Постановление суда № 25654088, 02.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9864/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПВК "Будівельник" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2011 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПВК "Будівельник" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472306 від 20.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суд міста Києва від 14 вересня 2011 року ТОВ «ПВК»Будівельник»в задоволені позовних вимог до ДПІ у Оболонському районі м. Києва -відмовлено.

Позивач, в апеляційній скарзі до суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, виражає прохання зазначене вище судове рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позов.

На переконання позивача, відповідачем не було належним чином доведено, що угоди позивача порушують публічний порядок суперечать моральним засадам судочинства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Як встановлено окружним судом, спірне повідомлення -рішення від 20.06.2011 року за № 0000472306 прийнято ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі документальної невиїзної перевірки позивача, результати якої закріплені в Акті від 30.5.2011 року за № 229/23 -6/31466963, де зазначено, що ТОВ «ПВК»Будівельник»занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 1791382,63 грн.

Зазначеною перевірко встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Лаватан»за основним місцем обліку відсутній, не має належних ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Відмовляючи в задоволені позову, окружний суд вказав на відсутність у позивача первинних документів, які б підтверджували реальність проведення господарських операцій з названим вище контрагентом.

Колегія суддів вважає, що обставини судом першої інстанції встановлені вірно, рішення ухвалено з дотримання вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Цей висновок колегії ґрунтується на положеннях ч.1 ст. 627, ч. 1 ст. 204, 215 та ст. 203 ЦК України, які надають право позивачу та його контрагентам бути вільними в укладенні правочинів та виборі контрагентів, презумують дійсність право чинів, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або якщо вони не визнані недійсними судом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Ст. 3 ч. 2, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88 вказують на те, що первинні документи, які відображають господарську діяльність, є основою для бухгалтерського обліку та ці документи повинні відповідати певним вимогам та мають бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Наряду з цим, всупереч зазначених положень Закону документи позивача не містять необхідних відомостей про господарські операції з названим вище контрагентом та не підтверджують її здійснення.

Будь-які документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При відсутності здійснення господарської операції відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть при наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку мають братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Окрім того, згідно п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 166, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується підписом відповідальних посадових осіб та печаткою.

Зміст п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вказує на те, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця; не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг), не підтверджені податковими накладними .

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, спростував доводи позивача.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПВК "Будівельник" -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 07.08.2012.