№ 25409590, 20.07.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1719/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретарів - Колотовічевій Г.В., Слободянюка К.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Диском»до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002002310 від 29.02.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Диском» (далі -позивач, або - ТОВ «Диском») з позовом (а.с.2-8) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі -відповідач, або - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002002310 від 29.02.2012 року, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 300615 гривень (300614 гривень за основним платежем, 1 гривня за штрафними (фінансовими) санкціями).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки № 907/22-20/33060098 від 17.02.2012 року, складеного ДПІ, але висновки Акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, оскільки порушення вимог п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України (далі -ПК України) ним не допущено. Основним видом діяльності ТОВ «Диском»є оптова торгівля електропобутовими приладами, іншими машинами та устаткуванням. Для здійснення своєї господарської діяльності позивач придбав у ПП «Бізнесіндустрія»товари згідно договору поставки №159/3 від 10.01.2011 року. Товари, які були придбані ТОВ «Диском»у травні 2011 року на підставі вказаного договору, у подальшому були реалізовані іншим контрагентам - ТОВ «Асоціація Таір», ТОВ «Комфі трейд»та іншим. Позивач вказує, що нарахований ним податковий кредит по господарським відносинам з ПП «Бізнесіндустрія»підтверджуються належним чином складеними первинними документами, в тому числі податковими накладними, видатковими накладними.

Позивач зазначив, що відповідач в Акті перевірки безпідставно вважає нікчемними і безтоварними реальні і абсолютно законні господарські операції між ним та ПП «Бізнесіндустрія». В Акті перевірки належним чином не обґрунтовано та не доведено порушення позивачем при укладанні угод з ПП «Бізнесіндустрія»норм статей 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України). Позивач зазначає, що договір поставки №159/3 від 10.01.2011 року між ним та вказаним контрагентом не був визнаний недійсним у судовому порядку. В зв'язку з цим висновок відповідача про фіктивність вказаного договору є безпідставним. Крім того, позивач, посилаючись на ст. 61 Конституції України вказує, що у разі недодержання контрагентом позивача -ПП «Бізнесіндустрія», вимог чинного законодавства такий факт не може бути підставою для застосування до ТОВ «Диском»заходів по донарахуванню податкових зобов'язань. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати ведення своїм контрагентом бухгалтерського та податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, наполягала на тому, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства, просила в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Диском»зареєстроване 17.08.2004 року Печерською районною адміністрацією Київської міської ради (а.с. 66-67), взято на облік в органах державної податкової служби 07.09.2004 року за №36103. ТОВ «Диском»є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100095338 від 04.02.2008 року, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а.с.49).

На підставі наказу ДПІ №201 від 26.01.2012 року, направлень №000355/293, №000354/292 від 26.01.2012 року та №000755/471 від 07.02.2012 року фахівцями ДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Диском»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2010 року.

Перевірка проводилась з 30.01.2012 року по 10.02.2012 року. За результатами перевірки був складений Акт перевірки № 907/22-20/33060098 від 17.02.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Диском»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2010 року (далі - Акт перевірки) ( а.с. 12-48).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого ним у травні 2011 року занижено ПДВ на загальну суму 300614,00 гривень. (а.с.47).

На підставі Акту перевірки 29.02.2012 року ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення № 0002002310, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 300615,00 гривень (300614,00 гривень за основним платежем, 1,00 гривня за штрафними (фінансовими) санкціями) ( а.с. 11).

Висновки ДПІ, які містяться в Акті перевірки, про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Бізнесіндустрія»в травні 2011 року базуються на складеному ДПІ акті №33/23-5/37350549 від 23.01.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Бізнесіндустрія»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків у травні 2011 року (а.с. 197-202). Згідно акту перевірки №33/23-5/37350549 від 23.01.2012 року, встановлено відсутність у ПП «Бізнесіндустрія»основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності: складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів. Також згідно Акту перевірки ПП «Бізнесіндустрія»№33/23-5/37350549 від 23.01.2012 року основним постачальником товарів (послуг) ПП «Бізнесіндустрія»у травні 2011 року є ТОВ «Бенсл». Згідно Акту перевірки ТОВ «Бенсл» № 298/23-50/36476569 від 05.10.2011 року, складеного ДПІ у Святошинському районі м. Києва (а.с. 203-217), встановлено відсутність у ТОВ «Бенсл»об'єктів оподаткування по операціям з продажу придбання товарів (послуг) в розумінні статей 185, 188 ПК України, що призвело до неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ контрагентами-покупцями, в тому числі ПП «Бізнесіндустрія». Виходячи з матеріалів актів перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 298/23-50/36476569 від 05.10.2011 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси №33/23-5/37350549 від 23.01.2012 року, відповідач в Акті перевірки ТОВ «Диском»зробив висновок про безтоварність операцій з поставки товарів від ТОВ «Бенсл»до ПП «Бізнесіндустрія»та, як наслідок, про безтоварність операцій з поставки товарів від ПП «Бізнесіндустрія»до ТОВ «Диском»у травні 2011 року.

На підставі вищевикладеного ДПІ в Акті перевірки ТОВ «Диском»зробила висновок про те, що угоди на придбання товарів, укладені між позивачем та ПП «Бізнесіндустрія»є протиправними, укладені без мети настання реальних наслідків, суперечать публічному порядку. Отже, зазначені договори відповідно до ст.215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного Кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Отже, позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до витрат дохідної частини Державного бюджету України.

Суд вважає викладені доводи Акту перевірки безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000661530 від 29.02.2012 року таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно довідки з ЄДРПОУ одним з видів господарської діяльності ТОВ «Диском»є оптова торгівля електропобутовими приладами, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (а.с. 64, 65). Судом встановлено, що ТОВ «Диском»10.01.2011 року уклав генеральний договір поставки №159/3 з ПП «Бізнесіндустрія», згідно п.1.1. якого ПП «Бізнесіндустрія», як постачальник, взяло на себе зобов'язання передати у власність покупцю (ТОВ «Диском») непродовольчі товари, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити в порядку і на умовах, викладених в договорі вартість товару. Відповідно до п.5.2. Генерального договору поставки №159/3 від 10.01.2011 року ТОВ «Диском»здійснює доставку товарів зі складу постачальника ПП «Бізнесіндустрія»за свій рахунок (а.с.68-70). На виконання договору поставки №159/3 від 10.01.2011 року ПП «Бізнесіндустрія»здійснило у травні 2011 року поставку «ТОВ «Диском»електропобутової техніки (холодильники, морозильники та ін.) на загальну суму 1509564 гривень, в тому числі 300614 гривень ПДВ. Факт поставки, отримання та оплати ТОВ «Диском»вказаної техніки підтверджується накладними №37 від 16.05.2011 року, №55 від 20.05.2011 року, №56 від 20.05.2011 року, актами приймання продукції (товарів) за кількістю від 16.05.2011 року та від 20.05.2011 року, податковими накладними №37 від 16.05.2011 року, №55 від 20.05.2011 року, №56 від 20.05.2011 року, реєстром документів по банківському рахунку ТОВ «Диском»(а.с.76-84,151).

Перевезення вищевказаної техніки було здійснено ТОВ «Мірс»на підставі генерального договору №766 про надання логістичних послуг від 09.03.2010 року (а.с. 163-165), укладеного між ТОВ «Мірс»та ТОВ «Диском». Згідно з п.п.1.1.-1.3. вказаного договору ТОВ «Мірс»(виконавець за договором) взяло на себе зобов'язання за рахунок Клієнта (ТОВ Диском») виконати та організувати виконання наступних послуг: розвантаження товарів Клієнта на складі Виконавця, перевантаження (навантаження) товарів Клієнта на автомобільні транспортні засоби (а.с.71-73). ТОВ «Мірс»здійснювало перевезення товару, належного ТОВ «Диском», з використанням транспортних засобів, які належать ТОВ «Мірс»на праві власності, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, наданими позивачем до суду (а.с.152-162).

Товари, які були придбані ТОВ «Диском»у ПП «Бізнесіндустрія», в травні 2011 року в подальшому були реалізовані позивачем іншим контрагентам: ТОВ «Асоціація Таір», ТОВ «Комфі трейд», ТОВ «Профіелектронік», ТОВ «Сав-Дістрибьюшн», ТОВ «Юг-контракт», що підтверджується наданими позивачем накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.96-133).

Дослідивши договір №159/3 від 10.01.2011 року, укладений позивачем з ПП «Бізнесіндустрія», суд вважає, що він щодо форми та змісту відповідає вимогам ст.180 ГК України та ст.203 ЦК України. Жодної підстави, передбаченої законом, вважати вказаний договір нікчемними, судом не встановлено.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що договір №159/3 від 10.01.2011 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки жодного доказу того, що господарські операції між позивачем та ПП «Бізнесіндустрія»мали безтоварний характер, крім посилань на акт перевірки №33/23-5/37350549 від 23.01.2012 року, складеного ДПІ відносно ПП «Бізнесіндустрія»в Акті перевірки не зазначено, та відповідачем суду не надано.

Дослідивши Акт перевірки № 907/22-20/33060098 від 17.02.2012 року, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає, що він не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України №984 від 22.12.2010 року (далі -Порядок №984), оскільки не містить чітких і об'єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Пунктом 6 розділу І Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з п.5.2 розділу 2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення в акті перевірки необхідно також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

В Акті перевірки № 907/22-20/33060098 відносно позивача відсутні будь-які посилання на первинні документи, що підтверджують факт безтоварності операцій між ТОВ «Диском» і ПП «Бізнесіндустрія». Виходячи зі змісту Акту перевірки відносно позивача будь-які посилання на первинні документи відсутні також в акті ДПІ відносно ПП «Бізнесіндустрія».

Суд вважає недостатнім для висновків Акту перевірки № 907/22-20/33060098 від 17.02.2012 року посилання в ньому лише на дані інформаційних баз податкової служби та на акт ДПІ відносно контрагента позивача, оскільки без дослідження в Акті перевірки № 907/22-20/33060098 від 17.02.2012 року умов договору позивача з ПП Бізнесіндустрія», які на думку ДПІ не відповідають закону, без посилання на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття правомірних рішень щодо застосування відповідальності відносно позивача. В Акті перевірки лише зазначені статті ПК України та їх зміст, проте не зазначено яким чином вимоги цих статей порушені позивачем. Складання Акту перевірки без дослідження та посилання на відповідні первинні документи, на підставі яких зроблений висновок про порушення позивачем податкового законодавства, суд вважає порушенням вимог ст.86 ПК України та Порядку №984 щодо оформлення результатів перевірки .

Згідно пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Пункти 198.1, 198.2 ст.198 ПК України визначають перелік операцій у разі здійснення яких виникає право на віднесення сум до податкового кредиту, та дати виникнення цього права.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності. Відповідно до п.198.6 зазначеної статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Судом встановлено, що позивач відніс до податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Бізнесіндустрія»у травні 2011 року 300614 гривень на підставі належним чином оформлених податкових накладних (а.с. 78,81). Контрагент позивача -ПП «Бізнесіндустрія»на час складання податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, при здійсненні господарської діяльності із позивачем надавав належним чином оформлені відповідні бухгалтерські та податкові документи, в зв'язку з чим позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені зазначеному контрагенту у вартості отриманих товарів. При таких обставинах суд вважає, що позивач на час включення сум до податкового кредиту мав документи, що відповідали правилам бухгалтерського та податкового обліку та при включенні до податкового кредиту діяв відповідно до вимог ст.ст 198, 201 ПК України.

Жодна норма ПК України не вимагає від платника податків контролювати дотримання норм податкового законодавства своїм контрагентом, такий контроль здійснює податкова служба. Порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.

В Акті перевірки відсутні, а представником відповідача у судовому засіданні не доведено порушень п198.3, 198.6 ст.198 ПК України зі сторони позивача, а тому висновки Акту перевірки про завищення ТОВ «Диском»податкового кредиту у травні 2011 року на суму 300614 гривень є необґрунтованими та безпідставними. В зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0002002310 від 29.02.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що відповідач, який відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, зобов'язаний довести суду правомірність та законність прийнятого ним рішення, не довів суду обставин, на які посилався в обґрунтування заперечень проти задоволення позову і тому позовні вимоги ТОВ «Диском»підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0002002310 від 29.02.2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Диском» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002002310 від 29.02.2012 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0002002310 від 29.02.2012 року, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Диском» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 300615 гривень (300614 гривень за основним платежем, 1 гривня за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

20 липня 2012 року

.