та інших установах, позивачами були понесені матеріальні витрати, які склали 2000 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на правову допомогу. Згідно з ч.1, 2 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відшкодування матеріальних витрат за надання юридичної допомоги не є позовними вимогами в розумінні вимог ст. 105 КАС України, а є вимогою щодо розподілу витрат на правову допомогу, яку суд вирішує відповідно до ст.ст. 94-98 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 17, 21, 106, 109, 158 -160, 165 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця»в особі Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці, треті особи -ОСОБА_5, Державне підприємство «Одеська залізниця», про визнання актів недійсними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати позивачам по справі, позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати першому позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.М. Соколенко
Судебное решение № 26516737, Одеський окружний адміністративний суд было принято 19.10.2012. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.
то решение относится к делу № 1570/6301/2012. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: