Постановление суда № 26219308, 25.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р. Справа № 27885/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом виробничо-комерційної фірми ,,СКЛ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2011 року виробничо-комерційної фірми ,,СКЛ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ВКФ ,,СКЛ") звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Волинської області № 0001562302/1 від 14.01.2011 року та зобов'язати відповідачів відшкодувати товариству з бюджету податок на додану вартість у розмірі 36947 грн..

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Ухвалено визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 14.01.2011 року № 0001562302/1.

Також постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми ,,СКЛ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю 36947 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Луцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає що постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що за результатами перевірок неможливо було підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування, що пов'язано з неотриманням відповіді на надіслані запити по ланцюгу до постачальника товарів. Тому відповідач вважає, що ДПІ правомірно зроблено висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 36947,50 грн..

З огляду на викладене, податковий орган просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в першому судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що 17.12.2009 року ВКФ ,,СКЛ" подала Луцькій ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за листопад 2009 року з відповідними додатками, у якій заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в сумі 49772 грн..

У грудні 2010 року Луцька ОДПІ провела невиїзну документальну перевірку ВКФ ,,СКЛ" з питань правових відносин з постачальником 1-ї ланки - ТзОВ ,,ДСС Глобал Трейдінг" за жовтень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування.

За наслідками перевірки складений акт № 9129/23-4/21738394, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 року № 0001562302/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 36947 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що перевіркою встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" (надалі Закон) та не підтверджено заявлені суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку ВКФ ,,СКЛ" за листопад 2009 року у розмірі 36947 грн. по постачальнику 1 ланки ТзОВ ,,ДСС Глобал Трейдінг", оскільки не отримано відповіді на запит від контрагента.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 36947 грн., а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними і обґрунтованими.

Так, пунктом 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість"(чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом ,,а" підпункту 7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства у відповідності до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Таким чином, право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, апеляційний суд визнає вірними висновки суду першої інстанції про те, що наведений Закон не передбачає у якості обов'язкової умови бюджетного відшкодування податку на додану вартість отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що згідно листа від 22.12.2010 року ТзОВ ,,ДСС Глобал Трейдінг" підтвердило факт поставки, отримання товару, проведення розрахунків та включення сум ПДВ до податкових зобов'язань у жовтні 2009 року по господарських операціях з ВКФ ,,СКЛ" .

Оскільки податковий орган всупереч наведених вимог законодавства не надав органу державного казначейства висновки із зазначенням суми, що підлягала відшкодуванню з бюджету, суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення з бюджету в користь позивача підтверджених належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку сум податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги суд визнає безпідставними, позаяк вони не містять жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі № 2а/0370/331/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 28 вересня 2012 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді І.В. Глушко

Н.М. Судова-Хомюк