Постановление суда № 26329581, 04.10.2012, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/41/12

6/1402/47/12

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

____________56100 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

04.10.2012 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В. при секретарі -Рижньовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за поданням державного виконавця відділу ДВС Баштанського РУЮ про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшло подання державного виконавця ВДВС Баштанського РУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, по стягненню з якого його заборгованості перед Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі в сумі 8964,62 грн., було відкрито ряд виконавчих проваджень.

В поданні державний виконавець вказує, що на виконанні у відділі ДВС Баштанського РУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання вимог та виконавчого листу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі заборгованості, пов'язаної з отриманням грошових коштів за кредитним договором. Оскільки на час звернення до суду вказане зобов'язання в добровільному порядку не виконане, то, на думку відділу ДВС, вказане є підставою для тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Про час та місце розгляду справи повідомлявся державний виконавець, від якого надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали подання, суд встановив, що постановами державного виконавця від 23.03.2012 року, 09.04.2012 року, 26.04.2012 року, 23.05.2012 року та 27.06.2012 року відкрито виконавчі провадження по примусовому стягненню з ОСОБА_1 заборгованості перед Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі на загальну суму 8964,62 грн.

Зі змісту ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України слідує, що питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України»передбачено декілька видів обмеження виїзді громадян України за кордон, зокрема: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту (паспорту громадянина України для виїзду за кордон) та тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у певних випадках, що визначені в цій статті. Згідно п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов'язань.

З аналізу вказаних норм слідує, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України, та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним поданням, державний виконавець повинен послатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон, ухиляється від виконання зобов'язань та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.

При цьому, при зверненні до суду із зазначеним поданням державний виконавець не надав жодних з перелічених обставин, а послався, як на підставу для обрання такого обмеження особі, тільки на наявність боргових зобов'язань, не вказавши також про те, який із способів, передбачених ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України»для обмеження у виїзді слід застосувати (заборона видачі паспорта чи заборона у виїзді особі, яка має паспорт).

Обмеження особи у праві виїзду за межі України є нічим іншим, як умотивованим обмеженням прав особи на свободу пересування та може бути застосоване як виняток та лише у разі обґрунтованості об'єктивної необхідності такого обмеження прав (наприклад, реальним ризиком того, що боржник намагатиметься залишити межі країни з метою ухилення від виконання рішення суду) та обґрунтування таких заходів покладено на державного виконавця, який вносить до суду подання.

Крім того, державний виконавець не вказав на проведені ним дії та вжиті заходи по примусовому виконанню рішення суду з часу відкриття проваджень по день звернення до суду з відповідним поданням (04.10.2012 року) та не вказав про свої наміри застосувати відносно боржника певні дії (заходи) в рамках виконання судового рішення, для забезпечення яких необхідно боржника обмежувати в його праві виїзду за межі України, яке є складовою частиною гарантованих та невід'ємних прав людини на свободу пересування та вільний вибір місця проживання.

До того ж, внесене на розгляд суду державним виконавцем подання в супереч вимогам ст. 377-1 ЦПК України не погоджене з начальником відділу ДВС, що унеможливлює його задоволення по суті через недотримання форми передбаченої законом.

Також подання державного виконавця не містить даних про повідомлення ним боржника про направлення такого подання до суду, що передбачено п. 11.1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року.

З огляду на вказане, суд вважає, що подання державного виконавця ВДВС Баштанського РУЮ Миколаївської області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України не може бути задоволене.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209-210, 377-1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні подання державного виконавця відділу ДВС Баштанського РУЮ про тимчасове обмеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України -відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: