Решение № 25900640, 21.08.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.2012 Справа № 5008/494/2012

за позовом Батівської селищної ради, смт. Батьово, Берегівський район

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Батьово. Берегівський район

про припинення права користування земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача -Корінь А.В. - спеціаліст І-ої категорії-юрисконсульт (дов. №221 від 18.06.12), Бігорі С.С. -землевпорядник (дов. №282 від 20.08.12)

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про припинення права користування земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК №001441 від 04.07.1996р.

Позивач просить позов задоволити, мотивуючи тим, що рішенням 4-ої сесії 22-го скликання від 16.05.1995р. відповідачу виділено земельну ділянку в довгострокову оренду для проектування та будівництва торгового ринку змішаного типу в розмірі 0,10 га в смт. Батьово з одночасною установкою на виділеній території торгової точки та на підставі вказаного рішення видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №001441 від 04.07.1996р. Рішенням 4-ої сесії 23 скликання від 14.07.1998 р. задоволено заяву відповідача про відмову від подальшого відкриття ринку. З 1995 року відповідач не збудував ринок на виділеній земельній ділянці, використовує земельну ділянку, яка була надана для будівництва ринку, не за цільовим призначенням.

Відповідач позовні вимоги не заперечує та у письмовому поясненні, поданому до суду 19.06.12, вказав, що з 1998 року він відмовився від відкриття ринку на користь ОСОБА_4, побудував торгову точку, яка є у його приватній власності, де здійснює роздрібну торгівлю з перевагою продовольчого асортименту, а землю використовує для обслуговування будівлі.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідач звернувся до позивача із заявою від 13.04.1995р. про виділення земельної ділянки під установку торгової точки і торгового ринку в районі желізнодорожнього вокзалу станції Батьово з правом довгострокового користування.

Рішенням 4-ої сесії 22-го скликання Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 16.05.1995р. виділено відповідачу земельну ділянку в довгострокову оренду для проектування і будівництва торгового ринку змішаного типу в розмірі 0,10 га в селищі АДРЕСА_2 з одночасним встановленням на виділеній території торгової точки.

На підставі вказаного рішення відповідачу видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №001441 від 04.07.1996р.

Рішенням 6-ої сесії 22-го скликання Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 21.11.1995р. дозволено відповідачу торгівлю на території ринку по АДРЕСА_2 з продуктами харчування різних сортів і товарами домашнього вжитку без спиртних напилків будь-якого виду і сорту.

Рішенням 4-ої сесії 23-го скликання Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 14.07.1998р. „Про вирішення відкриття ринку на території селищної ради" задоволено заяву відповідача про відмову від подальшого відкриття ринку та складено комісію для перевірки можливості відкриття ринку підприємцем ОСОБА_4.

Позивач, розглянувши заяву відповідача, рішенням 17-ої сесії 24-го скликання Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 24.06.05 відповідачу надано дозвіл на оформлення проекту відводу земельної ділянки під торгову точку магазин АВС за адресою: АДРЕСА_2 і в земельному відділі Берегівської РДА укласти договір оренди земельної ділянки. Водночас у вказаному рішенні зазначено, що у зв'язку з тим, що на час введення в дію нового Земельного кодексу рішення 4-ої сесії 22 скликання від 16.05.1995 року не було виконано, рахувати дане рішення таким, що втратило чинність.

Підставою для звернення позивача з позовом стало те, що відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою, яка була надана для будівництва ринку, не за цільовим призначенням.

Відповідач не заперечив щодо вказаного факту та, зокрема вказав, що 1998 року він відмовився від відкриття ринку на користь ОСОБА_4, побудував торгову точку, яка є у його приватній власності, де здійснює роздрібну торгівлю з перевагою продовольчого асортименту, а землю використовує для обслуговування будівлі.

Дослідивши обставини суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Стаття 19 Закону України „Про землеустрій", зокрема передбачає, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація і здійснення землеустрою, координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності.

Відповідно до п. ґ) ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

У п. а) ст. 143 Земельного кодексу України встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року №6 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №14) державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність факту нецільового використання відповідачем ділянки наданої йому у постійне користування.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, позов слід задоволити повністю, а саме: припинити право користування земельною ділянкою 0,10 га за адресою АДРЕСА_2 та скасувати акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №001441 від 04.07.1996р.

Згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1073,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Припинити право фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користування земельною ділянкою 0,10 га за адресою: АДРЕСА_2

Скасувати державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №001441 від 04.07.1996р.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Батівської селищної ради (Закарпатська область, Берегівський район, смт. Батьово, вул. Кошута, 128, код 22093410) суму 1073,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.09.12.

Суддя О.В. Васьковський