Решение № 25825500, 30.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2012 р.Справа № 5023/3330/12 вх. № 3330/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Шилові С.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - Кабанець В.О № 100 від 07.03.2012 року,

позивача - Костюк І.В. за довіреністю №02-14/501 від 28.05.2012 року,

відповідача - Васильєва Н.С. за довіреністю від 06.08.2012 року,

перша 3-тя особа - Горбунов В.О., директор, Наказ №213-К від 20.07.2011 року,

друга 3-тя особа - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Прокурора Нововодолазького р-ну Харківської області с. Н. Водолага в інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії "Хліб України" м. Київ

до Приватного підприємства "Агрохолдінг "Торнадо", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №84", с.Ватутіне; друга 3-тя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудскло", м.Луганськ,

про витребування майна та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Нововодолазького р-ну Харківської області с. Н. Водолага в інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії "Хліб України" м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Агрохолдінг "Торнадо", м. Харків відповідно до якого просить суд визнати за ДАК "Хліб України"право державної власності на нежитлові приміщення робочої вежі, силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2, зерносушарки, пило від'ємника, контори елеватора, силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1, залізничних ваг, електромайстерні з трансформаторною підстанцією, механічної майстерні, авто вагової, лабораторії, адміністративної будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5, а також витребувати у ПП "Агрохолдінг Торнадо"на користь держави в особі ДАК "Хліб України"нежитлові приміщення робочої вежі, силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2, зерносушарки, пило від'ємника, контори елеватора, силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1, залізничних ваг, електромайстерні з трансформаторною підстанцією, механічної майстерні, авто вагової, лабораторії, адміністративної будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 20.08.2012 року о 11:00 годині. Крім того, зазначеною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості 3-ої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №84" (вул.Нова, 5, с.Ватутіне, Нововодолазький район, Х/о, 63212); Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудскло" (вул. Фрунзе, 4, приміщення 1А, м.Луганськ, 91055, код ЄДРПОУ 33827563).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2012 року було відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі 5023/3330/12 до вирішення пов'язаної з нею справи 5023/1717/12.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2012 року було розгляд справи відкладено на 30.08.2012 року о 10:30 годині.

До господарського суду Харківської області 30.08.2012 року від представника позивача надійшло клопотання (вх.13265) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду не виконав. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені прокурором позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, вимоги ухвали суду не виконав. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечує у повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву. Надав пояснення по суті справи.

Представник першої 3-ої особи у судове засідання з'явився, проте вимоги ухвали суду не виконав. Надав пояснення по суті справи.

Представник другої 3-ої особи в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Прокурора Нововодолазького р-ну Харківської області, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

22.08.1996 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1000 «Про утворення Державної акціонерної компанії «Хліб України» з метою забезпечення держави та населення зерном і продуктами його переробки у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної борошно- круп'яної та комбікормової промисловості була утворена Державна акціонерна компанія «Хліб України».

Засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. При цьому, до прийняття Кабінетом Міністрів України спеціального рішення щодо приватизації ДАК «Хліб України» 100% акцій Компанії перебувають у державній власності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1997 року № 1218 «Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств» статутний фонд ДАК «Хліб України» сформовано шляхом передачі майна державних підприємств, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії.

Згідно з п.2 зазначеної постанови Міністерство агропромислового комплексу передало до статутного фонду Державної акціонерної компанії «Хліб України» державне майно підприємств зазначених у додатку № 3 до постанови, в тому числі майно Хлібної бази № 84, так зазначене підприємство було перетворено в дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 84».

Відповідно до п. 37 Статуту ДАК «Хліб України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 року № 240, Компанія є власником: майна, переданого до статутного капіталу Компанії, у тому числі коштів; одержаних доходів; доходів (дивідендів) від володіння корпоративними правами, що належить компанії; іншого майна, набутого на законних підставах.

Відповідно до п.38 Статуту ДАК «Хліб України», передбачено, що компанія володіє, користується та розпоряджається належним їй майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечить законодавству, цьому Статуту та меті діяльності компанії.

Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №84", с.Ватутіне, створене шляхом реорганізації державного підприємства Хлібна база № 84 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.97 № 1218 «Про при скорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств» рішенням Спостережної ради Державної акціонерної компанії «Хліб України» від 10 березня 1998 р., протокол № 3, зареєстроване Нововодолазькою райдержадміністрацією, реєстраційний № (4059645Ю0010024 від 11.08.98, ідентифікаційний код 22685903.

Пунктом 1.1. Статуту Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №84", с.Ватутіне, передбачено, що статут визначає порядок утворення, діяльності та ліквідації дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 84» (далі -Підприємство), засновником (власником) якого є Державна акціонерна компанія «Хліб України» (Компанія).

П.3.7. Статуту підприємства передбачено, що підприємство має право в установленому законодавством та цим Статутом порядку: вести власну господарську діяльність (п.3.7.2.).

Суд, зазначає, що прокурором у своїй позовній заяві безпідставно трактує положення статуту підприємства на власний розсуд, а саме, у позовній заяві, зазначено, що п. 4.3. Статуту дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 84», передбачено, що майно Компанії передається Підприємству в користування. Майно, що набуте Підприємством в результаті власної господарські діяльності належить ДАК «Хліб України» на праві власності. Підприємство має право вчиняти щодо майна Компанії будь-які дії тільки з дозволу Компанії. Отже, майно, що знаходиться за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5 не передавалося у власність дочірньому підприємству ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 84».

Суд, до зазначених тверджень прокурора ставиться критично та зазначає, що пунктом 4.3. Статуту підприємства передбачено, що Майно Компанії передається Підприємству у власність. Майно, що набуте Підприємством в результаті власної господарської діяльності належить Підприємству праві власності.

Крім того, зазначено, що підприємство має право вчиняти щодо майна будь-які дії відповідно до вимог чинного законодавства. (а.с. 27.)

Отже, враховуючи викладене, саме підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №84", с.Ватутіне, є власником спірного майна, яке було передано Державною акціонерною компанією "Хліб України" м. Київ (позивачем) до статутного фонду підприємства, що суперечить твердженням прокурора, який зазначає, що майно було передано у користування.

Рішеннями ХLVІ сесії V скликання Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 05.10.2010 року, «Про видачу свідоцтва на право державної власності на нежитлову будівлю «силосного корпусу №2 і силосного розширеного корпусу №2», розташовану в селі Ватутіне по вулиці Нова,5, ДП ДАК Хліб України» «Хлібна база № 84», було скасовано рішення виконавчого комітету Ватутінської сільської ради від 17.08.2004 року «Про видачу свідоцтва на право державної власності на будівлі та споруди ДП ДАК Хліб України» «Хлібна база № 84», та видано Свідоцтво про право державної власності на нежитлову будівлю силосного корпусу №2 і силосного розширеного корпусу №2», розташовану в селі Ватутіне по вулиці Нова, 5, ДП ДАК Хліб України» «Хлібна база № 84», доля ціла. Одночасно, зазначеними рішеннями позивача було зобов'язано заявника керівництво ДП ДАК Хліб України» «Хлібна база № 84» зареєструвати дану будівлю в Комунальному підприємстві «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» Нововодолазького району Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2010 року між Дочірнім підприємством ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 84» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудскло» було складено Акт №1 прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудскло».

Відповідно до зазначеного Акту прийому-передачі нерухомого майна передало майно, що розташоване за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5 до статутного капіталу ТОВ «Промбудскло».

Згідно з п. 6.3. Статуту ТОВ «Промбудскло», до статутного капіталу товариства увійшло - майно у вигляді оргтехніки, офісних меблів та обладнання на суму 195659,53 грн., яке належить Дубовику М.В. та майно дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 84», а саме: нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу № 1, № 2 і силосного розширеного корпусу № 1, № 2, зерносушарки, пило від'ємника, нежитлова будівля контори елеватора, залізнично-дорожні ваги, електромайстерня з трансформаторною підстанцією, механічна майстерня, авто-вагова, лабораторія, адміністративна будівля, загальною вартістю 125093,80 грн.

Рішеннями ХLVІІ сесії V скликання Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 19.10.2010 року, на підставі заяви директора ТОВ «Промбудскло», у зв'язку з передачею зазначених вище виробничих будівель ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 84» у вигляді внеску до статутного капіталу ТОВ «ПРОМБУДСКЛО» та відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, відповідно до п. 1 ст. 13 р. III Закону У країни «Про власність» та ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідно до листа роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32 від 11.01.2007 року, прийнято рішення про скасування рішення ХLVІ сесії V скликання Ватутінської сільської ради Новововодолазького району Харківської області від 05.10.2010 року «про видачу свідоцтва на право державної власності на нежитлову будівлю силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу №2, що розташовані за адресою: в селі Ватутіне по вулиці Нова,5, та одночасно постановлено рішення про видачу свідоцтва на право приватної власності на нежитлову будівлю робочої вежі, нежитлову будівлю силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2, що розташовані за адресою: в селі Ватутіне по вулиці Нова,5. Одночасно, зазначеним рішенням ТОВ «Промбудскло» було зобов'язано зареєструвати зазначені об'єкти нерухомості в Комунальному підприємстві «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» Нововодолазького району Харківської області.

На виконання зазначеного рішення ТОВ «Промбудскло», було зареєстровано в Комунальному підприємстві «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» Нововодолазького району Харківської області право власності на зазначене майно , про що свідчить Витяг про державну реєстрацію, який міститься в матеріалах справи (а.с. 44)

21 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудскло» в особі Дубовика М.В. та Приватним підприємством «Агрохолдінг Торнадо» в особі директора Гончаренко А.М. був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Некрасовою Н.А. та зареєстровано в реєстрі за № 2783.

Відповідно до зазначеного Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, продавець (ТОВ «Промбудскло») передав у власність, а покупець (ПП «Агрохолдінг Торнадо») прийняв у власність нежитлову будівлю силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу №2, на земельній ділянці сільської ради кадастровий №6324280301:00:001:0079, що знаходиться за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне по вулиці Нова,5.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України: 1. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлюється загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, так зокрема частиною 4 цієї статті правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (стаття 205 Цивільного кодексу України ).

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 220 Цивільного кодексу України встановленні правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, а саме: у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як свідчать матеріали справи, а ні прокурором , а ні позивачем у справі не надано жодного доказу, який би свідчив про недійсність викладених вище обставин справи. Всі викладені вище правочини (обставини справи) станом на момент розгляду справи не осплрювані та не спростовані.

Крім того, суд зазначає, що зміст права власності становлять три складові (стаття 317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з положеннями статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, судом встановлено, що Приватне підприємство «Агрохолдінг Торнадо» набуло права власності на оспорювань майно на законодавчо передбачених підставах.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України: Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України: 1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України: 1. Якщо .майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. 2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. 3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України: 1. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В даному випадку, матеріали справи свідчать про те, що прокурором та позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано належних та допустимих доказів щодо наявності права власності на оспорюванні об'єкти нерухомості на нежитлові приміщення робочої вежі, силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2, зерносушарки, пило від'ємника, контори елеватора, силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1, залізничних ваг, електромайстерні з трансформаторною підстанцією, механічної майстерні, авто вагової, лабораторії, адміністративної будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5, саме за ДАК «Хліб України» та відповідно не наведено правового обґрунтування законності витребування у ПП «Агрохолдінг Торнадо», що в свою чергу було придбано відповідачем на передбачених законом підставах.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд зазначає, що обов'язок по доведенню існування в законі підстав для визнання за ДАК "Хліб України"право державної власності на нежитлові приміщення робочої вежі, силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2, зерносушарки, пило від'ємника, контори елеватора, силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1, залізничних ваг, електромайстерні з трансформаторною підстанцією, механічної майстерні, авто вагової, лабораторії, адміністративної будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5, а також витребування у ПП "Агрохолдінг Торнадо" на користь держави в особі ДАК "Хліб України" нежитлові приміщення робочої вежі, силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2, зерносушарки, пило від'ємника, контори елеватора, силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1, залізничних ваг, електромайстерні з трансформаторною підстанцією, механічної майстерні, авто вагової, лабораторії, адміністративної будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5, покладений на прокурора та позивача.

Проте, в даному випадку цей тягар доказування ні прокурором, ні позивачем не витриманий.

В силу принципу змагальності судового процесу (ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України) ризик ненадання необхідних доказів несе сторона, котра на них посилається.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що прокурором та позивачем не доведено обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх позовних вимог, а відтак позовні вимоги є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на Законі, а отже не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи те, що прокурор звільнений від сплати судового збору, судовий збір у даній справі не стягується.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 203, 215, 220, 316, 317, 319, 321, 328, 331, 334, 376, 392, 626, 627, 639, 655, 657 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 03.09.2012 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/3330/12