Решение № 2554726, 27.11.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2008 р.

Справа № 16/4970

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармако”, м. Київ

до Приватного підприємства „Престиж”, м. Старокостянтинів

про стягнення 2058,36 грн.

Суддя Магера В.В.

Представники сторін:

від позивача: Коленченко Д.А. –представник за довіреністю №596 від 28.11.07 р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 058,36 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних документів не подав, однак 21.10.08 р., на адресу суду подав клопотання з проханням припинити провадження у справі, у зв’язку із ліквідацією та виключення відповідача з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, до якого додав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.01.08р.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Приватне підприємство „Престиж”, м. Старокостянтинів відповідно до довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, станом на час розгляду справи, значиться в державному реєстрі.

24.07.2007 р. між сторонами укладена угода поставки товару № 966, згідно умов якої позивач (постачальник) зобов’язується передати у власність відповідача (покупця) медичний товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити її на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до взятих на себе по договору зобов’язань, 30.07.2007 р. позивачем було поставлено товар та передано у власність відповідача товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2 521,72 грн., що підтверджується видатковою накладною: № 113532 від 30.07.2007 р.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 847,98грн.

Згідно п.3.1 Угоди відповідач зобов'язувався здійснювати оплату поставленого товару, в термін вказаний у видатковій накладній.

Відповідач взятих на себе зобов’язань визначених договором не виконав, оплату за поставлений товар в сумі 1 673,74грн., в термін вказаний у видатковій накладній не провів.

Відповідно до пункту 5.2 Угоди у випадку не своєчасної оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу. Позивач відповідно до п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача 168,74 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач за період з серпня 2007 р. по січень 2008 р. нарахував відповідачу 215,88 грн. інфляційних нарахувань.

Враховуючи вищевикладене позивач просить стягнути з відповідача 1 673,74 грн. - основної заборгованості, 168,74 грн. - пені та 215,88 грн. - інфляційних нарахувань.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч.2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов є обґрунтованим, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково, у сумі 1 673,74 грн. - основної заборгованості, 215,88 грн. - інфляційних нарахувань та 145,85 грн. пені за період з 29.08.2007 р. по 29.02.08 р. у зв’язку з проведеною судом перевіркою правильності проведених нарахувань.

В позові в частині стягнення 22,89 грн. пені належить відмовити, оскільки в цій частині позовні вимоги заявлені безпідставно, без врахування вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача, у відповідності до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармако”, м. Київ до Приватного підприємства „Престиж”, м. Старокостянтинів про стягнення 2 058,36 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Престиж”, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 19/2 (код 32685112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармако”, Київська область, Києво-Святошинський район, вул. Балукова, 21, (код 20037376) 1 673,74 грн. (одна тисяча шісот сімдесят три грн. 74 коп.) заборгованості, 145,85 грн. (сто сорок п’ять грн. 85 коп.) пені, 215,88 грн.(двісті п’ятнадцять грн. 88 коп) 102,00 (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 22,89 грн. пені відмовити.

Суддя