№ 26237183, 24.09.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/3109/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого –судді Федусик А.Г.

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 03.04.2012 року по 09.04.2012 року ДПІ у Суворовському районі м.Одеси (далі ДПІ) була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «КАФІ»та ТОВ «Тетрабудсервіс»за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №528/22-2/01035868 від 17.04.2012 року, на підставі якого ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0000562201, яким ТОВ було збільшене грошове зобов’язання з ПДВ у сумі 1062276 грн., в тому числі 708184 грн. за основним платежем, та 354092 грн. за штрафними санкціями. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ від 03.05.2012 року №0000562201 в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (т.1 а.с. 3-7).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно. Причини не явки суду не повідомив.

Суд, з урахуванням думки представника позивача, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 27.07.1995 року виконавчим комітетом Ленінської райради м.Одеси та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків на додану вартість.

В період з 03.04.2012 року по 09.04.2012 року ДПІ була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «КАФІ»та ТОВ «Тетрабудсервіс»за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №528/22-2/01035868 від 17.04.2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ за жовтень 2011 року на 708184 грн. (т.1 а.с. 9-24).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем у жовтні 2011 року було сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Тетрабудсервіс»на суму 419289,8 грн. та від ТОВ «КАФІ»на суму 288894,8 грн.. Разом з тим, в ході проведення перевірки ДПІ були отримані від ДПІ у Печерському районі м.Києва акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «КАФІ»та ТОВ «Тетрабудсервіс», оскільки вказані підприємства не знаходяться за місцем реєстрації, дані їх податкової звітності свідчать про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у підприємств відсутні трудові та виробничі ресурси, а опитані засновники цих підприємств пояснили, що стали засновниками за винагороду і не мали намірів на здійснення підприємницької діяльності. З зазначених підстав ДПІ прийшла до висновку про те, що угоди позивача з ТОВ «КАФІ»та ТОВ «Тетрабудсервіс»мають ознаки нікчемності, у зв’язку з чим ТОВ не мало права на включення ПДВ по цим правовідносинам до свого податкового кредиту у жовтні 2011 року.

На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 року №0000562201, яким ТОВ було збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість на 1062276 грн., в тому числі 708184 грн. за основним платежем, та 354092 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с. 8).

Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки вказані висновки, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у вересні та жовтні 2011 року між ТОВ та ТОВ «Карпатнафтохім»були укладені договори, відповідно до яких позивач прийняв на себе обов’язок виконати роботи по ремонту технологічного обладнання замовника (ТОВ «Карпатнафтохім»), а останній прийняв на себе обов’язок оплатити ці роботи (т.2 а.с.122-186).

Крім цього, 20.07.2011 року між ТОВ та ТОВ «Фірма «Рембудпостач»»був укладений договір субпідряду на виконання будівельних робіт, відповідно до якого позивач (субпідрядник) прийняв на себе зобов’язання виконати будівельні роботи, замовником яких є ТОВ «Карпатнафтохім»(т.2 а.с. 187-214).

Крім цього, у серпні та жовтні 2011 року позивач уклав з ПАТ «Рівнеазот»договори, відповідно до яких ТОВ прийняло на себе обов’язок виконати ремонтні роботи на підприємстві замовника (ПАТ «Рівнеазот»), а останній прийняв на себе обов’язок оплатити ці роботи (т.2 а.с.215-228).

На виконання вказаних договорів, у вересні-жовтні 2011 року позивачем були укладені з ТОВ «Тетрабудсервіс»та ТОВ «КАФІ»договори на виконання певних робіт, передбачених договорами між ТОВ та ТОВ «Карпатнафтохім», ТОВ «Фірма «Рембудпостач»»і ПАТ «Рівнеазот»(т.1 а.с. 25-86, 98-124).

Згідно ст.183.1 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Позивач та його контрагенти ТОВ «Тетрабудсервіс»та ТОВ «КАФІ»на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками ПДВ, що підтверджується також актом спірної перевірки.

Відповідно до ст.198.1 Податквого кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.4 ст.198.2 цього Кодексу, датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно ст.198.6 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за виконані роботи та отримання ТОВ податкових накладних від ТОВ «Тетрабудсервіс»та ТОВ «КАФІ»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту.

При цьому факт виконання вказаними контрагентами позивача передбачених договорами робіт підтверджується також актами виконаних робіт за формою КБ-2, рахунками, довідками про вартість робіт за формою КБ-3, податковими накладними, а окрім цього і актами виконаних робіт за формою КБ-2 та довідками про вартість робіт за формою КБ-3, складеними між ТОВ та ТОВ «Карпатнафтохім», ТОВ «Фірма «Рембудпостач»»і ПАТ «Рівнеазот» (т.1 а.с.125-249, т.2 а.с. 1-93, 229-250, т.3 а.с. 1-170).

З акту перевірки вбачається, що його висновки ґрунтуються на тому, що за отриманою від ДПІ у Печерському районі м.Києва інформацією ТОВ «КАФІ»та ТОВ «Тетрабудсервіс»не знаходяться за місцем реєстрації, дані їх податкової звітності свідчать про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у підприємств відсутні трудові та виробничі ресурси, а опитані засновники цих підприємств пояснили, що стали засновниками за винагороду і не мали намірів на здійснення підприємницької діяльності.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження таких висновків та існування вказаних обставин.

Крім цього, висновки ДПІ про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді ґрунтуються також на тому, що укладені між позивачем та ТОВ «Тетрабудсервіс»та ТОВ «КАФІ»угоди є нікчемними, оскільки вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ТОВ та ТОВ «Тетрабудсервіс»та ТОВ «КАФІ»у встановленому законом порядку недійсними.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 року №0000562201, яким ТОВ було збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість на 1062276 грн., в тому числі 708184 грн. за основним платежем, та 354092 грн. за штрафними санкціями, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ про визнання протиправним та скасування спірного рішення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, ЦК України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-70, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 03.05.2012 року №0000562201 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17»податкових зобов’язань з ПДВ в сумі 1062276 грн., в тому числі 708184 грн. за основним платежем та 354092 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яке прийнято на підставі акту перевірки №528/22-2/01035868 від 17.04.2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 03.05.2012 року №0000562201 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17» податкових зобов’язань з ПДВ в сумі 1062276 грн., в тому числі 708184 грн. за основним платежем та 354092 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яке прийнято на підставі акту перевірки №528/22-2/01035868 від 17.04.2012 року.

24 вересня 2012 року.

.

.

.