Решение № 26061317, 13.09.2012, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.2012Справа №5002-23/2571-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення», м. Київ

До відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська», м. Білогірськ

про стягнення 99 996,00 грн.

Суддя Доброрез І.О.

Представники:

Від позивача - Рудзік С.В., довіреність № 21/07/02/12 від 07.02.2012, представник

Від відповідача - Анісова А.М., довіреність № 48 від 17.04.2012, представник

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» про стягнення суми боргу в розмірі 99 996,00 грн.

Ухвалою суду від 01.08.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач також забезпечив явку свого представника в судове засідання, надав відзив на позов, в якому зазначає, що акт виконаних робіт та договір, на підставі яких позивач просить стягнути заборгованість, не містять обов'язкових реквізитів, а саме дати складання, строку дії договору та інших, у зв'язку із чим вважає договір неукладеним та просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

17 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» (Виконавець) та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» (Замовник) укладено Договір №209.

Згідно з пунктом 1.1. Договору №209, Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт з гідродинамічного очищення зовнішньої каналізації мікрорайону «Авіс», м.Білогірськ, АРК.

Відповідно до п.2.1 договору загальна вартість робіт складає 99996,00грн.

Згідно з пунктом 3.1 Договору за надання послуг з виконання робіт згідно п.1.1 Договору Замовником сплачується Підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт.

Позивач виконав покладені на нього Договором зобов'язання, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та Актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 99996,00грн.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що кінцевий розрахунок по даному Договору здійснюється Замовником не пізніше 31.12.2011р.

Однак, вартість виконаних Позивачем робіт за Договором відповідач не оплатив.

Відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних підрядних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт за договором ані на момент їх прийняття, ані на момент подання даного позову.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі наступного.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, суд зазначає, що акт виконаних робіт та договір, на підставі яких позивач просить стягнути заборгованість, містять усі необхідні реквізити, вони скріплені підписами та печатками сторін, на підставі чого доводи, викладені у відзиві на позов спростовуються.

13 липня 2012 року позивачем направлено відповідачу претензію-вимогу про сплату заборгованості за вищевказаним договором, але відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованості не оплатив.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 99996,00грн. заборгованості за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Повне рішення складене 18.09.2012 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» (вул. Мірошниченка, 11а, м.Білогірськ, Білогірський район, АРК, 97600; ідентифікаційний код 03332518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" (пров. Лабораторний, 1, оф.177, м.Київ, 01133, ідентифікаційний код 35634715) 99996,00грн. основного боргу та 1999,92грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.О. Доброрез