Решение № 25689842, 16.08.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.12 Справа № 5021/1097/12.

За позовом: Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут вагонобудування»

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Центролит»

Про стягнення 23 450 грн. 40 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання С.М. Шаповал

За участю представників:

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 23 450 грн. 40 коп. заборгованості, в тому числі: 22 200 грн. 00 коп. основного боргу за виконані роботи за договором на виконання науково-дослідної роботи № 700 від 17.01.2011 р., 1250 грн. 40 коп. пені, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До початку розгляду справи від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що його представник не має можливості бути присутнім в судовому засіданні призначеному на 16.08.2012р.

Розглянувши дане клопотання, суд вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

17 січня 2011 року між Державним підприємством «Український науково-дослідний інститут вагонобудування» та Відкритим акціонерним товариством «Центролит» був укладений Договір № 700, згідно з яким позивач зобов'язався виконати науково - дослідні роботи, а відповідач зобов'язався перерахувати позивачу за виконані роботи грошові кошти, відповідно до Протоколу угоди про договірну ціну.

Роботи відповідачем виконані, науково - технічна продукція відповідає вимогам Договору, про що свідчать підписані сторонами Акти здачі - приймання науково-технічної продукції: № 321 - 11 від 27.05.11 р. на суму 7 200 грн.; № 452 - 11 від 29.07.11 р. на суму 7 200; № 827 - 11 від 29.12.11 р. на суму 3 600; № 594 - 11 від 30.09.11р. на суму 7 200 грн.

Пунктом 2 договору № 700 від 17.01.2011р. визначений порядок розрахунків за виконані роботи. Так, загальна сума договору склала 43 200 грн. (п. 2.1.). До початку робіт проводиться авансовий платіж в сумі 3600 грн. (п. 2.2). Подальша оплата робіт проводиться авансовими платежами у розмірі вартості відповідного наступного етапу робіт (п. 2.3.).

Згідно п. 7.1 Договору усі спори і розбіжності, які можуть виникнути по цьому Договору і в зв'язку з ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Якщо сторони не прийдуть до згоди, то справа передається до господарського суду за місцем знаходження відповідача згідно з чинним в законодавством України з застосуванням досудового врегулювання.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 09.11.2011 р. № 05 - 09 - 14.2 - 26, яка була отримана відповідачем 21.11.2011р., однак відповіді на претензію не отримав.

Як зазначив позивач, Акт здачі - приймання № 594 - 11 від 30.09.11 р. сплачений частково.

Станом на 01.05.2012 р. заборгованість Відповідача за даним Договором склала 22 200 гривень.

Згідно п. 4.1 Договору за невиконання, чи неналежне виконання зобов'язань по цьому Договору виконавець і Замовник несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Статтею 892 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Відповідно до ч. 1 ст. 894 Цивільного кодексу України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх (п. 3 ч. 1 ст. 898 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 цього Закону вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 22 200 грн. 00 коп. та стягнення пені в сумі 1 250 грн. 40 коп. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем суму боргу не сплачено, заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 23 450 грн. 40 коп. заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центролит» (40020, м. Суми, вул. Брянська, 1; код 00217875) на користь Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут вагонобудування» (39621, м. Кременчук, вул. Приходька, 33; код 00388168) 23 450 грн. 40 коп. заборгованості, а також 1609 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 17.08.2012р.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ