№ 25926596, 05.09.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/3703/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року

10 год. 34 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Байдан О.Г. (за довіреністю)

представника відповідача

ГУ МВС України в Одеській області - Панчошак О.Д. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 652 о/с від 25.10.2011 р. в частині, що стосується звільнення старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 та зобов'язання Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області поновити старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 на посаді інспектора ДПС взводу ДПС по обслуговуванню СП № 1 роти ДПС підпорядкованої УДАІ ГУМВС України в Одеській області, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_3 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (надалі -ГУ МВС України в Одеській області) про визнання незаконним та скасування наказу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 652 о/с від 25.10.2011 р. в частині, що стосується звільнення старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 та зобов'язання Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області поновити старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 на посаді інспектора ДПС взводу ДПС по обслуговуванню СП № 1 роти ДПС підпорядкованої УДАІ ГУМВС України в Одеській області, мотивуючи позовні вимоги тим, що наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 652 о/с від 25.10.2011 р. в частині, що стосується його звільнення є противоправним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, тому як позивачу до теперішнього часу невідомо на якій підставі його звільнено, а засідання кадрової комісії відбулось у його відсутність, без повідомлення позивача.

Представник ГУ МВС України в Одеській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, зазначивши, що позивачем не заперечується факт ознайомлення з попередженням про наступне звільнення датоване 25.08.2011 р. та ознайомлення з наказами МВС України № 554 від 09.08.2011 р. та ГУ МВС України № 1091 від 25.08.2011 р., крім того на адресу позивача направлялись телеграми, якими позивач повідомлявся про звільнення з ОВС та про необхідність отримання трудової книжки, проте не зрозумілих причин вони були проігноровані позивачем.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що старший прапорщик міліції ОСОБА_3 перебував на службі в органах внутрішніх справ з січня 1999 року, на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби 1-го взводу (для обслуговування доріг державного значення) батальйону дорожньо-патрульної служби при УДАІ ГУМВС України в Одеській області з червня 2011 року.

Наказом Головного Управління МВС України в Одеській області № 1091 від 25.08.2011 р. про організаційно-штатні зміни в підрозділах ДАІ ГУМВС України в Одеській області з метою оптимізації структури та штатної чисельності підрозділів Державної автомобільної інспекції відповідно до вимог наказу МВС № 382 від 29.06.2011 р. та згідно з наказом МВС України № 544 від 09.08.2011 р. наказано оголосити штат підрозділів Державної автомобільної інспекції, підпорядкованих ГУ МВС України в Одеській області; перелік змін у штатах ГУМВС України в Одеській області; начальнику УДАІ (Якимович О.В.), УКЗ ГУМВС (ОСОБА_6) здійснити комплекс заходів щодо перепризначення працівників та в установленому порядку надати відомості в центри зайнятості населення відносно вивільняємих працівників, попередити їх про скорочення і здійснити інші заходи відповідно до чинного законодавства про працю, згідно з

проведеними організаційно-штатними змінами (аркуші справи 27). Як вбачається із переліку змін у штатах ГУМВС України в Одеській області затвердженого наказом МВС України № 544 від 09.08.2011 р. було скорочено всі посади: відділу, відділення Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території міст, районів, районів в містах та автомобільно-технічної інспекції; батальйону дорожньо-патрульної служби; автогосподарство ДАІ; спеціальні майданчики для тимчасового зберігання транспортних засобів (аркуші справи 28-29).

25.08.2011 р. позивача попереджено що, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці його буде звільнено з займаної посади та запропоновано на засіданні кадрової комісії ГУ МВС ряд посад, на яких він в подальшому зможе проходити службу в ОВС. В разі відмови, не раніше ніж за два місяці на підставі п. 63 «з»(через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України його буде звільнено з ОВС. Того ж дня позивача повідомлено про неможливість працевлаштування у ГУМВС України в Одеській області (аркуш справи 38).

Як вбачається із подання та атестаційного листа наявного в матеріалах справи ОСОБА_3 за час перебування в органах внутрішніх справ та в займаній посаді зарекомендував себе з позитивного боку, як виконавчий, сумлінний співробітник. Вивчив нормативні документи, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ та Державтоінспекції, правильно застосовує знання в повсякденній практичній діяльності, намагається підвищити професійний рівень. Добросовісно ставиться до виконання службових обов'язків, поставлені завдання виконує, не враховуючись з особистим часом, проявляє ініціативу в реалізації поставлених завдань та службових обов'язків. Теоретично та практично підготовлений, здатний якісно та ефективно реалізувати на службі свої потенційні можливості. Дисциплінований, вміє правильно будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатен працювати над усуненням особистих недоліків, у колективі користується повагою. Інспектор має почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції.

Порушень законності не допускає. Скарг та заяв на його адресу не надходило. На критику керівників по службі реагує правильно, робить відповідні висновки. По характеру спокійний, витриманий. В стосунках з колегами по службі ввічливий, уважний до їх проблем. За результатами атестації зроблено висновок про відповідність ОСОБА_3 займаній посаді. (аркуш справи 39, 40).

16.09.2011 р. складено акт про відмову, старшого прапорщика міліції ОСОБА_3, у підписі в атестаційному листі про прийняте рішення атестаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області (аркуш справи 42).

Згідно витягу з наказу Головного Управління МВС України в Одеській області № 652 о/с від 25.10.2011 р. по особовому складу та у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено у запас Збройних Сил за п. 63 «з»(через скорочення штатів) старшого прапорщика міліції ОСОБА_3, інспектора дорожньо-патрульної служби 1-го взводу (для обслуговування доріг державного значення) батальйону ДПС при УДАІ ГУ МВС України в області 25 жовтня 2011 року, сплативши грошову компенсацію за невикористану відпустку за період з 01 січня 2011 року по день звільнення.

Судом встановлено, що на адресу позивача направлялись телеграми із повідомленням, що його звільнено з органів внутрішніх справ наказом ГУ МВС України в Одеській області від 25.10.2011 р. та про необхідність прибути до ГУ МВС в області м. Одеси для отримання трудової книжки ті військового квитка, однак дані телеграми не були доставлені позивачу (аркуш справи 43, 44).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини між позивачем та відповідачами регламентуються Законом України «Про міліцію»№ 565-XII від 20.12.1990 р. та «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української PCP» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року №114.

Статтею 1 Закону України «Про міліцію»№ 565-XII від 20.12.1990 р., передбачено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до ст. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України затвердженого Постановою КМ УРСР №114 від 29.07.1991 р. у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п. 63 «з»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України затвердженого Постановою КМ УРСР №114 від 29.07.1991 р. особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ було прийнято у період перебування позивача на лікарняному. При цьому слід зазначити, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні з:

20.10.2011 р. по 01.11.2011 р. (довідка лікарні з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області про тимчасову непрацездатність № 8144);

21.11.2011 р. по 05.12.2011 р. (довідка лікарні з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області про тимчасову непрацездатність № 9058);

07.11.2011 р. по 17.12.2011 р. (довідка лікарні з поліклінікою Головного управління про тимчасову непрацездатність № 8680);

06.12.2011 р. по 23.12.2011 р. (довідка лікарні з поліклінікою Головного управління про тимчасову непрацездатність № 9366) в поліклініці ГУМВС України в Одеській області (аркуші справи 7, 8, 9, 10).

З метою удосконалення порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13.11.2001 р. затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаної Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно п. 1.2 вищевказаної Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім визначених цією інструкцією випадків.

При цьому відповідно до п. 2.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13.11.2001 р., особам не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем лікувально-профілактичного закладу видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення до лікувально-профілактичного закладу .

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. п.17 встановлено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗПП стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗПП. так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Судом встановлено, що позивачу не було запропоновано вакантних посад у ГУ МВС України в Одеській області, чим було виключено його можливість подальшого використання на службі.

Крім того, представник позивача зазначив, що відповідачем не прийнято до уваги ту обставину, що на утриманні у ОСОБА_3 знаходиться дружина та троє неповнолітніх дітей, що підтверджується довідкою про склад сім'ї (аркуш справи 79).

Відповідно до статті 51 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи

Відповідно до ст. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України затвердженого Постановою КМ УРСР №114 від 29.07.1991 р. у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Судом встановлено, що позивача не було ознайомлено із наказом про звільнення, трудову книжку не було видано позивачу у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 652 о/с від 25.10.2011 р. в частині, що стосується звільнення старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 та зобов'язання Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області поновити старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 на посаді інспектора ДПС взводу ДПС по обслуговуванню СП № 1 роти ДПС підпорядкованої УДАІ ГУМВС України в Одеській області підлягає задоволенню в повному обсязі, а захист порушених прав позивача має відбутись шляхом поновлення його в органах внутрішніх справ на посаді інспектора ДПС взводу ДПС по обслуговуванню СП № 1 роти ДПС підпорядкованої УДАІ ГУМВС України в Одеській області або на посаді відповідній йому спеціальності та кваліфікації.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 р., Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України затвердженого Постановою КМ УРСР № 114 від 29.07.1991 р. ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 652 о/с від 25.10.2011 р. в частині, що стосується звільнення старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 та зобов'язання Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області поновити старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 на посаді інспектора ДПС взводу ДПС по обслуговуванню СП № 1 роти ДПС підпорядкованої УДАІ ГУМВС України в Одеській області - задовольнити у повному обсязі.

Наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 652 о/с від 25.10.2011 р. в частині, що стосується звільнення старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 -визнати незаконним та скасувати.

Зобов'язати Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області поновити старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 на посаді інспектора ДПС взводу ДПС по обслуговуванню СП № 1 роти ДПС підпорядкованої УДАІ ГУМВС України в Одеській області або на посаді відповідній йому спеціальності та кваліфікації.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 на посаді інспектора ДПС взводу ДПС по обслуговуванню СП № 1 роти ДПС підпорядкованої УДАІ ГУМВС України в Одеській області або на посаді відповідній йому спеціальності та кваліфікації.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано «05»вересня 2012 р.

Головуючий суддя Я.В. Балан

05 вересня 2012 року.

.