№ 25797838, 31.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4073/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку у сумі 781, 47 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач зазначив, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 781, 47 грн., яка складається з заборгованості з єдиного податку на підприємницьку діяльність. Вказана заборгованість підтверджується обліковою карткою платника податків.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні обставини та факти.

14.12.2005 року Балтською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, номер включення відомостей про ФОП до ЄДР 2 528 000 0000 001176 (а. с. 5).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, ФОП ОСОБА_1 був взятий на облік в Балтській МДПІ з 10.01.2006 року за №1512 (а.с.8).

06.01.2012 року відповідач звернувся до Балтської МДПІ з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, в якій обрано ставку єдиного податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати (2 група або ставка у відсотках до доходу) та зазначено вид підприємницької діяльності -пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (49.31).

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи на яких ґрунтується адміністративний позов, проаналізувавши наявні матеріали справи, чинне законодавство, обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків, серед іншого, зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 291 ПК України встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно зазначеної статті спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно абз. 2 п.291.4. ст. 291 ПК України другу групу платників єдиного податку складають: фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.

Відповідно ст. 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Відповідно п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищенаведених вимог Податкового кодексу України, відповідачем не сплачено єдиний податок у повному розмірі за період з січня по травень 2012 року, у зв'язку з чим з урахуванням переплати у розмірі 77,90 грн., борг відповідача складає 781, 47 грн. та нараховано пеню у розмірі 0,97 грн.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.4 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, Балтською МДПІ Одеської області ДПС відповідачу було направлено податкову вимогу № 88/2484 від 22.02.2012 року, з якої вбачається, що станом на 22.02.2012 року сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 137,67 грн. (а.с.15).

Відповідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, судом встановлено, що загальний борг відповідача складає 781, 47 грн.

На час розгляду справи відповідач податкову заборгованість в добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідачем не погашено заборгованість зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність у сумі 781, 47 грн., позовні вимоги Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби є обґрунтованими та законними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164,167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку у сумі 781, 47 грн., -задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь держави податкову заборгованість по єдиному податку (код платежу 18050400) у сумі 781, 47 (сімсот вісімдесят одну гривню 47 копійок) грн. на р/р. 31511970700066, одержувач: УДКСУ в Балтському районі Одеської області, код 37343087, банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 серпня 2012 року.

Суддя:

.