Решение № 25516640, 31.07.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 року Справа № 09/5026/926/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі судового засідання - Лавріненко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України", м.Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", с.Копіювата Монастирищенського району Черкаської області про стягнення 190286,81 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 190286,81 грн., у тому числі: за договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу №91200093 від 15.12.2009 року: заборгованість за товар у розмірі 49251,02 грн., штраф у розмірі 25% від суми заборгованості - 29744,10 грн., штраф у розмірі 50% від суми заборгованості за не підписання договору застави - 59488,20 грн., проценти за користування грошовими коштами - 25400,50 грн., та за договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу №91200170 від 25.02.2010 року: заборгованість за товар у розмірі 13231,40 грн., штраф у розмірі 25% від суми заборгованості - 3307,85 грн., штраф у розмірі 50% від суми заборгованості за не підписання договору застави - 6615,70 грн., проценти за користування грошовими коштами - 3248,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі, укладених сторонами, договорів купівлі-продажу позивач поставив відповідачу насіння гібрида кукурудзи, яке останній прийняв без заперечень, але зобов'язання з оплати за насіння виконав частково, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати за товар; тому відповідачу нараховані договірні штрафні санкції за порушення строків оплати, а також штраф за не укладення, передбаченого договорами купівлі-продажу, договору застави майбутнього врожаю та проценти за користування грошовими коштами.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, представника у судове засідання втретє не направив. До початку судового засідання керівник відповідача повторно надіслав телеграму з клопотанням про перенесення розгляду справи на другу половину серпня, у зв'язку із хворобою представника Бурковського В.Г. Докази, які підтверджують повноваження представника Бурковського В.Г. діяти від імені відповідача та його хворобу відповідач суду не направив.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника відхилено судом. Вказані позивачем підстави для відкладення розгляду справи не є поважними, оскільки неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні, тощо) не позбавляє керівника можливості призначити іншого представника, а також не перешкоджає учаснику процесу направити до суду поштою (чи з іншим працівником) витребувані судом документи або інші документи, які учасник вважає за необхідне подати до справи (див. п.3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18). Окрім цього, суд враховує те, що ухвалою суду від 19 липня 2012 року відхилено аналогічне клопотання відповідача з наведенням в ухвалі суду зазначених мотивів і вказана ухвала суду отримана відповідачем.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

При відкладенні 19 липня 2012 року розгляду справи явка у судове засідання представників сторін визначена судом на їх розсуд.

Неявка у судове засідання представників сторін, явка яких не визнавалась обов'язковою, неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

1. 15 грудня 2009 року між ТОВ Агрофірма "Сади України" (продавець, позивач у справі) та ТОВ "Мрія" (покупець, відповідач у справі) укладено Договір купівлі-продажу №91200093 (далі - Договір №91200093), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію - насіннєвий матеріал - гібрид кукурудзи NS-205 в кількості 80 п.о. на суму 44065,33 грн. (без ПДВ), гібрид кукурудзи NS-3014 в кількості 100 п.о. на суму 55081,67 грн. (без ПДВ), всього на суму 118976,40 грн. (з ПДВ). Посівна одиниця = 80 000 насінин = 1 мішок. (розділ 1 Договору №91200093).

У розділі 2 Договору №91200093 сторони визначили умови щодо кількості та якості товару, яка підтверджується свідоцтвом на насіння.

Згідно розділу 3 Договору №91200093 поставка здійснюється на базисі EXW - склад продавця (Інкотермс-2000), строк поставки товару з 15.12.2009 року по 30.04.2010 року, датою поставки партії товару вважається дата, вказана у видатковій накладній.

У розділі 4 Договору №91200093 сторони домовились, що загальна вартість товару складає 99147,00 грн., ПДВ-20% - 19829,40 грн., всього 118976,40 грн. та еквівалентна 14909,32 доларам США, виходячи з офіційного курсу долара встановленого НБУ на дату укладення Договору - 7,98 грн./$1. Покупець кінцевий розрахунок за поставлений товар здійснює у період з 01 серпня 2010 року по 01 жовтня 2010 року включно (п.4.2). Оплата, проведена у вказаний строк вважається своєчасною, при проведенні оплати після строку, обумовленого п.4.2 даного Договору, оплата вважається простроченою. Розмір платежу по даному Договору підлягає коригуванню в залежності від відношення офіційного курсу долара установленого НБУ до української гривні станом на день платежу. Сума, яку покупець зобов'язаний сплатити продавцю фіксується продавцем у рахунку-фактурі на оплату товару, яка вставляється на адресу покупця за два дні до кінцевого строку розрахунку. При здійсненні покупцем оплати після строку, вказаного в п.4.2 даного Договору, покупець зобов'язаний сплатити відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 2% за кожний день прострочення. Проценти нараховуються з дня, коли товар повинен бути оплачений і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу кожний день прострочення.

Пунктом 6.1 Договору №91200093 передбачено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань покупцем по оплаті товару в розмірі 118976,40 грн. у строки, обумовлені даним Договором, покупець зобов'язується представити в заставу майбутній врожай соняшника на полі площею 79 га, застава майбутнього урожаю оформлюється Договором застави майбутнього урожаю.

Згідно п.7.1 Договору №91200093 у випадку, якщо покупець не здійснить оплату в строки, зазначені у даному Договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 25% від вартості товару.

Відповідно до п.7.5 Договору №91200093 у випадку не прибуття покупця до продавця у строк, обумовлені п.6.3 Договору для укладання Договору застави, або не укладання Договору застави по іншим, не залежним від продавця причинам, покупець несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 50% від вартості товару.

На виконання умов Договору №91200093 позивач здійснив поставку відповідачу насіннєвого матеріалу - гібрид кукурудзи NS-205 в кількості 80 п.о. на суму 44065,33 грн. (без ПДВ), гібрид кукурудзи NS-3014 в кількості 100 п.о. на суму 55081,67 грн. (без ПДВ), всього на суму 118976,40 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №91200420 від 26.04.2010 року, податковою накладною від 26.04.2010 року №1066/2 на суму 118976,40 грн.. Насіння отримав представник відповідача Король М.М., який діяв на підставі довіреності від 26.04.2010 року серії ЯОЛ №5956685. Якість насіння підтверджується Сертифікатом на насіння України серії БН №168732 виданого 01.03.2010 року держнасінінспекцією Кегичівського району Харківської області (на насіння кукурудзи сорту NS-3014 генерація F1) та Сертифікатом на насіння України серії БН №168732 виданого 09.04.2010 року держнасінінспекцією Кегичівського району Харківської області (на насіння кукурудзи сорту NS-205 генерація F1).

2. 25 лютого 2010 року між ТОВ Агрофірма "Сади України" (продавець, позивач у справі) та ТОВ "Мрія" (покупець, відповідач у справі) укладено Договір купівлі-продажу №91200170 (далі - Договір №91200170), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію - насіннєвий матеріал - гібрид кукурудзи NS-3014 (F1) в кількості 20 п.о. на суму 11026,16 грн. (без знижки), знижка 330,78 грн., сума без ПДВ - 10695,38 грн., всього на суму 12834,46 грн. (з ПДВ). Посівна одиниця = 80 000 насінин = 1 мішок (розділ 1 Договору №91200170).

У розділі 2 Договору №91200170 сторони визначили умови щодо кількості та якості товару, яка підтверджується свідоцтвом на насіння.

Згідно розділу 3 Договору №91200170 поставка здійснюється на базисі EXW - склад продавця (Інкотермс-2000), строк поставки товару з 01.04.2010 року по 05.06.2010 року, датою поставки партії товару вважається дата, вказана у видатковій накладній.

У розділі 4 Договору №91200170 сторони домовились, що загальна вартість товару складає 10695,38 грн., ПДВ-20% - 2139,08 грн., всього 12834,46 грн. Покупець зобов'язується здійснити оплату за товар в період з 01.04.2010 року по 31.05.2012 року включно (п.4.2). Оплата, проведена у вказаний строк вважається своєчасною, при проведенні оплати після строку, обумовленого п.4.2 даного Договору, оплата вважається простроченою. У випадку не проведення розрахунків у строки, обумовлені в п.4.2 даного Договору, ціна на товар та умови розрахунку змінюються та здійснюється наступний порядок розрахунку - ціна товару без скидки - 13231,40 грн. Загальна вартість товару складає 11026,16 грн., ПДВ-20% - 2205,24 грн., всього 13231,40 грн. та еквівалентна 1668,52 доларам США, виходячи з офіційного курсу долара встановленого НБУ на дату укладення Договору - 7,93 грн./$1. Покупець здійснює оплату за поставлений товар в період з 01.09.2010 року по 01.11.2010 року включно (п.4.5.3). Розмір платежу по даному Договору підлягає коригуванню в залежності від відношення офіційного курсу долара установленого НБУ до української гривні станом на день платежу. Сума, яку покупець зобов'язаний сплатити продавцю, фіксується продавцем у рахунку-фактурі на оплату товару, яка виставляється на адресу покупця за два дні до кінцевого строку розрахунку. При здійсненні покупцем оплати після строку, вказаного в п.4.5.3 даного Договору, покупець зобов'язаний сплатити відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 2% за кожний день прострочення. Проценти нараховуються з дня, коли товар повинен бути оплачений і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 6.1 Договору №91200170 передбачено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань покупцем по оплаті товару в розмірі 13231,40 грн. у строки, обумовлені даним Договором, покупець зобов'язується надати в заставу майбутній врожай соняшника на полі площею 9 га, застава майбутнього урожаю оформлюється Договором застави майбутнього урожаю.

Згідно п.7.1 Договору №91200170 у випадку, якщо покупець не здійснить оплату в строки, зазначені у п.4.5.3 даного Договору, він зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 25% від вартості товару.

Відповідно до п.7.5 Договору №91200170 у випадку не прибуття покупця до продавця у строки, обумовлені п.6.3 Договору для укладання Договору застави, або не укладання Договору застави по інших, не залежних від продавця причинах, покупець несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 50% від вартості товару.

На виконання умов Договору №91200170 позивач здійснив поставку відповідачу насіннєвого матеріалу - насіння гібриду кукурудзи NS-3014 (F1) в кількості 20 п.о. на суму 11026,16 грн. (без знижки), знижка 330,78 грн., сума без ПДВ - 10695,38 грн., всього на суму 12834,46 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №91200546 від 01.06.2010 року, податковою накладною від 01.06.2010 року №17/2 на суму 12834,46 грн. Насіння отримав представник відповідача Король М.М., який діяв на підставі довіреності від 26.04.2010 року серії ЯОЛ №5956685.

В порушення умов Договорів відповідач у встановлені ними строки не здійснив оплату за отримане насіння.

Згідно листа ПАТ "ОТП Банк" від 21.02.2012 року №700-10-3/362, який адресований позивачу, значення показника FIDR у 2010 році становило від 16% до 13%.

21 листопада 2011 року сторони склали Акт про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становила 248198,39 грн., а заборгованість позивача перед відповідачем становила 186112,91 грн., і зустрічні однорідні вимоги сторін погашаються в сумі 186112,91 грн. Після підписання цього акту у ТОВ "Мрія" заборгованість перед ТОВ АФ "Сади України" становить 62085,48 грн. по Договору №91200093 від 15.12.2009 і Договору №91200170 від 25.02.2010.

04 липня 2012 року сторонами складені два двосторонні акти звірки взаєморозрахунків, які підписані представниками обох сторін і скріплені печатками підприємств, згідно яких заборгованість відповідача перед позивачем становить 49251,02 грн. по Договору №91200093 та 12834,46 грн. по Договору №91200170.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення боргу з оплати за поставлене на підставі договору насіння гібриду кукурудзи, а також штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань, процентів за користування чужими коштами.

Позивач і відповідач є юридичними особами, суб'єктами господарювання, в розумінні положень Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов'язання, які виникли між сторонами на підставі наведених Договорів, є господарськими, у сфері господарсько-торговельної діяльності.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди та іншими.

Договори, на підставі яких виникли господарські зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є договорами поставки, предметом яких є поставка насіння гібриду кукурудзи, оскільки відповідачем придбане насіння для використання його у своїй підприємницькій діяльності, що є характерною ознакою договору поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих цим ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про договір купівлі-продажу.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договорів, на підставі яких виникли майнові зобов'язання сторін, є поставка насіння гібриду кукурудзи.

Правові відносини між виробниками та споживачами насіння і садивного матеріалу регулює спеціальний Закон України "Про насіння і садивний матеріал" від 26 грудня 2002 року № 411-IV, із змінами (далі - ЗУ "Про насіння і садивний матеріал").

Згідно зі ст.2 ЗУ "Про насіння і садивний матеріал" насіння і садивний матеріал являється об'єктом насінництва.

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про насіння і садивний матеріал" сторони договору поставки, на підставі якого виникли господарські зобов'язання, являються суб'єктами насінництва та розсадництва.

ЗУ "Про насіння і садивний матеріал" не містить спеціальних положень стосовно розрахунків за поставлені насіння та садивний матеріал, тому до спірних правовідносин застосовуються положення договорів та загальні положення законодавства.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу насіння гібриду кукурудзи, яке відповідач прийняв без зауважень. Претензій стосовно якості посівного матеріалу не заявлено. Після проведення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість відповідача перед позивачем по обох договорах становить 62085,48 грн. (49251,02 грн. по Договору №91200093 + 12834,46 грн. по Договору №91200170).

Заявлена у позові сума 13231,40 грн. основного боргу по Договору №91200170, не відповідає матеріалам справи, зокрема, вищенаведеним видатковим та податковим накладним, акту про залік зустрічних однорідних вимог, акту звірки розрахунків по Договору №91200170.

Тому суд вважає, що позивач фактично не скористався передбаченим договором правом на збільшення ціни за рахунок 3% знижки в сумі 330,78 грн., у разі порушення покупцем (відповідач) встановленого договором строку оплати. Двостороннім актом про залік зустрічних однорідних вимог, який складений 21 листопада 2011 року, тобто після настання строку оплати за поставлене насіння, визначаючи суму боргу, сторони виходили з вартості насіння гібриду кукурудзи - 12834,46 грн., у тому числі ПДВ (знижка 3%), тобто передбаченої п.1.1 Договору №91200170, а не з вартості 13231,40 грн., у тому числі ПДВ, передбаченої п.4.5.1 цього Договору.

Отже, визначення позивачем у позовній заяві заборгованості по Договору №91200170 у розмірі 13231,40 грн. (без врахування знижки 330,78 грн.), суд вважає необґрунтованим, тому в частині стягнення 330,78 грн. боргу з оплати за поставлене насіння, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведені норми законодавства, умови Договорів та докази у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 62085,48 грн. грн. боргу з оплати за поставлене насіння кукурудзи, у тому числі: 49251,02 грн. по Договору №91200093 і 12834,46 грн. по Договору №91200170.

Щодо заявлених до стягнення договірних штрафних санкцій, процентів за користування грошовими коштами, суд виходить з наступного.

1.Стосовно заявлених до стягнення 25% за прострочення виконання грошових зобов'язань та 50% за невиконання зобов'язання з укладення договору застави майбутнього урожаю.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив умови договорів щодо строків оплати за прийняте ним насіння кукурудзи. Відповідач не навів підстав для звільнення його від встановленої відповідальності за порушення договірного господарського зобов'язання, не встановлені такі підстави і судом. Таким чином, позивач вправі застосувати до відповідача встановлену договором і законом відповідальність за порушення господарського зобов'язання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У Договорах сторони встановили, відповідальність у виді штрафу в розмірі 25% від вартості товару, у разі не виконання оплати у строки, встановлені договором, та у розмірі 50% від вартості товару, у разі не укладення договору застави, тобто у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання за наявності факту порушення, встановленого договором.

Позивач просить стягнути по Договору №91200093 штраф у розмірі 25% від вартості товару за порушення строку оплати - 29744,10 грн., штраф у розмірі 50% від вартості товару за не підписання договору застави - 59488,20 грн., по Договору №91200170 штраф у розмірі 25% від вартості товару за порушення строку оплати - 3307,85 грн., штраф у розмірі 50% від вартості товару за не укладення договору застави - 6615,70 грн.

Застосований позивачем договірний штраф у розмірі 25% вартості поставленого товару, відповідає праву позивача, оскільки відповідач не оплатив вартість товару у встановлений договором строк, тобто суму 118976,40 грн. по Договору №91200093 у період з 01 вересня 2010 року по 01 жовтня 2010 року і суму 12834,46 грн. по Договору №91200170 у період з 01 квітня 2010 року по 31 травня 2010 року.

Проте, сума цього штрафу становить 32952,72 грн., у тому числі: 29744,10 грн. (118976,40 грн. вартість поставленого, але не оплаченого у встановлений строк насіння по Договору №91200093 х 25%) + 3208,62 грн., замість 3307,85 грн. заявлених (12834,46 грн. вартість поставленого, але не оплаченого у встановлений строк насіння по Договору №91200170 х 25%). Різниця 99,23 грн. між, заявленою позивачем по Договору №91200170 сумою цього штрафу в сумі 3307,85 грн., і розрахованою до стягнення судом 3208,62 грн., виникла у зв'язку з тим, що позивачем штраф розрахований від вартості поставленого по цьому Договору насіння - 13231,40 грн., тобто без врахування, встановленої договором 3% знижки, що судом визнано безпідставним (обґрунтування наведені у рішенні вище щодо стягнення основного боргу).

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 32952,72 грн., в частині стягнення 99,23 грн. 25% штрафу по Договору №91200170 суд відмовляє у позові.

Застосований позивачем договірний штраф у розмірі 50% вартості поставленого товару, не відповідає праву позивача, оскільки порушення відповідачем умов Договорів щодо укладення, в якості забезпечення виконання зобов'язань з оплати за поставлене насіння, договору застави майбутнього урожаю, не є доведеним, оскільки позивач не надав жодних доказів з цього порушення. Окрім цього, суд враховує, що урожай, який підлягав заставі, отриманий у 2010 році; при складенні 21 листопада 2011 року двостороннього Акту про залік зустрічних однорідних вимог, вимоги про укладення договору застави позивач не ставив і не перевіряв його наявність чи відсутність.

Таким чином, суд відмовляє у позові про стягнення 59488,20 грн. штрафу за не укладення договору застави по Договору №91200093 та про стягнення 6615,70 грн. штрафу за не укладення договору застави по Договору №91200170.

2.Стосовно заявлених до стягнення процентів за користування чужими коштами в сумі 25400,50 грн. по Договору №91200093 та 3248,04 грн. по Договору №91200170.

Статтею 694 ЦК України, на яку посилається позивач, як на правову підставу застосування 16% процентної ставки, встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У Договорах, на підставі яких позивач просить стягнути проценти за користування грошовими коштами, сторони встановили, що при здійсненні покупцем оплати після строку, вказаного у даному Договорі, покупець зобов'язаний сплатити відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 2% за кожний день прострочення. Проценти нараховуються з дня, коли товар повинен бути оплачений і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу кожний день прострочення.

Розмір процентів за користування грошовими коштами по Договору №91200093 позивач визначив в сумі 25400,50 грн. і по договору №91200170 в сумі 3248,04 грн., тобто 16% на рік від вартості товару за 589 днів, посилаючись на коментар до ч.5 ст.694 ЦК України, лист ПАТ "ОТП Банк" щодо значення показника FIDR на перший банківський день кожного місяця протягом 2010 року.

Позовні вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що не відповідають умовам договорів та закону, з огляду на наступне.

FIDR, про розмір якого зазначено у листі ПАТ "ОТП Банк", - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів на фінансовому ринку України ставка FIDR може змінюватись (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому Сторонами у Кредитному договорі.

Наведені у розділі "Порядок плати" договорів умови щодо сплати процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2% за кожний день прострочення, не відповідають правовій природі процентів за користування чужими коштами, встановленій ст.536 ЦК України, також не відповідають правовій природі процентів, у якості санкцій за порушення боржником грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України.

Позивач не навів підстави відступлення від умов Договорів щодо розміру процентів та застосування до спірних правовідносин процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб. Також позивач не обґрунтував договірну правову природу стягуваних процентів: віднесення їх до боргу чи до особливого розміру відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими та не доведеними позовні вимоги про стягнення 16% процентів за користування грошовими коштами, тому в цій частині вимог суд відмовляє у позові.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву, не заперечив і не спростував доводи позивача.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 62085,48 грн. основного боргу з оплати за насіння кукурудзи, 32952,72 грн. договірних штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1900,76 грн. судового збору ((62085,48 грн. + 32952,72 грн.) х 2%).

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (Черкаська область, Монастирищенський район, с. Копіювата, ідентифікаційний код 03791568) на користь товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України" (юридична адреса: Харківська область, Кегичівський район, селище Красне, фактична адреса: м.Харків, вул. Академіка Проскури, буд.1, ідентифікаційний код 20212313) - 62085,48 грн. основного боргу, 32952,72 грн. договірних штрафних санкцій та 1900,76 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 03 серпня 2012 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко