Решение № 26046782, 13.09.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. Справа № 5016/1292/2012(12/45)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Войтовській Н.С.,

з участю представників сторін:

від позивача -Боднарука В.В., дов. від 23.07.2012 р. №1;

від відповідача -Вдовіченка О.Г., дов. від 04.08.2012 р. №7/2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Воліс-Трейд",

56602, вул. Леніна, 1-а, м. Нова Одеса, Миколаївська область,

до Селянського фермерського господарства "Юлія",

56537, с. Актове, Вознесенський район, Миколаївська область,

про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Воліс-Трейд" пред'явлено позов про стягнення з Селянського фермерського господарства (СФГ) "Юлія" заборгованості в загальній сумі 299893 грн. 75 коп., з котрих 276909 грн. 50 коп. -основний борг за договором та 22984 грн. 25 коп. - пеня, розрахована позивачем за період невиконання зобов'язання з 01.12.2011 р. по 15.06.2012 р., а також судових витрат по справі, з посиланням на невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару за укладеним між ними договором купівлі-продажу від 14.04.2011 р. № 10-2011 С, у зв'язку з чим виник основний борг у сумі позовних вимог, на котру згідно умов договору нараховано пеню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, а СФГ "Юлія" у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю, посилаючись на відсутність грошових коштів на оплату поставленого товару через засуху, яка пошкодила практично весь урожай зернових культур.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з таким.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 14.04.2011 р. № 10-2011С ТОВ "Воліс-Трейд" зобов'язалося передати у власність товар - сульфоаммофос у кількості 65 тонн (+/-10%) за ціною 4270 грн. (з урахуванням ПДВ) за 1 т. шляхом самовивезення СФГ "Юлія", а останній -прийняти та оплатити вартість товару не пізніше 30.11.2011 р. (п.п.1.1 -3.3, 5.1 договору).

На виконання умов указаного договору ТОВ "Воліс-Трейд" видало відповідачу обумовлений ними товар сульфоаммофос на загальну суму 276909 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними: від 02.05.2011 р. № 63, від 03.05.2011 р. № 64, від 04.05.2011 р. № 65, від 08.05.2011 р. № 66, від 10.05.2011 р. № 67, від 11.05.2011 № 68, від 12.05.2011 р. № 69, від 19.05.2011 р. № 70, від 29.05.2011 р. № 71 кожна на суму 27755 грн. та від 30.05.2011 р. № 72 на суму 27114 грн. 50 коп.; товарно-транспортними накладними та довіреністю СФГ "Юлія" на отримання його представником матеріальних цінностей.

СФГ "Юлія" оплату вартості поставленого сульфоаммофосу в сумі 276909 грн. 50 коп. не здійснило, що, крім іншого, підтверджується складеним сторонами актом взаємних розрахунків станом на 31.05.2012 р., в якому наявні печатки підприємств і підписи їх представників, та вказаним вище поясненнями сторін.

Цивільним законодавством передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, проте договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2 ст.692 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Оскільки відповідачем не виконані грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з СФГ "Юлія" основного боргу в сумі 276909 грн. - вартості виданого відповідачу і не оплаченого в узгоджений сторонами строк товару підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню й вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 22984 грн. 25 коп., розрахованої позивачем за період невиконання зобов'язання з 01.12.2011 р. по 15.06.2012 р.

Так, цивільним законодавством передбачено, що у разі порушення стороною зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 ЦК України).

Згідно господарського законодавства штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6. ст. 232 ГК України).

Сторони у п. 6.3 договору узгодили, що у разі прострочення платежу покупцем, останній зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого за кожен день прострочення.

Отже, у договорі сторони визначили інший порядок нарахування пені, ніж передбачений ч. 6. ст. 232 ГК України.

З огляду на вищенаведене, розмір пені, розрахований відповідачем, суд визнає правильним і підлягаючим стягненню з відповідача.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні 13 вересня 2012 року, згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Воліс-Трейд" задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Юлія", 56537, с. Актове, Вознесенський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 30951197, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Воліс-Трейд", 56602, вул. Леніна, 1-а, м. Нова Одеса, Миколаївська область, ідентифікаційний код 30951197, грошові кошти в загальній сумі 299893 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 75 коп., з котрих 276909 (двісті сімдесят шість тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 50 коп. - основний борг; 22984 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 25 коп. -пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 5997 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн. 88 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 17.09.2012 р.

Суддя Ю.М. Коваль