Постановление суда № 25751921, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/5394/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, в якому просив визнати нечинними податкові-повідомлення рішення :

- форми «В1»№0000612302/779, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 23267,37 грн.;

- форми «Р»№0000602302/780, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 29077,63грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явилися . Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю -доповідача, дослідивши матеріали справи , колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи працівниками відповідача 02.09.2011р. проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин»з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.12.2008р. по 31.01.2010р., за результатами якої складено Акт №1026/23/00418604 від 02.09.2011р.

Відповідно до акту відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009р. на 29077,63 грн.. Також виявлено порушення вимог п.1.7 ст.1, пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, в результаті чого встановлено завищення суми ПДВ в сумі 23267,37 грн. за лютий, травень,червень,липень,серпень,жовтень, листопад 2009року та січень 2010р.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено зазначені вище податкові повідомолення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним рішень та не надано доказів безтоварності здійснених позивачем господарський операцій за укладеними угодами з ТОВ ПП «Флоратекс».

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним та обґрунтованим зважаючи на наступне.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, з наведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника.

Як встановлено судом першої інстанції у періоді,що перевірявся позивач мав господарські відносин з ТОВ ПП «Флоратекс»на підставі договору купівлі-продажу №434 від 20.09.2007р., згідно якого постачальник зобов'язувався передати(поставити) у зумовлені строки покупцеві бікарбонат натрію (товар) на суму 200000грн.(в.т.ч. ПДВ) в рік, в кількості , асортименті та по цінах, зазначених у рахунках, узгоджених покупцем. Покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його. Згідно договору товар поставлявся на підприємство покупця транспортом покупця.

Позивачем надано первинну бухгалтерську документацію : видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, аналітичні листи щодо відповідності товару зазначеному в договорі ГОСТу, платіжні дорученням про здійснення розрахунків, а також товарно-транспортні накладні про поставку товару, що здійснювалася власними силами позивача та своїм транспортом.

Відповідачем не надано доказів щодо відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, або здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагент діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави з метою отримання матеріальних благ.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність за порушення контрагентом податкового законодавства, оскільки це тягне негативні наслідки саме для цієї особи.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відхилення як належних доказів вироку Святошинського районного суду м.Києва від 20.05.2011р. по справі №1-130/2011, оскільки з вказаного судового рішення видно, що в межах даної справи не досліджувалась дійсність договорів між позивачем та його контрагентом, а відтак воно не може вважатися належною підставою для нікчемності відповідних договорів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.