Решение № 25812708, 31.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/7309-2012 31.08.12

За позовом До Про Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» Визнання договорів про внесення змін та доповнень до договору недійсними

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача: Від відповідача: Кравець І.В. -представник за довіреністю Не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про визнання договорів про внесення змін та доповнень до договору недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2007 на підставі Договору №, Договору №2 та Договору №3 суперечить вимогам ст..530, ст..ст.561, 568 Цивільного кодексу України, оскільки зміни та доповнення було внесено до договору, який вже припинив свою дію, що є підставою для визнання даних договорів про внесення змін та доповнень недійсними на підставі ст.203 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2012 р. (суддя Дідиченко М.А.) порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.06.2012 р.

В судовому засіданні 26.06.2012 р. оголошена перерва до 17.07.2012 р.

За розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва №04-1/670 від 12.07.2012 р. у зв'язку із обранням судді Дідиченко М.А. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду було здійснено повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №5011-27/7309-2012 передано на розгляд судді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.07.2012 справу №5011-27/7309-2012 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.08.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.08.2012 розгляд справи було відкладено до 31.08.2012.

Представник позивача у судовому засідання підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача також просив суд залишити без розгляду подане ним раніше клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки на момент розгляду даної справи докази щодо прийняття апеляційної скарги до провадження у нього відсутні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, ніяких заяв та клопотань суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача у розписці про відкладення розгляду справи до 31.08.2012.

У відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в період, який передував підписанню додаткових договорів, сторонами застосовувались умови основного договору, а жодна із сторін не заявляла про припинення таких правовідносин.

Відповідач також зазначав про підтвердження прийняття умов додаткових договорів до Договору про надання гарантії з боку позивача шляхом здійснення останнім платежів по сплаті комісії до 28.10.2009, які передбачені додатковими договорами.

Заперечуючи проти позову, відповідач також посилався на обрання позивачем невірного способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки додаткові угоди до договору не є за своєю правовою природою правочинами, а тому не можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі керуючого Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк»був укладений Договір про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р.

Даним Договором позивач та відповідач врегулювали правовідносини щодо надання відповідачем гарантійного листа з метою забезпечення належного виконання позивачем умов Кредитного договору від 22.02.2008р., укладеним між позивачем і НЛБ Інтерфінанц Прага с.р.о., що знаходиться за адресою: Палац Бланік Вацлавське ном. 56, С2-11326 Прага 1, Чехія.

Пунктом 1.2.,1.3. Договору про надання гарантії визначено, що гарантійним випадком є невиконання позивачем перед бенефіціаром (НЛБ Інтерфінанц Прага с.р.о.) своїх обов'язків, пов'язаних з виконанням умов основного зобов'язання, а саме: непогашення кредиту, несплату відсотків, відсотків за прострочення виконання, комісій, витрат, комісій за дострокове погашення та інших платежів, що підлягають сплаті у строки відповідно до Кредитного договору від 22.02.2008р. Надана в межах цього Договору гарантія є безумовною та безвідкличною.

Пунктом 2.1. Договору позивач та відповідач встановили, що сума і валюта гарантії становить 7274300,00 доларів США. Строк дії гарантії від дня її видачі по 31.03.2009р.

31.07.2009р. позивач та відповідач підписали Договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р., яким сторони виклали в новій редакції Договір про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р., змінивши умови гарантії від 28.02.2008р.

Зокрема, Договором про надання гарантії в редакції Договору №1 від 31.07.2009р. сторони визначили, що строк дії гарантії -від дня її видачі по 29.03.2011р. включно.

20.10.2009р. позивач та відповідач уклали Договір №2 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р., згідно з яким у зв'язку із зменшенням розміру основного зобов'язання прийшли до згоди змінити пункт 2.1.1. Договору та встановили, що сума і валюта гарантії: 6874300,00 доларів США.

27.10.2009р. позивач та відповідач уклали Договір №3 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р., яким сторони внесли зміни та доповнення щодо забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором про надання гарантії.

Спір виник з приводу того, що позивач вважає, що Договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р. від 31.07.2009р., Договір №2 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 20.10.2009р., Договір №3 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р. від 27.10.2009р. були укладені з грубим порушенням чинного законодавства у зв'язку з чим мають бути визнані судом недійсними на підставі ст.203 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Предметом позовних вимог позивача є визнання недійсними додаткових угод до договору про надання гарантії від 28.02.2008р., які оформлено у формі Договорів №1, №2, №3.

Враховуючи те, що укладені між сторонами у справі Договори №1 від 31.07.2009, №2 від 20.10.2009 та №3 від 27.10.2009 спрямовані на зміну цивільних прав та обов'язків сторін, що виникають з Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р., суд приходить до висновку про те, що спірні договори за своєю правовою природою є правочинами, що були укладені між сторонами у справі у письмовій формі, скріплені підписами та печатками сторін, а також спрямовані на зміну прав та обов'язків сторін.

Відтак заперечення відповідача щодо обрання позивачем невірного способу захисту своїх прав та інтересів суд не приймає до уваги.

Відповідно до п.1.1. Договору даний договір регулює правовідносини сторін щодо надання Банком-гарантом гарантійного листа (Гарантія або Гарантійне зобов'язання) з метою забезпечення належного виконання принципалом умов кредитного договору від 22.02.2008.

Відповідно до п.2.2. Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р. строк дії гарантії складає від дня її видачі по 31.03.2009р.

Відповідно до п.п.2.5.1 договору гарантія припиняється після закінчення строку її дії, передбаченого п.2.2. договору.

Дані умови договору відповідають ч.1 ст.561 Цивільного кодексу України, відповідно до якої гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Таким чином, з урахуванням положень п.2.2 Договору про надання гарантії та змісту гарантійного листа №04/Г-08 від 29.02.2008р, строк дії гарантії припинився 31.03.2009р.

Згідно п.3 Глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах»№639 від 15.12.2004 року зміни до умов гарантії можуть бути внесені лише до часу закінчення строку дії гарантії.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.568 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі закінчення строку дії гарантії.

Таким чином, будь-які зміни та доповнення до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р. могли бути внесені сторонами лише до 31 березня 2009 року, тобто до моменту припинення дії самої гарантії.

Посилання відповідача на те, що спірними Договорами №1, №2 та №3 було внесено зміни не до умов гарантії, а до Договору про надання гарантії від 28.02.2008, суд не приймає до уваги, оскільки як вбачається з п.2.1.2 Договору №1 від 31.07.2009 року сторонами було внесено зміни щодо строку дії Гарантії -від дня її видачі по 29.03.2011, а п.2.1. Договору №2 від 20.10.2009 року було внесено зміни щодо розміру Гарантії та визначено суму гарантії -6 874 300,00 грн.

Таким чином внаслідок укладання спірних договорів, сторонами було внесено зміни безпосередньо до умов самої Гарантії (щодо суми та строку дії), при цьому внесення вказаних змін мало місце після закінчення строку її дії, що суперечить вимогам закону.

Відповідно до п.3 Глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах»№639 від 15.12.2004 року зміни до умов гарантії набирають чинності з дати їх надання, якщо в них не зазначено інше. Днем надання змін вважається день надіслання бенефіціару або банку бенефіціара, або авізуючому банку, або банкам-кореспондентам повідомлення із зазначенням змін до умов гарантії або з дати, зазначеної на поштовій квитанції, що свідчить про надіслання листа із змінами до умов гарантії поштовим зв'язком, або з дня передавання листа із змінами до умов гарантії представнику бенефіціара або принципала для подальшого передавання бенефіціару.

Відповідачем не було надано суду доказів надсилання бенефіціару (НЛБ ІентерФінанц Прага с.р.о.) повідомлення із зазначенням змін до умов гарантії, а тому внесення змін до умов гарантії щодо її розміру та строку дії лише шляхом укладання додаткових угод до Договору про надання гарантії без здійснення відповідного повідомлення бенефіціара не відповідає вимогам законодавства. За таких обставин у суду немає підстав вважати, що вказані зміни набрали чинності.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з умов спірних договорів, на підставі них було внесено зміни безпосередньо до змісту гарантії, а саме відповідно до п.2.1.2 Договору №1 сторонами було продовжено строк дії гарантії до 29.03.2011.

З огляду на викладене, укладені Договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р. від 31.07.2009р., Договір №2 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 20.10.2009р., Договір №3 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008р. від 27.10.2009р. не відповідають вимогам закону, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії, який припинив свою дію.

Посилання відповідача на фактичне схвалення позивачем умов спірних додаткових договорів шляхом прийняття їх до виконання та здійснення останнім платежів по сплаті комісії до 28.10.2009, які передбачені додатковими договорами, суд не може прийняти до уваги.

Відповідно до п.9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.1999 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Таким чином факт наступного схвалення правочину юридичною особою має значення у випадку визнання договору недійсним з підстав його укладання представником без належних для цього повноважень.

У даному випадку волевиявлення позивача на укладання спірних договорів, а також здійснення ним платежів на виконання умов спірного договорів не може свідчити про відповідність змісту таких договорів актам цивільного законодавства.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України невідповідність змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства є самостійною підставою для визнання договору недійсним, а тому наявність вільного волевиявлення позивача на укладання спірних додаткових договорів не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

При цьому суд також відзначає, що виконання або не виконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. (п.7 роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.1999.)

Таким чином, суд вважає доведеними обставини, які слугують підставами для визнання спірного договору недійсним як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимоги про визнання його недійним визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем також було подано до суду клопотання про повернення переплаченої суми судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви ТОВ «Техноторг-Дон»сплатило судовий збір у розмірі 3 219,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9775305 від 29.05.2012р. (оригінал якого знаходиться у матеріалах справи).

Згідно п. 4 Листа Вищого господарського суду від 23.05.2012р. № 01-06/704/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, зв'язаних між собою підставою виникнення (стаття 58 ГПК), судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На 01.01.2012р. розмір мінімальної заробітної плати становив 1073,00 грн.

Таким чином, за подання позовної заяви вих. № 681 від 30.05.2012р. ТОВ «Техноторг-Дон»повинно було сплатити судовий збір у розмірі 1073,00 грн., замість 3 219,00грн.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

За таких обставин позивачу підлягає поверненню переплачена сума судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (3 219,00 грн. -1 073,00 грн.).

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008 від 31.07.2009.

3. Визнати недійсним Договір №2 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008 від 20.10.2009.

4. Визнати недійсним Договір №3 про внесення змін та доповнень до Договору про надання гарантії №04/Г-08 від 28.02.2008 від 27.10.2009.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон»(54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 31764816) витрати по оплаті судового збору у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн.. 00 коп.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон»(54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 31764816) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.. 00 коп., що перераховане платіжним дорученням № 9775305 від 29.05.2012р. (оригінал якого залишається у матеріалах справи), як зайво сплачене.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 31.08.2012