Постановление суда № 25860748, 03.09.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство

03.09.2012р.

№ 18/1599/12

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши документи

за заявою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, вул. Калініна, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 22529735

до Кредитної спілки "Полтава-Капітал", вул. Жовтнева, 20, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 33714882

про порушення справи про банкрутство

встановив: УПФУ Октябрського району в м. Полтаві подана заява про порушення справи про банкрутство боржника згідно ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Частиною 1 ст. 5 Закону встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 83 Цивільного кодексу України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом; товариством визнається організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві; товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно ст.ст. 84 та 85 Цивільного кодексу України підприємницькими є товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками; непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

У відповідності до вимог ст. 209 Господарського кодексу України суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно приписів ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У розумінні ст. 1 Закону про банкрутство: неплатоспроможністю вважається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня, штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Тобто, виходячи з приписів законодавства та системного аналізу зазначених норм можна зробити такий висновок, якщо юридична особа - комерційна організація, то вона може бути суб'єктом банкрутства, а якщо юридична особа є некомерційною організацією, то такий вид може бути суб'єктом банкрутства лише у випадку прямої вказівки про це в законі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на корпоративних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлює можливість порушення провадження у справі у відношенні юридичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Але, частина 6 ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки" встановлює, якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство, припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення платоспроможності або банкрутства визначається законом. Даної правової позиції дотримується Харківський апеляційний господарський суд у постанові від 19.01.2011р. по справі №1151/9-18.

З поданої заяви не вбачається, що уповноваженим органом приймалося рішення про припинення Кредитної спілки "Полтава-Капітал" і що у процесі ліквідації комісією з припинення встановлено недостатню вартість майна для задоволення вимог кредиторів, що б надавало право ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки "Полтава-Капітал" взагалі відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову УПФУ Октябрського району в м. Полтаві у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Кредитної спілки "Полтава-Капітал" на підставі п.1 ст.62 ГПК України.

Керуючись пунктом 1 ст.62 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті заяви відмовити.

2. Повернути заяву з доданими документами УПФУ Октябрського району в м. Полтаві.

Суддя Паламарчук В.В.