№ 26469293, 15.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2012 р. № 2-а- 9936/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Оковитой А.Є.,

представника відповідача - Казимир Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Арбат ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Арбат ЛТД" (далі - ТОВ фірма "Арбат ЛТД") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 07.05.2012 року №0000131504, від 08.05.2012 року №0000121504 та від 31.07.2012 року №0000291504 у повному обсязі, як такі, що внесені усупереч податковому законодавству.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується зі спірними податковими повідомленнями - рішеннями, прийнятими на підставі висновків акту перевірки №1054/15-4/22700011 від 10.04.2012 року та за результатами адміністративного оскарження, вважає, що вони винесені усупереч податковому законодавству України та підлягають скасуванню. Позивач вважає, що посилання в акті перевірки від 10.04.2012р. №1054/15-4/22700011 на порушення ним п.4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, є неправомірним, оскільки у податковій декларації відображаються лише узгоджені суми податкових зобов'язань. Проте, донараховане підприємству зобов'язання за вересень 2011 року на час подання податкової декларації за лютий 2012 року не є узгодженим, бо оскаржено у суді, тому, на думку позивача, результати камеральної перевірки не підлягають відображенню у податкових деклараціях, поданих за наступні податкові періоди після вересня 2011 року, аж до моменту узгодження такого зобов'язання. Посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, та просив суд відмовити в їх задоволенні. При цьому посилався на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року ТОВ фірма "Арбат ЛТД" встановлено порушення п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом. Зазначене порушення виникло у зв'язку з тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки №5520/07-0/22700011 від 08.11.2011 року по декларації за вересень 2011р. встановлено порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України з урахуванням ст.256, ст.257 гл.19 Цивільного кодексу України, в результаті чого позивачу зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму 326963 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення форми В4 від 18.11.2011р. № 0000720700 на суму 326963 грн., що позивачем не було відображено в декларації з ПДВ за лютий 2012 року, що призвело до збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 311679 грн. та недекларування суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25) у розмірі 15284 грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцем Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року (вх. №9012707335 від 19.03.2012 року) підприємства ТОВ фірма "Арбат ЛТД", за результатами якої складено акт №1054/15-4/22700011 від 10.04.2012 року (а.с. 16-18).

Згідно висновків акту перевірки №1054/15-4/22700011 від 10.04.2012 року встановлено, що в порушення п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, позивачем не відображено в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року суму 311679 грн., що призвело до збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у зв'язку з чим збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 15284 грн. та зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 311679 грн.

Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки позивач надав Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби свої заперечення №30 від 23.04.2012 року (а.с. 19-21), за результатами розгляду яких листом №5038/10/15-419 від 03.05.2012 року висновки акту перевірки залишені без змін (а.с. 22-23).

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.05.2012 року №0000131504, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19105,00 грн., у тому числі за основним платежем 15284,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3821,00 грн.; та від 08.05.2012 року №0000121504, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 311679 грн. за лютий 2012 року (а.с. 11-13).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до Державної податкової служби у Харківській області зі скаргою №33 від 18.05.2012 року (а.с. 24-28), за результатами розгляду якої отримав рішення №3502/10/10.2-17 від 12.07.2012 року (а.с. 31-33), яким оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення та збільшено на 3821,00 грн. суму штрафних санкцій з податку на додану вартість, визначену в податковому повідомленні - рішенні від 07.05.2012 року №0000131504 (а.с. 31-33).

Відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.07.2012 року №0000291504, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3841,00 грн. (а.с. 14-15).

Не погодившись з зазначеним рішенням Державної податкової служби у Харківській області та податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою №57 від 27.07.2012 року (а.с. 35-40) та доповненнями до цієї скарги №62 від 08.08.2012 року (а.с. 41), за результатами розгляду яких Державною податковою службою України прийнято рішення від 16.08.2012 року №464/0/61-12/10-2115 про залишення без змін податкових повідомлень - рішень від 07.05.2012 року №0000131504, від 08.05.2012 року №0000121504 та від 31.07.2012 року №0000291504 з урахуванням рішення №3502/10/10.2-17 від 12.07.2012 року, прийнятого за розглядом первинної скарги (а.с. 44-45).

Суд зазначає, що пунктами 75.1, 75.2 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюються відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи спірні податкові повідомлення - рішення, відповідач виходив з того, що при заповнені податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року по рядку 21.3 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду), позивач повинен був врахувати висновки акту камеральної перевірки ТОВ фірма "Арбат ЛТД" №5520/07-0/22700011 від 08.11.2011 року по декларації за вересень 2011 року про порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України з урахуванням ст.256, ст.257 гл.19 Цивільного кодексу України, в результаті чого позивачу зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму 326963 грн.

Висновки, викладені в акті перевірки №1054/15-4/22700011 від 10.04.2012 року є взаємопов'язаними з висновками акту №5520/07-0/22700011 від 08.11.2011 року попередньої перевірки позивача.

Так, на підставі акту перевірки №5520/07-0/22700011 від 08.11.2011 року (а.с. 100-102) відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 18.11.2011р. № 0000720700 (а.с. 105), яким ТОВ фірма "Арбат ЛТД" було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 326963 грн.

Згідно з п.56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, керуючись ст.56 Податкового кодексу України, ТОВ фірма "Арбат ЛТД" було розпочато процедуру адміністративного оскарження - подано скаргу до Державної податкової адміністрації у Харківській області, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011р. № 0000720700 було залишено без змін, а скарга ТОВ фірма "Арбат ЛТД" - без задоволення.

Вказане податкове повідомлення - рішення позивачем було оскаржено до суду (справа № 2-а-1649/12/2070) та рішення суду у даній справі на час подання ТОВ фірма "Арбат ЛТД" податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року не набрало законної сили.

На підставі ч. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011р. № 0000720700 є неузгодженим, а тому суми, зазначені в ньому не є грошовими зобов'язаннями.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Пунктом 46.5 визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та встановлений Порядок їх заповнення.

Підпунктом 4.6.5 зазначеного Порядку встановлено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Відповідно до п.п. 4.6.6 зазначеного Порядку залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з п.п. 4.6.7 зазначеного Порядку рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 4.6.8 зазначеного Порядку сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду вказується в рядку 25 декларації.

Таким чином, для відображення в рядку 21.3 Декларації з ПДВ, вказана сума повинна бути грошовим податковим зобов'язанням.

Сума неузгодженого податкового зобов'язання, не могла приймати участь у розрахунках податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування наступного податкового звітного періоду, до її узгодження та неузгоджена сума податкового зобов'язання визначена податковим повідомленням-рішенням від 18.11.2011р. № 0000720700 не підлягала відображенню ТОВ фірма "Арбат ЛТД" у податковій декларації з ПДВ за лютий 2012 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем п. 4.6.7 зазначеного Порядку, що призвело до збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відтак, збільшення позивачу суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 15284 грн. та зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 311679 грн., не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Крім того, вказана у податковому повідомленні-рішенні від 31.07.2012 року №0000291504 сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3841,00 грн. не відповідає сумі зазначеній у рішенні Державної податкової служби у Харківській області від 12.07.2012 року №3502/10/10.2-17, а саме сумі у розмірі - 3821,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Арбат ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 07.05.2012 року №0000131504, від 08.05.2012 року №0000121504 та від 31.07.2012 року №0000291504 у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18.10.2012 року.

Суддя Піскун В.О.