Постановление суда № 26469768, 04.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2012 р. м. Київ К-5034/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичскло»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009

у справі № 2а-1754/09/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичскло»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичскло»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Галичскло») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2008: №0000832320/0/7041/23-2, №0000842320/0/7042/23-2, №0000601730/0/7043/17-3.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2008 позов задоволено повністю, мотивуючи рішення тим, що позивач мав всі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, які підтверджуються податковими накладними, а відповідач в свою чергу не довів правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009 визнано нечинним рішення суду першої інстанції та провадження у справі закрито.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до цього ж суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 21.03.2007 №118/23-2/31588702.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 4.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі висновків акта перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від: 27.03.2008: №0000832320/0/7041/23-2 за платежем податок на прибуток підприємств на суму 412336,50 грн.; №0000842320/0/7042/23-2 за платежем податок на додану вартість на суму 195298,50 грн.; №0000601730/0/7043/17-3 за платежем податок з доходів найманих працівників на суму 265869,21 грн.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, судом було встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2009 у справі №24/49-08-2659 про банкрутство ТОВ «Галичскло»затверджено реєстр вимог кредиторів.

До реєстру вимог кредиторів позивача включено зокрема і кредиторські вимоги ДПІ у Личаківському районі м. Львова, до складу яких ввійшли податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 27.03.2008 №0000842330/0/7042/23-2, №0000832330/0/7041/23-2, №0000601730/0/7043/17-3, що є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 3 ст. 14 цього Закону передбачено, що боржник разом з розпорядником майна, за наслідком розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Разом з тим, ч. 6 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірні вимоги кредиторів це вимоги кредиторів, визнані боржником.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що під час затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ «Галичскло»повністю визнано кредиторські вимоги ДПІ у Личаківському районі м. Львова, а зважаючи на те, що боржником ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.01.2009 про затвердження реєстру кредиторських вимог у передбаченому законодавством порядку оскаржено не було, то відповідно боржник погодився, зокрема, і з правомірністю визначення податкових зобов'язань податковими повідомленнями-рішеннями, що є предметом розгляду у даній справі.

З огляду на те, що для винесення ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів від 28.01.2009 у справі №24/49-08-2659 Господарським судом Одеської області з'ясовано підставність та обгрунтованіть заявлених кредиторських вимог ДПІ у Личаківському районі м. Львова, до яких ввійшли податкові зобов'язання визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, то суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що предмет спору в даній справі тотожний такому у справі №24/49-08-2659 Господарського суду Одеської області.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторонами у справі про банкрутство визнаються кредитори (ДПІ у Личаківському районі м. Львова) та боржник (банкрут) (ТОВ «Галичскло»), тобто ті самі сторони, що й в даній справі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичскло»залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров