№ 2636809, 11.12.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11.12.2008 р. № 6/600

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Представники: від позивачаБугай Д.М., Якименко Ю.В. від відповідача Білоноженко М.А. На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 11.12.2008р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»(позивач) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 06.11.2007 р. №0001924120/0 на загальну суму 73 702,00 грн., з яких 50 630,00 грн. основного платежу та 23 072,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач ВАТ «Укртранснафта»вказує на те, що податковий орган при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку щодо порушення товариством п.п. 4.1 6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон України № 283/97-ВР) в частині віднесення до валових витрат витрати на оформлення закордонних паспортів співробітникам позивача, витрат за оренду концертного залу та обслуговування в кафе «Ліра»при святкуванні 40-річчя утворення ПДМН.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування чого зазначає, що Товариство в порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включені до складу валових витрат витрати повязані з оформленням закордонних (службових) паспортів для співробітників підприємства, що призвело до завищення валових витрат за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2007 р. на суму 33875,00 грн., а також в порушення п.п. 5.4.4 п. 5.4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону позивачем завищені валові витрати на суму 44989,78 грн. за оренду концертного залу та обслуговування в кафе «Ліра». Тому, на думку відповідача, донарахування ВАТ «Укртранснафта»зобовязання з податку на прибуток та застосування штрафних фінансових санкцій відповідають чинному законодавству України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена планова документальна виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2007 р. За результатами перевірки був складений акт від 24.10.2007 р. № 894/41-20/31570412 та прийняте податкове повідомлення рішення від 06.11.2007 р. № 0001924120/0 на загальну суму 73 702,00 грн., з яких 50 630,00 грн. основного платежу та 23 072,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене повідомлення рішення в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, було оскаржене ВАТ «Укртранснафта»в адміністративному порядку до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації України. В задоволенні скарг Товариству було відмовлено та залишено без змін дане повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 06.11.2007 р. № 0001924120/0. Рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про результати первинної скарги від 27.12.2007 року за № 14719/10/25-019; Рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду скарги від 14.03.2008 року за № 954/10/25-114; Рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 23.05.2008 року за № 4978/6/25-0115 наявні в матеріалах справи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідач в акті перевірки стверджує, що чинним законодавством України не встановлено конкретних умов, які б стосувалися оформлення громадянами України паспорта у разі направлення їх у службове відрядження та порядку відшкодування підприємством своєму працівнику вартості оформлення такого паспорту. На підставі цього податковий орган вказує про неможливість віднесення на валові витрати вартості оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон по службовому відрядженню.

Однак, відповідачем при цьому не враховано, що суми витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, розраховуються згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (пп. 9.10.1 "а" п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»), із врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" та «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 р. за № 218/2658 (далі-Інструкція), а також інших нормативних документів з цих питань.

Як встановлює п. 5 Постанови КМ України № 663, підприємства, установи та організації, що направляють працівників за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), забезпечують створення належних соціально-побутових умов, медичне обслуговування, страхування та необхідний правовий захист громадян України, які відряджаються за її межі для здійснення робіт, зазначених в абзаці третьому цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат платника податку -підприємства, установи, організації включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, зокрема, на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз). Відшкодування працівникові витрат за час перебування у відрядженні, зокрема, на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз) за наявності документального підтвердження, передбачено п.п. "г" п. 1.4 другого розділу Інструкції № 59, згідно якого за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), на комісійні (в разі обміну валютних коштів), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування в місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт.

Відповідач вказує на те, що працівники ВАТ «Укртранснафта», направлені в службові відрядження за кордон (стор. 134 - 140 акту) не відносяться до категорії громадян України, яким згідно з Указом Президента України „Про дипломатичний та службовий паспорти України" № 153/98 від 26 лютого 1998 року може бути виданий дипломатичний або службовий паспорт.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані працівники позивача направлялися за межі України в звязку з виконанням службових обовязків та участю в офіційних делегаціях (копії підтверджуючих документів (накази та копії паспортів) знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Таким чином, позивач в повній відповідності до діючого законодавства України цілком правомірно компенсував працівникам, направленим в відрядження за кордон, вартість оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон та включив зазначені суми до складу валових витрат в складі витрат на відрядження.

Податковим органом на сторінці 53-54 Акту перевірки зазначено, що підприємством в І кв. 2006 р. до складу валових витрат віднесено вартість послуг (оренда концертного залу, оренда фойє, оренда дзеркального залу, оренда хореографічного залу, оренда кафе, концертна програма, послуга ведучого, музичне оформлення) а також за обслуговування (прод. харчування) в кафе «Ліра», отриманих від ПК «Нафтохімік»АТ «Укртатнафта»м. Кременчук (код 24833532) та Комбінату громадського харчування «Нафтохімік»АТ «Укртатнафта»м. Кременчук (код 24833555) при святкуванні 40-річчя утворення ПДМН на суму 44 989,78 грн.

Відповідно до п.п. 5.4.4 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валових витрат відносяться витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в періоді, який перевірявся підприємство мало від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2005 р. в сумі 50 929200,00 грн.

Відповідач вказує, сума завищення валових витрат за І кв. 2006р. складає 44 989,78 грн., так як за І кв. 2006 р. Філія Придніпровських магістральних нафтопроводів (далі ПДМН) має від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 60220463 грн., то зазначене порушення повинно враховуватись на зменшення від'ємного значення.

При цьому відповідачем не враховано, що філія «ПДМН»ВАТ «Укртранснафта»є платником консолідованого податку на прибуток в складі ВАТ «Укртранснафта», не складає та не подає до органів ДПС окремої декларації про прибуток за результатами своєї діяльності. З огляду на це посилання відповідача на суму валових витрат філії ПДМН за 2005 рік як на „від'ємне значення об'єкта оподаткування філії ПДМН за 2005р. в сумі 50 929 200 грн. є безпідставним.

Відповідно до наказу Філії ПДМН від 11.01.2006 року № 11 зазначені заходи проводились з метою розповсюдження інформації, формування та підтримання обізнаності громадськості, органів влади та підприємницьких кіл щодо діяльності філії ПДМН, тобто вони мали рекламний характер у розумінні Закону України «Про рекламу», а саме реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару (ст. 1 цього Закону).

Згідно п.п.5.4.4 п.п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Відповідно до декларації на прибуток підприємства ВАТ «Укртранснафта»за 2005 рік, прибуток, що підлягає оподаткуванню, складає 267 223,5 тис. грн. Таким чином на протязі 2006 року валові витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями не повинні перевищувати загалом по ВАТ «Укртранснафта»суму 5 344,5 тис. грн.

Тому, суд вважає, що нарахування ВАТ «Укртранснафта»податку на прибуток та відповідних штрафних санкцій за фактами порушення податкового законодавства, викладеними вище, не відповідає вимогам чинного податкового законодавства України.

Як встановлено ч.ч. 1-3 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Відповідач не надав суду належних доказів щодо не правомірності заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».

У звязку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється повністю, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення рішення від 06.11.2007 р. №0001924120/0 на суму 73 702,00 грн., з яких 50 630,00 грн. основний платіж та 23072,00 грн. штрафні (фінансові) санкції

3. Судові витрати 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.