№ 26314739, 02.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 5024/41/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. -головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Акціонерного товариства "Євроспорт"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 червня 2012 року

у справі № 5024/41/2012

господарського суду Херсонської області

за позовом Акціонерного товариства "Євроспорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонські телекомунікаційні системи"

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників

позивача -Савчук В.І., Подоляк В.Г.

відповідача -Радзивилюк С.В.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року акціонерне товариство "Євроспорт" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом та уточненням до нього про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонські телекомунікаційні системи" виконувати обов'язки за Угодою з кабельним оператором №VІІ/32/03.009723 від 01.02.2003 р., а також здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонські телекомунікаційні системи" до 31.12.2012 р. включно.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20 лютого 2012 року (суддя Ємленінова З.І.) у справі №5024/41/2012 позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14 червня 2012 року (судді: Поліщук Л.В., Таран С.В., Туренко В.Б.) рішення господарського суду Херсонської області від 20.02.2012р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено акціонерному товариству "Євроспорт" у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, акціонерне товариство "Євроспорт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2012р. скасувати, а рішення господарського суду від Херсонської області від 20.02.2012р. залишити без змін.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонські телекомунікаційні системи" просить залишити касаційну скаргу акціонерного товариства "Євроспорт" без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2012р. -без змін, оскільки остання є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята на підставі повно та всебічного з'ясованих судом обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 лютого 2003 року акціонерним товариством "Євроспорт" та приватною телерадіокомпанією "Vital", правонаступником якої є товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонські телекомунікаційні системи", укладено Угоду з кабельним оператором №V11/32/03.009723, за умовами якої позивач надає відповідачу російськомовну версію спортивного телевізійного каналу "Eurosport", а відповідач зобов'язується здійснювати його ретрансляцію в мережах кабельного телебачення абонентам товариства на строк та на умовах, визначених угодою, а також сплачувати позивачу визначену угодою винагороду.

Зі змісту параграфа 2 угоди від 01.02.2003р. вбачається, що термін її дії становить до 31.12.2005р. з урахуванням положень пункту 3 Загальних умов щодо продовження угоди, яким передбачено, що дія угоди продовжується автоматично наприкінці терміну дії ліцензії на додаткові періоди, що становлять 1 рік для кожного такого періоду доти, доки кожна із сторін не розірве дану угоду шляхом письмового повідомлення іншої сторони не менше ніж за 90 днів до закінчення терміну дії ліцензії або відповідного періоду продовження.

У пункті 17 загальних умов зазначеної угоди сторони визначили право України, як таке, що підлягає застосуванню з усіх питань даної угоди. Будь-які суперечки між сторонами, що виникають із або у зв'язку з даною угодою або будь-якою угодою в яку вони ввійшли, незалежно від того, чи виникла така суперечка протягом терміну дії угоди або після її розірвання, повинні бути врегульовані компетентним судовим органом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Як зазначалось вище, сторони угоди № VІІ/32/03.009723 передбачили можливість її одностороннього розірвання. При цьому, як вірно зазначає заявник касаційної скарги, З огляду на положення пункту 3 Загальних умов угоди, враховуючи, що ліцензійний строк угоди був визначений сторонами до 31.12.2011р., сторона, яка має намір розірвати угоду, повинна письмово повідомити іншу сторону про таке не менше ніж за дев'яносто (90) днів до спливу ліцензійного строку або відповідного періоду продовження, тобто повідомити в строк до 03.10.2011р. В протилежному випадку, угода продовжується автоматично в кінці ліцензійного строку на додаткові періоди, які становлять дванадцять (12) місяців для кожного такого періоду.

Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.05.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонські телекомунікаційні системи" уповноважило довіреністю гр. Єнко С.Ю. представляти інтереси товариства перед французькою компанією "Євроспорт СА" з приводу будь-яких питань, що пов'язані із представництвом інтересів відповідача, у тому числі стосовно виконання, розірвання та продовження терміну дії Угоди з кабельним провайдером №VІІ/32/03.009723 від 01.02.2003р.

01.07.2011р. представник відповідача за довіреністю Єнко С.Ю., який знаходиться у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель", рекомендованим листом №RB020287121UA направив компанії "Євроспорт СА" до Франції поштове повідомлення, яким повідомив останню про наявність наміру припинити дію Угоди від 01.02.2003р. з 31.12.2011р.

Таким чином, судом попередньої інстанції, на підставі наявних у матеріалах справи документів, встановлено, що відповідач скористався своїм правом одностороннього розірвання угоди від 01.02.2003р., шляхом своєчасного направлення відповідного листа на адресу Акціонерного товариства "Євроспорт". Крім того, судом також встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонські телекомунікаційні системи" листом вих.№552 від 30.11.2011р. додатково повідомило позивача про припинення дії угоди №VІІ/32/03.009723 з 01.01.2012р., що також підтверджує наміри відповідача щодо її припинення. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Водночас, згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного, помилковими є доводи заявника касаційної скарги стосовно порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права під час оцінки листа відповідача б/н від 01.07.2011р., а також листа-запита товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ" до УДППЗ "УКРПОШТА" від 06.01.2012р.

Враховуючи те, що решта доводів заявника касаційної скарги фактично зводиться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115,1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Євроспорт" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 червня 2012 року зі справи №5024/41/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О Кочерова

С. С. Самусенко