Постановление суда № 25366511, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2012 р. м. Київ К-27290/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції Святошинському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010р.

у справі №2а-4408/09/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Бінго Інтертеймент»(надалі -ЗАТ «Бінго Інтертеймент»)

до Державної податкової інспекції Святошинському районі м. Києва (надалі -ДПІ Святошинському районі м. Києва)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У квітні 2009р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.04.2009р. №0000812310/0 та 0000822310/1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 вересня 2009р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 вересня 2009р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за листопад, грудень 2007р., березень, квітень, травень, липень, серпень 2008р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2007р. по 31.07.2008р., про що складено акт №65/23-40/24076841 від 02.04.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки, з посиланням на порушення позивачем п.«д», п.«е»п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.12.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997р. №165 вказано на те, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2007р., березень, квітень, травень, липень та серпень 2008р.

Крім того, у зв'язку з тим, що на початок перевіреного періоду згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2007р. залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, становив 148936,00грн., та від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за січень 2008р. становить 21606,00грн., сплаті до бюджету підлягає 44125,00грн.

Так, перевіркою встановлено, що до податкового кредиту у жовтні, листопаді, грудні 2007р., лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2008р. позивачем включено суми, підтверджені податковими накладними, оформленими без дотримання вимог п. «д»та п. «е»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(відсутнє зазначення юридичної або податкової адреси юридичної особи платника та опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг).

За наслідками проведеної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.04.2009р.:

- №0000812310/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000822310/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що наявні у справі копії податкових накладних, якими позивач формував податковий кредит у перевіреному періоді, є такими документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, за якими можливо в разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість..

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця в двох примірниках, один з яких (оригінал) надається покупцю, а копія залишається у продавця.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При чому, фактичне виконання господарських зобов'язань, за якими виписано зазначені вище податкові накладні відповідач не спростовував.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ М.О. Федоров

Суддя Н.Є. Маринчак