№ 26440659, 01.10.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2821/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 495228,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 посадовими особами Білгород-Дністровської ОДПІ було складено акт та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000991701 від 24.11.2011 року на суму 205283, 50 грн. з податку на доходи фізичних осіб та податкове повідомлення-рішення № 0001001701 від 24.11.2011 року на суму 289945, 00 грн. з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що вказані суми, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 24.11.2011 року № 0000991701 та № 0001001701, відповідачем не сплачені в добровільному порядку, а тому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 495 228, 50 грн.

До судового засідання представник позивача не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази суд встановив наступне.

15 квітня 1997 року Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 8).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків № б/н від 11.01.2006 року ФОП ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Білгород-Дністровській ОДПІ у якості платника податків (а.с. 10).

В 2009 році, в 2010 році та в 2011 році ФОП ОСОБА_1 знаходився на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку (а.с. 72-75).

З 24 жовтня 2011 року по 04 листопада 2011 року посадовими особами Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої зроблено висновки про порушення відповідачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України, оскільки ФОП ОСОБА_1 не були подані до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за період з жовтня 2009 року по червень 2011 року та не був нарахований та перерахований до бюджету податок на додану вартість за 2009 -2011 роки в сумі 239 869, 00 грн., а також про порушення відповідачем вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідачу донараховано податку з доходів від підприємницької діяльності за 2009 -2011 роки в сумі 172 239, 00 грн., про що складено акт № 4154/17-01/НОМЕР_3 від 11.11.2011 року (а.с. 19-36).

На підставі акту перевірки Білгород-Дністровською ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення № 0001001701 від 24.11.2011 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 239869 грн. за основним платежем та 50 076 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000991701 від 24.11.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 205283, 50 грн., з яких 172239 грн. за основним платежем та 33044, 5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 05 грудня 2011 року та у встановленому законом порядку не оскаржувались (а.с. 71).

Згідно п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Таким спеціальним законодавством, зокрема є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до абз. 1 та абз. 5 п. 1 зазначеного Указу спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог. При цьому єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Поряд із цим порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.

Приписами ст.6 Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.

Відповідно до ст. 2 Указу фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Враховуючи вищевикладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом.

Згідно зі ст. 5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської ОДПІ звіти суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного внеску за четвертий квартал 2009 року, за четвертий квартал 2010 року, згідно до яких обсяг виручки від реалізації товарів за звітний квартал наростаючим підсумком з початку дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році складає 368 756 грн. та 404 896 грн. відповідно (а.с. 62-63).

Згідно до банківської виписки руху коштів на рахунку ФОП ОСОБА_1 в ПАТ «Державний ощадний банк України»філії Одеське обласне управління фізична особа-підприємець ОСОБА_1, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, отримав валовий дохід у загальній сумі 711 619, 00 грн. за 2009 рік, та в загальній сумі 963 261 грн. за 2010 рік чим перевищив граничний обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування (а.с. 108-175).

Відповідно до вказаної виписки за період з 1 кварталу 2009 року по 3 квартал 2009 року сума перевищення валового доходу відповідача склала 58758, 00 грн.

Відповідно до ст. 5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем. За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

Згідно із ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що ФОП ОСОБА_1 на виконання вимог Указу повинен був перейти на загальну систему оподаткування з 4 кварталу 2009 року та надати до Білгород-Дністровської ОДПІ звіт за 3-й квартал 2009 року платника єдиного податку, в якому вказати суму отриманого валового доходу 500 тис. грн., а суму перевищення включити до складу валового доходу відображеного в декларації про отримані доходи за 3 квартали 2009 року та річної декларації про отримані доходи за період 3-4 квартали 2009 року.

Таким чином позивачем правомірно донараховано ФОП ОСОБА_1 податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 3-4 квартали 2009 року в сумі 23807, 00 грн. та за 1-4 квартали 2010 року -108367, 00 грн.

Крім цього, відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного до 01.01.2011 року) коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно до п. 9.3. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Відповідно до п. п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п. 54.1 ст. 54, п. 181.1 ст. 181 якого крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. У разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що, як встановлено судом починаючи з серпня 2009 року обсяг виручки ФОП ОСОБА_1 від реалізації продукції перевищив 500 000 грн., суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 у відповідності до вищевикладених вимог законодавства України, чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин, повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість та подавати до Білгород-Дністровської ОДПІ декларації платника податку на додану вартість.

Проте, згідно даних Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції ФОП ОСОБА_1, перевищивши суму валового доходу, продовжував застосовувати спрощену систему оподаткування, не перейшов на загальну систему оподаткування, не зареєструвався платником податку на додану вартість та декларації з податку на додану вартість до податкового органу не подавав.

Таким чином, суд вважає, що Білгород-Дністровською ОДПІ правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001001701 від 24.11.2011 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 239869 грн. за основним платежем та 50 076 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000991701 від 24.11.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 205283, 50 грн., з яких 172239 грн. за основним платежем та 33044, 5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_1, відповідачем не сплачено до бюджету недоїмку по податку на додану вартість в розмірі 289945, 00 грн. та недоїмку по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 205283, 50 грн. (а.с. 14-17).

Даних щодо сплати відповідачем суми податку на додану вартість в розмірі 289945, 00 грн. та суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 205283, 50 грн. ФОП ОСОБА_1 до суду надано не було.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ч. 6 ст. 128, ст. ст. 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 495228,50 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (І/К НОМЕР_3) заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 495 228, 50 грн., а саме: по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 205283, 5 грн. на р/р 33218801700011, одержувач УДКС в Білгород-Дністровському районі, код 37894104, банк УДКСУ , МФО 828011; по податку на додану вартість в сумі 289 945 грн. на р/р 31111029700011, одержувач УДКС в Білгород-Дністровському районі, код 37894104, банк УДКСУ , МФО 828011.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук