№ 2636151, 28.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28.11.2008 р. № 10/296

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворіт А»

доКиївської регіональної митниці

провизнання нечинними податкових повідомлень №69, №70 від 22.11.2007

Суддя Ковзель П.О.

Секретар Денисенко Ю.М.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинними податкові повідомлення №69 та №70 від 22.11.2007.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.11.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.12.2008, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2007 Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку ТОВ «Фаворіт А»з дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.10.2004 по 20.09.2007, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки за №33/7/100000000/33299181 від 25.10.2007.

Актом перевірки встановлено, що позивач здійснив митне оформлення товару «Рибне філе пангасіуса свіжоморожене»по вантажним митним деклараціям №100000005/6/431387 від 17.04.2006, №100000005/6/431899 від 05.06.2006, №100000005/6/432057 від 19.06.2006, №100000005/6/432263 від 12.07.2006, №100000005/6/433466 від 16.10.2006, №100000005/6/434087 від 27.11.2006, №100000005/6/434682 від 29.12.2006, №100000005/7/032104 від 15.01.2007, №100000005/7/032296 від 29.01.2007, №100000005/7/032297 від 29.01.2007, №100000005/7/032298 від 29.01.2007, №100000005/7/032374 від 02.02.2007, №100000005/7/032396 від 05.02.2007, №100000005/7/032432 від 06.02.2007, №100000005/7/032607 від 19.02.2007, №100000005/7/033078 від 23.03.2007, №100000005/7/033079 від 23.03.2007, №100000005/7/033080 від 23.03.2007, №100000005/7/033248 від 03.04.2007, №100000005/7/033250, від 03.04.2007, №100000005/7/033251 від 03.04.2007 та №100000005/7/033252 від 03.04.2007 за кодом УКТ ЗЕД 0304209600 „Філе риби та інше м'ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене" (ставка мита - 0%), а за ВМД №100000005/6/432516 від 07.08.2006 задекларовано до митного оформлення товар „філе телапії" (Oreochromis niloticus), що також класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 0304209600 (ставка мита - 0%).

Водночас, за інформацією, наданою Київській регіональній митниці Інститутом зоології ім.І.І.Шмальгаузена (лист від 28.09.07 №114/392) «пангасіус або акулоподібний сом» (Pangasius hypophtalmus) „тиляпія" (латинська назва „Oreochromis niloticus" роду „Тilаріа") відносяться до прісноводних риб.

Також, листом від 26.09.2007 №29/5-11.1/5740 - ЕП Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи повідомило, що риба (Pangasius hypophtalmus) є прісноводною. Згідно з УКТ ЗЕД риба пангасіус або акулоподібний сом (Pangasius hypophtalmus) та тиляпія (представники роду Oreochromis, зокрема, Oreochromis niloticus і види роду Tilapia) класифікуються в товарній підкатегорії 0304201990.

Відповідно до Закону України „Про Митний тариф України" ставка ввізного мита на товар, який класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 0304201990 становить 5% митної вартості товару.

З огляду на викладене, за висновком відповідача, підприємством були порушені вимоги щодо класифікації товарів відповідно до УКТ ЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про митний тариф України", внаслідок чого до бюджету не було сплачено ввізне мито, а також через невірну класифікацію при декларуванні товарів у зазначених вище вантажних митних деклараціях було занижено базу оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, визначену відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість" та підпункту «б»пункту 2.1 Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 27.09.2006 №821. Недобори митних платежів за розрахунком перевіряючих склали 192224,87 грн., в т.ч. 160187,39 грн. мита та 32037,48 грн. податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки №33/7/100000000/33299181 від 25.10.2007 Київською регіональною митницею виставлені податкові повідомлення форми «Р»від 22.11.2007 №69, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 168196,76 грн., в т.ч. 160187,39грн. за основним платежем і 8009,37 грн. за штрафними санкціями, та №70, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33639,35грн., в т.ч. 32037,48 грн. за основним платежем і 1601,87 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до частини 2 статті 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

З аналізу положень Митного кодексу України випливає, що під фактами, які мають юридичне значення слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України. Разом з тим, відповідність товарів (їхніх текстових описів, що містяться в графі 31), які декларуються, встановленій класифікаційній категорії не може вважатись фактом у розумінні вказаної статті, оскільки це є питанням правової оцінки.

При цьому, виходячи зі змісту статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.

Як встановлено судом, філе рибне та інше м'ясо риб усіх видів свіже, охолоджене або морожене класифікується у товарній позиції 0304 УКТ ЗЕД. Морожене філе усіх видів риб (до якого, крім власно філе, також відносіться шматочки, порції, фарш, тощо) класифікується у товарній під позиції 0304 20 УКТ ЗЕД. Згідно з додатковими поясненнями до товарних категорій позиції 0304 (том І Пояснень до УКТ ЗЕД, офіційне видання, К., 2004, с.49), товарні категорії 0304 20 11 - 0304 20 96 включають блоки або плити глибокого заморожування, що складаються з філе або шматків філе, змішані або не змішані з невеликою кількістю окремих невеликих шматків тих самих риб, головним чином, для заповнення простору в блоках або плитах. Морожене філе прісноводної риби класифікується у товарних категоріях 0304 20 11, 0304 20 13 та 0304 20 19 УКТ ЗЕД. Товар - філе заморожене риби «пангасіус»; порції риби «пангасіус»свіжоморожені; шматочки філе риби «пангасіус»свіжоморожені та філе морожене риби «терапії»- повинний класифікуватися у товарній під категорії 0304 20 19 90 відповідно до вимог УКТ ЗЕД (Основних правил інтерпретації класифікації товарів).

Відповідно до Закону України «Про митний тариф України»ставки ввізного мита для товарів, які класифікуються в під категорії 0304 20 19 90 складають 5 % митної вартості товару.

З огляду на викладене, аналіз зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів, дає суду підстави вважати, що при здійсненні процедури розмитнення товарів позивач допустив порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності та вимог митного законодавства, невірна класифікація позивачем товару згідно вимог УКТ ЗЕД призвела до несплати ввізного мита на суму - 160187,39 грн. та додатку на додану вартість на 32037,48 грн.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з урахуванням штрафних санкцій, які передбачені п.п. 17.1.4 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Київською регіональною митницею правомірно виставлені податкові повідомлення форми «Р»від 22.11.2007 №69, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 168196,76 грн., в т.ч. 160187,39грн. за основним платежем і 8009,37 грн. за штрафними санкціями, та №70, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33639,35грн., в т.ч. 32037,48 грн. за основним платежем і 1601,87 грн. за штрафними санкціями.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Водночас, відповідачем доведено, що його дії щодо виставлення податкових повідомлень повністю відповідають чинному законодавству та реалізовані в межах компетенції і на підставі норм чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фаворіт А»задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.О. Ковзель