Постановление суда № 26466949, 19.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р.

Справа № 2-а-5744/11/2170

Категорія:8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонській області про визнання нечинним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21.11.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Рис України" (надалі –ТОВ "Рис України") звернулося до суду з позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонській області (надалі –Чаплинська МДПІ Херсонській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.11р. №0000242310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 487,50грн. та застосування штрафу в сумі 121,88грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2012р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.08.2011р. Чаплинською МДПІ в Херсонській області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Рис України" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "Флоратекс" за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р., за результатами якої було складено акт №09/2310/33124250 від 29.08.2011р. /а.с.21-28/

Перевіркою виявлено включення позивачем до податкового кредиту скороченої декларації з ПДВ березня 2009 року суми 487,50грн. на підставі податкової накладної ФЛ-0000123 від 16.03.09р. за господарською операцією придбання у ПП "Флоратекс" товару "біг-бег вкладиш п/е" на загальну суму 2925грн. (в т.ч. ПДВ 487,50грн.).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 року №0000242310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 487,50грн. та застосування штрафу в сумі 121,88грн. /а.с.7/

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Рис України" є суб'єктом спеціального режиму оподаткування та господарські операції із ПП "Флоратекс" відображало в скороченій декларації ПДВ.

Згідно з п.8-1.2 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Якщо сума ПДВ, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Спеціальний режим оподаткування звільняв сільськогосподарські підприємства від обов'язків сплати цього податку за ставкою, визначеною у пункті 6.1 статті 6 цього Закону; сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування ставок, визначених пунктом 8-1.2 ст.8 Закону повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього Закону та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей; не включається до складу валових доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що ТОВ "Рис України" є суб'єктом спеціального режиму оподаткування, тому порушення, які допущені при декларуванні податкового кредиту в спеціальній декларації, ніяким чином не впливають на розрахунки з бюджетом, оскільки скорочена декларація (її форма та порядок заповнення) взагалі не передбачає розрахунки з бюджетом, внаслідок чого зобов'язання, які виникають за цією декларацією, не могли визначатись як податкові або грошові зобов'язання.

Ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не передбачена можливість застосування штрафних санкцій за заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті не до бюджету, а залишається в розпорядженні такого сільгосппідприємства.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонській області –залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: