Постановление суда № 264408, 03.10.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22-7997 Категорія - 21

Головуючий 1 інстанції-Назаренко Г.В.

Доповідач -Бабенко П.М.

УХВАЛА іменем України

03 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Пономарьової О.М..

суддів: Бабенка П.М.,Бондаренко Л.І.

при секретарі- Білявській І.Є.

за участю позивачки ОСОБА_1,представника відповідача- Пронської С.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в М.Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року позивачка звернулася з вказаним позовом до відповідача про стягнення на відшкодування моральної шкоди, яка йому спричинена одержаним в період роботи у вугільній промисловості каліцтвом, 5 000 грн.

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 30 червня 2006 року вказаний позов задоволений частково. На користь позивачки стягнуто з відповідача на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.

На вказане рішення сторони принесли апеляційні скарги.

Позивачка в своїй апеляційний скарзі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов повністю.

Вона зазначила ,що суд неправильно визначив їй розмір відшкодування, не врахувавши у достатній мірі характер, глибину її душевних та фізичних страждань, тривалості страждань та погіршення стану її здоров'я.

Відповідач, також посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесу-льного права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову.

Зазначив ,що суд невірно застосував норми матеріального права, не врахував ,що моральна шкода позивачеві може бути відшкодована лише на підставі висновку МСЕК, що позивачка не надала судові доказів про заподіяння їй моральної шкоди,

Також зазначив ,що суд не врахував ту обставину, що відповідно до п.27 ст.77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст.ст. 21,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

В судовому засіданні позивачка та представник відповідача доводи своїх апеляційних скарг підтримали. Заперечували проти задоволення апеляції іншої сторони.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги сторін слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка знаходилась в трудових відносинах з ДВАТ „Шахта Рассвєт",працювала гірничоробітницею. Під час виконання трудових обов'язків з нею стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого вона отримала каліцтво у вигляді закритого перелому правого луча, що підтверджено актом про нещасний випадок форми Н-1 та висновком комісії з питань охорони праці, яким встановлено 5% вини позивачки у цьому нещасному випадку..

За висновком МСЕК від 16 січня 2003 року їй вперше встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10% безстроково.

У зв'язку із втратою працездатності позивачка зносила фізичні страждання, оскільки відчувала сильний біль та душевні страждання, оскільки вимушена була лікуватись, через що порушені її зв'язки з оточуючими людьми, вона не могли вести активне суспільне життя, чим спричинено моральну шкоду.

За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва.

Відповідно до ст..23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлені судом першої інстанції обставини втрати професійної працездатності та спричинення позивачеві моральної шкоди підтверджені як вказаними письмовими доказами, так і іншими (даними трудової книжки, та МСЕК, виписками з лікарняних карток), такі поясненнями сторін в судовому засіданні .

За вказаних обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, а саме : характер каліцтва та втрату можливості відновлення здоров'я позивача , характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив на його душевний стан факту погіршення здоров'я , неможливість жити повноцінним життям, наявність інвалідності , ступеню втрати працездатності й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" суд визначив таке відшкодування в розмірі 3 000 грн.

При встановленні зазначених фактів та постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права , правильно застосовано норми матеріального права. Суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та дійшов до правильного висновку про підставність вимог позивача та розмір відшкодування.

Доводи апелянта- відділення Фонду про необхідність скасування рішення суду та відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди через зупинення дії ст.ст. 21,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей не ґрунтуються на законі, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік", який зворотної сили не має.

Інші доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на законі і не впливають на висновки суду першої інстанції.

У відповідності частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Апелянтами при поданні апеляційних скарг не сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення справи, тому у відповідності до вимог п.З ч.З ст. 81 ЦПК України апеляційний суд покладає на них обох ці витрати в сумі 1,50 грн.

Керуючись ст.303, п.1 ч. ст.307 ,ч.1 ст.308 , ст.313-315 ЦПК України, апеляційний

суд,

УХВАЛ И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у М.Кіровське Донецької області відхилити.

Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 30 червня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 та з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у М.Кіровське Донецької області витрати в сумі по 1,50 грн. з кожного на інформаційно-технічне забезпечення у справі , які перерахувати на рахунок Апеляційного суду Донецької області, ОКПО 02891428, розрахунковий рахунок 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, отримувач-Апеляційний суд Донецької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня набрання нею законної сили.