Постановление суда № 25748310, 22.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року справа №2а/0570/5605/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

секретар Костроміна Г.С.,

за участю: від позивача Золотухіна О.М., від відповідача Головін О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Східної митниця Державної митної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року по справі № 2а/0570/5605/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» до Східної митниця Державної митної служби України про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №99 від 27.04.2012 року , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фра-М» звернулось до відповідача з позовом в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №99 від 27.04.2012 року та вчинити певні дії. В обґрунтування позивач зазначив, що Східна митниця при пропуску товару на митну територію України, погодилась з задекларованими даними відносно визначення товару згідно з Української класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТЗЕД) та сумами митних платежів. Позивач також не погоджується з висновками акту перевірки щодо необхідності перекваліфікувати товар (препарат «ІММУНАЛ») за товарною під категорією 2106909200 згідно УКТЗЕД із застосуванням ставки ввізного мита у розмірі вісім відсотків замість нульової ставки і вважає, що митний орган помилково визначає код товарної номенклатури.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу, в якій вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, виходячи з наступного.

Згідно до довідки з Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців товариство з обмеженою відповідальністю «Фра-М» включене до ЄДР 28.12.2004 року за № 1 266 120 0000 003654, реєстраційний номер ЄДР -10002979759, ідентифікаційний код - 20322326, місцезнаходження - 83023, Донецька область, м. Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 96-Б. Свою діяльність ТОВ «Фра-М» проводить на підставі статуту (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів засновників № 165 від 12.11.2010 року, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради 15.11.2010 року за № 1 266 105 0010 003654. Згідно довідки серії АБ № 045839 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ «Фра-М» має право на здійснення наступних видів діяльності за КВЕД (Класифікація видів економічної діяльності): «51.46.0 Оптова торгівля фармацевтичними товарами», «52.32.0 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами», «52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту», «63.21.2 Функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту», «51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту».

Східною митницею проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Фра-М» стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару «ІММУНАЛ» за результатами якої встановлено що, товар «ІММУНАЛ таблетки» необхідно класифікувати в товарній під категорії УКТЗЕД 2106909200, а препарат «ІММУНАЛ краплі» - в товарній під категорії УКТЗЕД 2208906900. Порушення Закону України «Про митний тариф України» призвело до недоборів митних платежів, а саме мито - 82073,64 грн., акцизний збір - 16 966,50 грн.

Згідно з аналізу наданих до суду даних встановлено, що ІММУНАЛ є - природним рослинним лікарським засобом для стимуляції імунної системи. Ехінацея пурпурна містить біологічно активні речовини, що неспецифічно посилюють захисні сили організму. Збільшуючи кількість лейкоцитів (гранулоцитів) та активуючи фагоцитоз, вони гальмують проникнення мікроорганізмів у людський організм. Встановлена противірусна активність ехінацеї пурпурної відносно вірусів грипу та герпесу.

«ІММУНАЛ таблетки» - 1 таблетка містить 80 мг висушеного соку, одержаного з свіжозібраної трави квітучої ехінацеї пурпурної та допоміжні речовини: кремнію колоїдний діоксин, лактози моногідрат, магнію стеарат, сахарин натрій, ванілін, вишневий запашник на основі мальтодекстрину та гуміарабіку.

«ІММУНАЛ таблетки» рекомендовано застосовувати для:

- посилення захисних сил організму; профілактики застудних захворювань, грипу та зменшення їх тривалості;

- полегшення симптомів неускладнених вірусних та бактеріальних захворювань

дихальних шляхів (нежить, біль при ковтанні, кашель, слабкість);

- як допоміжний лікарський засіб при тривалій антибіотикотерапії хронічних інфекційних захворювань, яка супроводжується зниженням імунітету.

«ІММУНАЛ краплі» - 1 мл розчину містить 0,8 мл соку, одержаного з квітучої, свіжозібраної трави ехінацеї. Розчин містить 20% етанолу та допоміжні речовини: сорбітом.

Показання для застосування «ІММУНАЛ краплі»: лікування і профілактика частих застуд і грипу, а також як допоміжний засіб при лікуванні антибіотиками захворювань, що супроводжується зниженням імунітету. Сік ехінацеї пурпурної рекомендується для посилення неспецифічної імунної відповіді при загальних бактеріальних і вірусних інфекціях.

Згідно з УКТЗЕД лікарські засоби, що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі класифікуються у товарній позиції 3004.

Відповідач зазначає, що за результатами опрацювання даної інформації встановлено, що згідно правила 1 Основних правил інтерпретації класифікації УКТЗЕД, Примітки 1 (а) до товарної групи 30 препарат «ІММУНАЛ таблетки» необхідно класифікувати в товарній під категорії УКТЗЕД 2106909200 (ставка мита 8%), а препарат «ІММУНАЛ краплі» - в товарній під категорії УКТЗЕД 2208906900 (ставка мита 3.5 ЕUR/0%, ставка акцизного збору за період з 01.03.2009р. по 01.03.2012р. становить: 21,5; 34,00; 39,4; 42,12 грн. за 100%сп).

За наслідками оскарження акту перевірки від 03.04.2012р. в адміністративному порядку Східна митниця погодилась залишити лікарський засіб «ІММУНАЛ краплі» у товарній підкатегорії УКТЗЕД 3004901900, а на лікарський засіб «ІММУНАЛ таблетки» було визначено податкове зобов'язання у сумі 69 685,40 грн. та штрафні санкції - 34 842,70 грн.

За вантажними митними деклараціями ввезений позивачем лікарський засіб «ІММУНАЛ» класифікований за кодом 3004501000 за УКТЗЕД (ставка мита 0%). Реєстраційне посвідчення №UA/8323/01/01 від 15.03.2010 року свідчить про те, що препарат «ІММУНАЛ» зареєстровано як лікарський засіб. Вказане посвідчення діє по всій території України до 05.03.2015 року. Інструкція для медичного застосування препарату «ІММУНАЛ», затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.03.2012 року № 195.

Порядок декларування товарів та інших предметів, митного оформлення вантажу визначено Митним Кодексом України. Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно абз.23 статті 1 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Митним кодексом України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно статті 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 статті 86 Митного кодексу України встановлено, що подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

За приписами статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до статті 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 Митного кодексу України).

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Частинами 1, 2 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 (чинний в момент виникнення спірних відносин, постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 444) встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом: 1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (чинний в момент виникнення спірних відносин, постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 444); усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості; 2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; 3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю. Послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю визначається Держмитслужбою.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 встановлено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пунктом 11 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

З наведеного вбачається, що до виключної компетенції митних органів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

У всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, про що зазначено у п. 2 «Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України», затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 р. №1227 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 р. за №1562/11842.

Порядок роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 24.06.2009 року № 602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.07.2009 року за № 669/16685.

Зазначеним Порядком передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється виключно після перевірки правильності класифікації товарів за УКТЗЕД.

Наказом Держмитслужби України № 314 від 20.04.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.04.2005 року № 439/10719 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому, у пп. 16 п. З зазначено, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Разом з цим пп. 27 п. З Порядку містить норму за якою посадові особи, які виконують митні процедури, встановлені підпунктами 16,17,19, 21, 23 пункту 3 цього Порядку, та посадові особи підрозділів, якими опрацьовуються запити згідно з підпунктом 29 пункту 3 цього Порядку, визначають завдання для митного огляду в разі відсутності у поданих декларантом документах інформації, необхідної для перевірки правильності класифікації та кодування задекларованих товарів, та якщо шляхом митного огляду можливо достовірно встановити характеристики товарів, визначальні для їх класифікації. Рішення про проведення митного огляду приймається посадовою особою, яка здійснює митну процедуру, визначену підпунктом 16 пункту 3 цього Порядку.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань, покладено на митні органи, рішення яких із цього питання є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про єдиний митний тариф» (чинний на момент виникнення спірних відносин, Закон втратив чинність згідно з Митним кодексом України від 13 березня 2012 року N 4495-УІ) мито нараховується митним органом України згідно цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

При здійсненні митного оформлення наведених вище ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005 р. за № 439/10719. Під час заповнення ВМД в графі 33 «Код товару» вказано коди 3004501000 та 3004901000 відповідно до УКТЗЕД, що відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф» класифікується за ставкою мита - «0». При цьому, працівниками Східної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставляння відбитка штампа «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками у цих ВМД. Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно пп. 16 п. З Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року - перевірку правильності класифікації та кодування товарів та згідно пп. 29 п. З - перевірку правильності застосування пільг в оподаткуванні.

Таким чином, декларування позивачем препарату «ІММУНАЛ» протягом трьох років (перевіряємий період: з 01.03.2009 року по 01.03.2012 року) у товарній категорії за УКТЗЕД 3004 зі ставкою ввізного мита «0» не викликало будь-яких сумнівів з боку відповідача. Картки відмови не приймались, що не заперечувалось відповідачем.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершальною стадією митного оформлення - відповідним проставлянням відбитка печатки у ВМД.

Судом першої інстанції не встановлено вини позивача з зазначення спірних кодів УКТЗЕД , оскільки при митному оформленні препарату «ІММУНАЛ», позивач виконав всі процедури, передбачені чинним законодавством України, що було підтверджено і працівниками відповідача, які виконали всі процедури, передбачені чинним законодавством, закінчивши митне оформлення товарів як це передбачено ч. 2 ст. 78 Митного Кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що твердження представників відповідача про неправильність визначення позивачем вимог класифікації товарів згідно УКТЗЕД є непереконливими, неоднозначними і такими, що не спростовують інших доказів по дані справі.

При здійсненні процедури митного оформлення товарів, позивач не допустив порушення встановлених вимог митного законодавства, а тому нарахування позивачу податкового зобов'язання у розмірі 69685,40 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 34842,70 грн. є протиправним.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

В постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 року у справі № 21-272а11, зазначено: за змістом статті 313 МК України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів. Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК). Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, що спростували б доводи позивача, відповідач суду не надав. Посилання відповідача, в обґрунтування правильності прийнятого рішення, на Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджених наказом Держмитслужби від 30 грудня 2010 року № 1561, які не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, колегія суддів не може вважати належним доказом у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що митним органом приймаючи податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 27.04.2012 року застосовано вимоги Податкового кодексу до правовідносин, які мали місце до набрання зазначеним кодексом чинності. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Східної митниця Державної митної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року по справі № 2а/0570/5605/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» до Східної митниця Державної митної служби України про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №99 від 27.04.2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року по справі № 2а/0570/5605/2012 - залишити без змін.

Вступна та резоютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 22 серпня 2012 року, повний текст буде виготовлений 27 серпня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.