Решение № 25465921, 17.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/Шаумяна, 4, тел. 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.12 Справа № 5009/2335/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія»(юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 3-г)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наково-виробниче підприємство «РІСТ»(юридична адреса: м. Вільнянськ, вул. Червоноармійська, 5)

про стягнення 227 444 грн. 30 коп.

суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача -Максименко К.В. -довіреність б/н від 03.10.2011 р.;

від відповідача - не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.06.2012 р. до господарського суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наково-виробниче підприємство «РІСТ» 227 444 грн. 30 коп., з яких: 197 314 грн. 50 коп. -основного боргу, 1268 грн. 13 коп. -3% річних; 6 343 грн. 99 коп. пені, 22 517 грн. 68 коп. штрафу.

Позовну заяву було подано на підставі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України і обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем умов договору поставки № 210201/12 від 21.02.2012 р. щодо своєчасної оплати отриманої від позивача продукції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 17.07.2012 р.

17.07.2012 р. від позивача у справі надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу та підтримав позовні вимоги щодо стягнення 1268 грн. 13 коп. -3% річних; 6 343 грн. 99 коп. пені, 22 517 грн. 68 коп. штрафу.

В судовому засіданні 17.07.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги (з урахуванням заяви від 17.07.2012 р.).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із п.п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія»(продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наково-виробниче підприємство «РІСТ»(покупцем) було укладено договір поставки № 210201/12 (надалі -договір).

Відповідно до п. 1.1 та 1.2 договору, в порядку та на умовах, визначених у даному договорі та специфікаціях, позивач зобов'язувався поставити і передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість. Найменування, кількість, одиниця виміру, ціни за одиницю товару, загальна вартість партії товару визначаються у узгоджених сторонами специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що датою поставки вважається дата передачі товару, зазначена у первинних документах, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Згідно із п. 5.1 договору, оплата за кожну партію товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у строки, зазначені у узгодженій сторонами специфікації.

До договору сторонами було підписано специфікацію № 1 із зазначенням найменування, вартісних та кількісних показників товару та загальної суми - 40 576 грн. 80 коп. Умови оплати: відстрочка платежу 45 календарних днів з моменту підписання договору. Строк поставки - 8 робочих днів з моменту підписання договору.

Крім того, специфікацію № 2 із зазначенням найменування, вартісних та кількісних показників товару та загальної суми - 204 600 грн. 00 коп., сторони, також, визначили умови оплати: відстрочка платежу 45 календарних днів з моменту підписання договору. Строк поставки - 2 750 шт. протягом 7 календарних днів з моменту узгодження зразку деталі, габаритних, геометричних розмірів та підписання договору та 2 750 шт. протягом 21 календарного дня з моменту узгодження зразку деталі, габаритних, геометричних розмірів та підписання договору.

На виконання умов договору, згідно видаткових накладних: № Ю-00000935 від 22.02.2012 р. на суму 13 920 грн. 00 коп.; № Ю-00001044 від 24.02.2012 р. на суму 41 536 грн. 80 коп.; № Ю-00001082 від 28.02.2012 р. на суму 1 860 грн. 00 коп.; № Ю-00001083 від 28.02.2012 р. на суму 87 420 грн. 00 коп.; № Ю-00001404 від 14.03.2012 р. на суму 37 200 грн. 00 коп.; № Ю-00001822 від 28.03.2012 р. на суму 63 240 грн. 00 коп., всього на суму 245 176 грн. 80 коп.

Відповідачем отримана від позивача продукція була оплачена частково в сумі 50 000 грн. 00 коп.

Листом № 531 від 27.04.2012 р. відповідач гарантував оплату позивачу заборгованості з 27.04.2012 р. по 07.05.2012 р. -70 000 грн. 00 коп., а залишок заборгованості -до 10.05.2012 р.

Станом на день подання позовної заяви відповідачем позивачу залишок заборгованості за поставлений товар сплачено не було.

Враховуючи не сплату відповідачем позивачу заборгованості за отриманий товар, останній звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно зі ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору поставки та специфікацій, позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем, поставивши йому товар на загальну суму 245 176 грн. 80 коп., що підтверджується видатковими накладними: № Ю-00000935 від 22.02.2012 р. на суму 13 920 грн. 00 коп.; № Ю-00001044 від 24.02.2012 р. на суму 41 536 грн. 80 коп.; № Ю-00001082 від 28.02.2012 р. на суму 1 860 грн. 00 коп.; № Ю-00001083 від 28.02.2012 р. на суму 87 420 грн. 00 коп.; № Ю-00001404 від 14.03.2012 р. на суму 37 200 грн. 00 коп.; № Ю-00001822 від 28.03.2012 р. на суму 63 240 грн. 00 коп. та довіреностями на отримання товару.

Листом № 531 від 27.04.2012 р. відповідач підтверджував наявність у нього заборгованості перед позивачем та гарантував оплату позивачу заборгованості з 27.04.2012 р. по 07.05.2012 р. -70 000 грн. 00 коп., а залишок заборгованості -до 10.05.2012 р.

Відповідачем отримана від позивача продукція була оплачена частково, в сумі 50 000 грн. 00 коп., 26.04. 2012 р. в сумі 20 000 грн. 00 коп. та 23.05.2012 р. в сумі 30 000 грн. 00 коп.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем, на підставі вищевказаного договору та накладних, складала 195 176 грн. 80 коп.

Однак, як встановлено судом та підтверджується сторонами у справі, спірна заборгованість була сплачена відповідачем позивачу після подання позовної заяви, платіжними дорученням № 3118 від 03.07.2012 р. та № 3182 від 06.07.2012 р.

Враховуючи вищевикладене, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 195 176 грн. 80 коп. основного боргу підлягає припиненню, у зв'язку із відсутністю предмета спору.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу судом відмовляється у задоволенні позовних вимог, з підстав не доведення позивачем жодними доказами факту наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 2 137 грн. 70 коп.

Так, у проекті акту звірки між сторонами у справі станом за період: 01.01.2012 р. -14.06.2012 р. позивачем зазначено сальдо на 01.01.2012 р. у розмірі 2 137 грн. 70 коп., однак жодних документальних доказів в підтвердження цієї заборгованості позивачем надано не було. Представником позивача у судовому засіданні також не було наведено жодних нормативних та документальних обґрунтувань в підтвердження цієї суми.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а щодо стягнення штрафу -у повному обсязі, на підставі наступного:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Здійснивши розрахунок сум пені, з урахуванням вищевказаних норм кодексу та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», беручи до уваги п. 7.1 договору, суд дійшов до висновку, що пеня за порушення відповідачем строків оплати складає 6 341 грн. 14 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити, як у безпідставно заявлених.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі, якщо затримка у оплаті поставленого товару перевищить 30 днів, покупець зобов'язаний виплатити продавцю штраф у розмірі 10% від суми поставленого, але неоплаченого товару.

Як вставлено судом, матеріалами справи підтверджується факт затримки у оплаті товару на суму 225 176 грн. 80 коп. більше ніж на 30 днів.

Враховуючи вищевикладене, розрахунок суми штрафу здійснено позивачем вірно, і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 22 517 грн. 68 коп. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем у справі і визнано правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 268 грн. 13 коп. 3% річних.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1268 грн. 13 коп. -3% річних; 6 341 грн. 14 коп. пені, 22 517 грн. 68 коп. штрафу.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити. Провадження у справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача 195 176 грн. 80 коп. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 503 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 195 176 грн. 80 коп. основного боргу припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наково-виробниче підприємство «РІСТ»(юридична адреса: м. Вільнянськ, вул. Червоноармійська, 5, р/р 26008962490733 в філії ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 25221038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія»(юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 3-г, п/р 26004976712782 в ЗФ ПУМБ, м. Запоріжжя, МФО 313623, код ЄДРПОУ 31507980) 1 268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 13 коп. 3% річних; 6 341 (шість тисяч триста сорок одна) грн. 14 коп. пені, 22 517 (двадцять дві тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 68 коп. штрафу та 4 503 (чотири тисячі п'ятсот три) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «27»липня 2012 року.