Постановление суда № 25413708, 24.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2044/12

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Драчук Т. О. Сторчака В. Ю.

при секретарі судового засідання: Александровій К.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Самбір О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 1500 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2010 році ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу № 23-к від 02.06.2010 року про звільнення його з посади начальника управління ветеринарної медицини Деражнянського району, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 1500 грн. 00 коп.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області № 23-к від 02.06.2010 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 1500,0 грн. задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області № 23-к від 02.06.2010 року; зобов'язано Головне управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області поновити ОСОБА_2 на посаді начальника управління ветеринарної медицини Деражнянського району з 02 червня 2010 року; зобов'язано Головне управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 червня 2010 року по 11 травня 2012 року; постанову в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України допущено до негайного виконання та стягнуто з Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 1500 грн. моральної шкоди.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач скориставшись своїм правом наділеним положеннями статті 191 КАС України надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу (вх. №32742/12), в яких просив останню - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, а саме: представника відповідача на підтримання доводів апеляційної скарги та доповнень до неї, позивача та його представника - на підтримання рішення суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, рішення суду першої інстанції щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що 19 січня 2007 року наказом виконуючого обов'язки начальника управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №3-к ОСОБА_2 було призначено на посаду начальника управління ветеринарної медицини у Деражнянському районі та присвоєно 13 ранг державного службовця (т. 1 а.с.7). Наказом начальника Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області від 02 червня 2010 року №23-к позивача звільнено з посади начальника управління ветеринарної медицини - головного державного інспектора ветеринарної медицини Деражнянського району за порушення Присяги державного службовця по пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" (т.1 а.с. 14) .

Зі змісту даного наказу видно, що він містить відсилання до п. 1 наказу по Головному управлінню ветеринарної медицини в Хмельницькій області від 01 червня 2010 року № 31-в "Про результати перевірки усунення недоліків в роботі установ ветеринарної медицини в Деражнянському районі" (т.1 , а.с.9-13).

Як випливає зі змісту наказу від 01 червня 2010 року № 31-в його складено за результатами перевірки усунення недоліків в роботі установ ветеринарної медицини в Деражнянському районі під час комплексної перевірки в грудні місяці 2009 року.

Зокрема, у тексті наказу перераховані порушення (недоліки), встановлені під час перевірки і зроблено висновки, що "численні недоліки та порушення в діяльності державних установ ветеринарної медицини, самого управління ветеринарної медицини в Деражнянському районі, що зводять нанівець ефективність їх роботи, є результатом безвідповідального відношення до виконання своїх службових обов'язків начальника управління ОСОБА_2, невиконання ним вимог абз. 3,5,8 ст. Закону України "Про державну службу" та порушення ним Присяги державного службовця в частині сумлінного відношення до виконання своїх службових обов'язків", також зазначено, що "за недостатній контроль за організацією роботи служби ветеринарної медицини в Хмельницькій області від 30.12.2009 року № 70-в ОСОБА_2 оголошено догану." Але належних висновків він для себе не зробив і продовжує несумлінно відноситись до виконання своїх службових обов'язків, не вживає належних заходів до поліпшення діяльності державних установ ветеринарної медицини району, його звільнено за порушення Присяги державного службовця за п. 6 статті 30 Закону України "Про державну службу".

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно зауважено на відсутність у даному наказі посилання на номер статті Закону України "Про державну службу", вимоги якої, на думку відповідача, порушив ( не виконав) ОСОБА_2, натомість, в наказі зазначається посилання на абзаци 3,5,8, з чого неможливо зрозуміти, які саме вимоги Закону України "Про державну службу" порушив або не виконав позивач.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач пов'язує звільнення позивача за порушення Присяги державного службовця з неналежною організацією роботи щодо усунення недоліків, встановлених попередньою перевіркою, а також фактом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у грудні 2009 року. Дана обставина, на думку відповідача, свідчить про триваючий характер несумлінної роботи позивача на своїй посаді, неврахування ним результатів перевірки у 2009 році, що призвело до порушення ним Присяги державного службовця.

Що стосується притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в грудні 2009 року, варто зауважити таке. Наказом начальника головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області "Про результати комплексної перевірки роботи установ державної ветеринарної медицини Деражнянського району" № 70-в від 30.12.2009 року роботу управління ветеринарної медицини в Деражнянському районі щодо організації та контролю за роботою установ ветеринарної медицини району визнано незадовільною, за недостатній контроль та організацію роботи служби ветеринарної медицини району начальнику управління ОСОБА_2 оголошено догану.

Однак, про існування даного наказу та дисциплінарного стягнення позивачу стало відомо зі змісту наказу № 31-в від 01.06.2010 року, одразу після звільнення. Адже, як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 особисто ознайомлений з даним наказом або що цей наказ надходив до управління ветеринарної медицини у Деражнянському районі. Дана обставина підтверджується, також, витягами із журналів реєстрації вхідної інформації за 2009-2010 роки, з яких видно, що даний наказ до управління не надходив. Більш того, представником відповідача підтверджено, що письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення у позивача не відбирались.

Тоді як за правилами частини 1 та частини 4 статті 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку.

Відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону. З тексту Присяги державного службовця слідує, що державний службовець присягається суворо дотримуватись Конституції та законів України, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Статтею 14 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Розділ 9 Положення про управління ветеринарної медицини в Деражнянському районі, затвердженого 07.07.2009 року начальником Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, визначає повноваження начальника управління.

Судом першої інстанції встановлено, що на думку відповідача позивачем не виконувались посадові обов'язки передбачені абзацами 2 та 3 даного розділу, вказавши, що порушення Присяги державного службовця проявилось у неналежній організації роботи управління та виданні наказів поза межами компетенції.

Зокрема, відповідач посилається на порушення ОСОБА_2 вимог Закону України "Про державну службу", що виявилось у виданні наказу № 1-к від 01.02.2010 року про переведення на посаду заступника начальника управління спеціаліста управління Ткачука О.О. без оголошення та проведення конкурсу, та наказу № 6-В від 23.03.2010 року "Про виплату премій по підсумках роботи за 1-й квартал 2010 року", яким ОСОБА_2 наказав преміювати за 1-й квартал 2010 року працівників лікарні ветеринарної медицини Деражнянського району.

Проте, як встановлено судом, наказ начальника управління ветеринарної медицини в Деражнянському районі № 1-к від 01.02.2010 року був скасований його ж наказом № 3-к від 28.04.2010 року і на час проведення перевірки та видання наказу № 31-в від 01.06.2010 року, втратив чинність.

Наказом № 6-в від 23.03.2010 року ОСОБА_2 наказав преміювати працівників лікарні ветеринарної медицини за підсумками роботи за 1-й квартал. Судом встановлено, що даний наказ не був виконаний безпосередньо, його видання не спричинило негативні матеріальні або будь-які інші наслідки. Преміювання працівників лікарні за цей період було здійснене на підставі наказу начальника Деражнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 36 від 25.03.2010 року.

Частиною 3 статті 149 Кодексу законів про працю України при обранні виду стягнення роботодавець зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку (зокрема, форму вини працівника), заподіяну порушенням шкоду, обставини, за яких скоєно проступок, та попередню роботу працівника.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що як в оскаржуваному наказі, так і в наказі №31-к від 01.06.2010 року, який слугував винесенню наказу №23-к від02.06.2010 року відповідачем не конкретизовано, які саме дії вчинив позивач в порушення Закону України "Про державну службу", не наведено конкретних фактів невиконання позивачем обов'язків та не вказано на відсутність поважних причин для невиконання обов'язків.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, які знайшли своє підтвердження в оскаржуваній постанові, стосовно того, що заслуговує на увагу той факт, що ОСОБА_2 до, під час та після звільнення неодноразово пропонувались посади спеціалістів управління ветеринарної медицини ( які також є державними службовцями), від яких він відмовився. Також в судовому засіданні було зазначено, що особливих нарікань робота ОСОБА_2 як спеціаліста ветеринарної медицини у відповідача не викликала, тоді як його робота на посаді начальника управління оцінювалась незадовільно. Тоді як, статус державного службовця відповідно до Закону "Про державну службу" є єдиним для державних службовців будь-яких категорій та не залежить від займаної посади або рангу державного службовця.

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що у квітні 2010 року начальнику управління ОСОБА_2 був присвоєний 12-й ранг державного службовця, який зберігався за ним на день звільнення, що підтверджується довідкою Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області № 22/2-1/23-629 від 29.09.2010 року. Окрім того, відповідачем у грудні 2009 року, лютому, березні 2010 року здійснювалось преміювання працівників та керівництва управління ветеринарної медицини в Деражнянському районі, у тому числі ОСОБА_2, що підтверджується листами-дозволами Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області від 28.12.2009 року № 22/2-2/23-602, від 29.03.2010 року № 22/2-2/23-174.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі дії свідчать про непослідовність дій (актів) відповідача стосовно оцінки результатів роботи ОСОБА_2 на посаді начальника управління. Зважаючи на що ОСОБА_2 був присвоєний черговий ранг державного службовця, можна дійти висновку, що позивачем виконувались свої повноваження належним чином.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов вірного висновку скасувавши наказ Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області № 23-к від 02.06.2010 року та поновивши позивача на посаді начальника управління ветеринарної медицини Деражнянського району з 02 червня 2010 року, з огляду на те, що при винесенні оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_2 було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, оскільки відповідачем у зазначеному наказі не вказано, які саме порушення стали підставою для застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Також, судом першої інстанції було правильно вирішено питання щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02 червня 2010 року по 11 травня 2012 року, допустивши постанову в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України до негайного виконання, а також стягнуто з Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 1500 грн. моральної шкоди, розмір якої є адекватним та таким, що відповідає встановленим та доведеним обставинам справи.

Відповідно до статтей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до підпунктів 1,3 частини 3 статті 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, ним не доведено правомірності винесення оскаржуваного наказу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 липня 2012 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Драчук Т. О.

Сторчак В. Ю.